Ухвала суду № 133843800, 04.02.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13756/24

Провадження №: 2/755/3019/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, подане представником - адвокатом Ольховською Мариною Миколаївною в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирилюк Дмитро Володимирович, про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирилюк Дмитро Володимирович, про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні були розглянуті заяви та клопотання учасників справи, встановлено порядок дослідження доказів у справі, згідно якого, серед іншого, відкладено вирішення клопотань позивача про призначення судових експертиз до стадії дослідження доказів (після допиту свідків).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно поданого представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ольховською М.М. клопотання, позивач просить призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи була здатна ОСОБА_4 станом на 22 листопада 2022 року усвідомлювати реальний зміст власних дій під час укладання заповіту, вільно керувати ними та передбачати їхні правові наслідки?

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ольховська М.М. підтримали клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Авраменко С.М. в судовому засіданні заперечувала проти призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши думки представників сторін, вивчивши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень статями 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Порядок призначення судової експертизи в науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за №719/32171.

Судово-психіатричну експертизу проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України.

Судово-психіатричну експертизу проводять особи, які відповідають вимогам, передбаченим статтею 10 Закону України «Про судову експертизу».

Відповідно до пункту 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я № 865 від 08 травня 2018 року предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила (в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно наведених у позовній заяві фактичних підстав позову, позивач просить визнати заповіт недійсним, оскільки ОСОБА_4 тяжко хворіла, не впізнавала близьких та не могла самостійно себе обслуговувати в побуті, що викликає у позивача сумніви щодо наявності її дійсного волевиявлення під час складання заповіту та розуміння нею його значення та змісту.

Частинами 1 та 2 ст. 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як роз`яснено у пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9, при розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225 ЦК України, частини другої статті 1257 ЦК України суд за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово - психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", заповіт може бути визнано недійсним, тільки якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (стаття 145 ЦПК України).

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі досудового розгляду" для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. Разом із тим у випадках, коли вирішення справи залежить від психічного стану особи в момент вчинення нею певної дії, наприклад при розгляді справ про визнання правочинів недійсними з мотивів укладення їх фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла ними керувати (стаття 225 ЦК), і за відсутності клопотання про призначення експертизи, суд згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України повинен роз`яснити позивачу його право на заявлення такого клопотання та наслідки невчинення цієї процесуальної дії. Експертиза повинна бути обов`язково призначена у випадках, передбачених статтею 145 ЦПК України.

При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 103-113 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Як роз`яснено у п. 14 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Тлумачення статті 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Тому, враховуючи зміст заявлених позовних вимог, предмет та підстави спору, обставин, які входять до предмета доказування, суд приходить до висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань, а також враховуючи, що для встановлення психічного стану особи призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, у справі слід призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, взявши за основу питання, запропоноване позивачем, та поставити на розв`язання експертів питання щодо наявності у особи на час складання оспорюваного заповіту психічного захворювання чи іншого психічного розладу здоров`я та спроможності особи в силу такого захворювання усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Таким чином клопотання позивача про призначення судово-психіатричної експертизи підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, з урахуванням положень ч. 3 ст. 103 ЦПК України, суд доручає її проведення експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до змісту п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, в тому числі її не оплати, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 76, 77, 103, 104, 105, 252, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, подане представником - адвокатом Ольховською Мариною Миколаївною - задовольнити частково.

Призначити в даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

-Чи страждала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на психічне захворювання чи інший психічний розлад здоров`я на момент складання заповіту 22 листопада 2022 року?

-Чи усвідомлювала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання заповіту 22 листопада 2022 року значення своїх дій та/або чи міг керувати ними?

Проведення посмертної судово-психіатричної експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.103, корпус 12, 3-й поверх).

Попередити експертів Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, за ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення посмертної судово-психіатричної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; представник - адвокат Ольховська Марина Миколаївна, адреса: 04116, м. Київ, вул. Ростиславська, буд. 11-Б, к.314, тел. НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

В розпорядження експертів надати: матеріали цивільної справи № 755/13756/24 в двох томах; оригінал медичної карти стаціонарного хворого №11637, архівний №459; оригінал медичної карти стаціонарного хворого №16011, архівний №592.

Висновок необхідно направити до Дніпровського районного суду міста Києва (02105, м.Київ, вул. Пластова, буд. 3, каб. 43).

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повна ухвала суду складена 04 лютого 2026 року.

Суддя