Рішення № 133844585, 05.02.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1120/25

Провадження №2/472/121/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис №206 Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить його право на нежитловий об`єкт, станція технічного обслуговування легкових автомобілів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавець заповіту не склала, тому право на спадкування за законом у першу чергу отримали дружина ОСОБА_5 , доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках.

05 жовтня 2020 року позивачі звернулися до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області та подали заяву про прийняття спадщини, а дружина ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. На підставі їх заяв державним нотаріусом було заведено Спадкову справу за №101/2020.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивачі звернулися до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на успадковане майно, проте нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутня інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за спадкодавцем та рекомендувала звернутися до суду для вирішення питання спадкування нежитлового об`єкта.

Бажаючи оформити свої права власності на спадкове майно, позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.

Для підтвердження зазначених обставин представник позивачів заявила клопотання про витребування від державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області, обов`язки якого виконує завідувач Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л.В., копію спадкової справи №101/2020, заведеної 05.10.2020 року за фактом смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року від державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області, обов`язки якого виконує завідувач Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л.В. витребувано копію спадкової справи №101/2020 заведену після смерті ОСОБА_4 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до зали судового засідання не з`явилися.

Представник позивачів ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги позовної заяви просила задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Стаднічук А. в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява в якій просив розглядати справу у його відсутність, щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, та зазначених і доведених обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_4 , про що 21 серпня 2020 року Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис за №206, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Родинні відносини позивачів зі спадкодавцем підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_7 (рос. мовою) серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_8 (рос. мовою), мати ОСОБА_5 (рос. мовою) (а.с.7). ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено запис №696 (а.с.8). Після укладення шлюбу останній було присвоєно прізвище « ОСОБА_10 » (а.с.8). Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 (рос. мовою) серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_8 (рос. мовою), мати ОСОБА_5 (рос. мовою) (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право власності на нежитловий об`єкт, комплекс будівель та споруд громадського призначення, що розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №61927450 від 05.10.2020 року після смерті ОСОБА_4 заводилась спадкова справа 101/2020.

Матеріалами спадкової справи № 101/2020, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була витребувана судом від завідувача Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області в.о. завідувача Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л.В. встановлено, що в матеріалах спадкової справи наявна заява від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті спадкодавця. Крім того наявна заява від дружини ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також уразі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом почергово).

У встановлений законом шестимісячний строк позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину подавши до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяви про прийняття спадщини, що зареєстровані в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 05.10.2020 року за № 292 та №293.

Інших спадкоємців які б прийняли спадщину судом не встановлено.

10.04.2025 року завідувачем Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області в.о. завідувача Веселинівської державної нотаріальної контори Онищенко Л. винесено довідку - роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нежитловий об`єкт, комплекс будівель та споруд громадського призначення, що розташований по АДРЕСА_1 , оскільки: відповідно до п. 4.16 Глави 10 Розділу ІІ, п.4.19 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом України у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначене спадкове майно та відсутні інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначений об`єкт за спадкодавцем (а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Веселинівської селищної ради народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області №175 від 16.12.1991 року «Про виділення земельної ділянки для будівництва станції технічного обслуговування з обслуговування легкових автомобілів по АДРЕСА_1 » вирішено виділити земельну ділянку по АДРЕСА_2 для будівництва станції технічного обслуговування легкових автомобілів (а.с.15-16).

Рішенням 3 сесії 22 скликання Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області від 16.12.1994 р. «Про видачу державних актів на право постійного користування земель» розглянуто клопотання та підготовлені землевпорядні матеріали про видачу державних актів на право постійного користування землею вирішено затвердити проекти встановлення розмірів площи та окружних меж землекористувачів (а.с.17).

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії МК №009 вбачається, що кооперативу «Будівельник» Веселинівського району Миколаївської області видано Веселинівською районною Радою народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області у постійне користування 0,08 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для будівництва виробничої бази. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №270 (а.с.18-19).

Рішенням виконавчого комітету Веселинівської селищної ради народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області №159 від 31.10.1995 року «Про прийняття на баланс кооперативу «Будівельник» службових приміщень по АДРЕСА_3 » вирішено поставити на баланс кооперативу «Будівельник» службових приміщень по АДРЕСА_3 . (а.с.20).

14 квітня 1995 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації видано технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_3 (а.с.21-22).

Згідно реєстраційного посвідчення 01 листопада 1995 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації було здійснено реєстрацію права власності на домоволодіння № НОМЕР_4 , в цілому зареєстрована за кооперативом «Будівельник» на підставі рішення №159 від 31.10.1995 р. виконавчого комітету Веселинівської селищної ради народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області. та записано в реєстрову книгу №395 (а.с.23).

21 березня 1996 року між головою Веселинівського кооперативу «Будівельник» ОСОБА_11 та ОСОБА_4 укладено договір про продаж нерухомості в розмірі 30000000,00 карбованців (а.с.24).

На підставі наказу №1 від 23 листопада 2000 року голови кооперативу «Будівельник» Котова К.К. було прийнято в члени кооперативу ОСОБА_4 з 23.11.2000 р. та призначено головою кооперативу «Будівельник». У зв`язку з переходом на іншу роботу ОСОБА_11 зняв з себе повноваження голови кооперативу «Будівельник» з 24.11.2000 р.

07 лютого 2006 року рішенням Господарського суду Миколаївської області №10/524/05 припинено суб`єкта підприємницької діяльності юридичну особу Кооператив «Строитель» (57001, Миколаївська обл. смт. Веселинове, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 13851596 р/р відсутній). Рішення про державну реєстрацію №1 від 01.09.1991 року.

Згідно АТ «Миколаївобленерго» №12.05-049/216 від 23.04.2025 р. вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 оформлений Договір про постачання електричної енергії з ОСОБА_4 від 10.10.2003 року по якому постачалася електрична енергія та проводилося нарахування за електричну енергію. 01.12.2018 року було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії по якому продовжувався розподіл електричної енергії.

Наказом Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області №АД-44 від 06.01.2025 року було змінено юридичну адресу нежитловій будівлі АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_1 (реєстраційне посвідчення документу про право приватної власності №395 від 14.11.1995 року), як спадок від померлого батька ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 .

11.11.2025 року начальником Веселинівської філії КП ММБТІ було видано технічний паспорт на нежитловий об`єкт станція технічного обслуговування легкових автомобілів, кооператив «Будівельник», - реєстраційне посвідчення №445 від 01.11.1995 р. інвентарний номер 395, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку про вартість майна виданого ФОП ОСОБА_12 ринкова вартість об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на дату оцінки 10.02.2025 р. складає 254415 грн.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки правовідносини виникли між сторонами в період дії Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, суд, враховуючи положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вважає, що на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час укладення договору.

Відповідно до ст. 128,153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Також, відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що нежитловий об`єкт станція технічного обслуговування легкових автомобілів, що знаходились за адресою АДРЕСА_1 на момент смерті належала ОСОБА_4 .

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" встановлено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, ст.ст. 1218, 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки, позивачі прийняли спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить їм з часу її відкриття.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, вищезазначені обставини перешкоджають позивачам оформити право на спадщину в позасудовому порядку, а визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на частину нежитлового об`єкта станція технічного обслуговування легкових автомобілів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : адмінбудівля за планом земельної ділянки літ А загальною площею 43.9 м. кв, гараж літ Б площею 36,1 м. кв, гараж літ В площею 25.3 м. кв, гараж літ Г площею 34.3 м. кв, складське приміщення літ Д площею 32.2 кв. м, складське приміщення літ Ж площею 58.2 кв.м. у порядку спадкування після батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на частину нежитлового об`єкта станція технічного обслуговування легкових автомобілів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : адмінбудівля за планом земельної ділянки літ А загальною площею 43.9 м. кв, гараж літ Б площею 36,1 м. кв, гараж літ В площею 25.3 м. кв, гараж літ Г площею 34.3 м. кв, складське приміщення літ Д площею 32.2 кв. м, складське приміщення літ Ж площею 58.2 кв.м. у порядку спадкування після батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 05 лютого 2026 року.

Суддя Вселинівського районного суду Миколаївської областіА.О. Тустановський