Ухвала суду № 133845466, 03.02.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11255/25

Категорія 35

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Петрова Д.В. при секретарі судового засідання Сідько І.О., розглянувши цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 758/10756/25 за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.12.2025 задоволено позов Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.01.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного судового рішення у цивільній справі № 758/11255/25 за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Скасовано заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 03.12.2025 у цивільній справі № 758/11255/25 за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

29.01.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про відмову від заявлених позовних вимог, оскільки після відкриття провадження у справі відповідачем була сплачена заборгованість в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Представником позивача було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 6049 від 14.07.2025 про сплату судового збору у сумі 3 028 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1 000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг

За таких обставин, враховуючи, що позивач відмовився від заявлених ним позовних вимог, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» про відмову від позову та закриття провадження у цивільній справі № 758/10756/25 за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 758/10756/25 за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів»витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на Дочірнього підприємства «Експлуатаційна Служба «Місто квітів» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ