Рішення № 133839429, 22.01.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Шаршонь Т.Р.

справа №569/2415/24

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго" заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 40236 грн. 30 коп., а також 3028 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , України (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) власником (квартиронаймачем) якого є ОСОБА_1 . Відповідно до витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.01.2024 року ОСОБА_1 є одноосібним власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з 21.03.2007 року. згідно з витягом оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_2 , що зареєстрований за вищевказаною адресою та відкрито на ім`я ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року (за період з 01.01.2019 по 01.01.2024 року) виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 40236,30 грн.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 березня 2024 року.

До суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування зазначає, що позивач просить стягнути заборгованість починаючи з 01.01.2019 року по 01.01.2024 року. позовна заява датована представником позивача 01.02.2024, таким чином позивач просить стягнути заборгованість за 5 років, без дотримання строків позовної давності. Зазначає, що позивач долучає оборотну відомість в якій зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 кількість прописаних, 4 зазначена інформація не відповідає дійсності оскільки, згідно довідки від 09.04.2024 №9115 Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні: АДРЕСА_1 зазначено 3 особи. Просить застосувати строки позовної давності та відмовити ТОВ "Рівнетеплоенерго" в позові про стягнення заборгованості за послуги централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 січня 2019 року по 01 січня 2024 року, яка становить 40236,30 грн.

Від представник позивача ТОВ "Рівнетеплоенерго" Тємнової І.Л. до суду надійшла відповідь на відзив у якій зазначила, що позивач не пропустив позовну давність, визначену ст. 257 ЦК України, 24.02.2022 року та на момент подання Позивачем позовної заяви про стягнення боргу в Україні діяв правовий режим воєнного стану, то відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 257 ЦК України, до вимог про стягнення боргу з березня 2019 року по грудень 2023 року включно.

Отже, у випадку задоволення заяви Відповідача про застосування судом строку позовної давності до заявлених позовних вимог, просить суд врахувати пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України .

Відтак, заборгованість що утворилась внаслідок несистематичних платежів Відповідачем, з березня 2019 року по грудень 2023 року включно буде становити 37 368,06 (тридцять сім тисяч триста шістдесят вісім грн. 06 коп.)

Окрім вищезазначеного, звертають увагу суду, на ту обставину, що в даному випадку має місце переривання позовної давності з боку Відповідача, а саме проведеними оплатами заборгованості. Відповідно до оборотної відомості долученої до позовної заяви слідує, що починаючи з листопада 2019 року Відповідач проводив часткове погашення заборгованості, остання оплата Відповідачем проведено в січні 2021 року в сумі 1 067,72 грн..На дату звернення до суду із позовною заявою, по особовому рахунку, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , прописаних 4 особи.

Довідку про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні відповідач не надавав, хоча, ТОВ «Рівнетеплоенерго» щомісяця скеровує на пошті скриньки споживачів розрахункової квитанції, де вказується інформація про кількість зареєстрованих осіб. Відповідно до п. 11 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають. Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухому майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін.

Відповідно до ч.2 п.29 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1182 «Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої гарячої води окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів».

А отже, Відповідач у відзиві безпідставно ставить претензію до Товариства щодо дійсності зазначеної інформації про кількість прописаних осіб у квартирі, що зазначена в оборотній відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Хоча, саме на Споживача покладено обов`язок своєчасно інформувати підприємство про фактичну кількість осіб які проживають у квартирі. Перекладання цього обов`язку на підприємство є неправомірним.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2024року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задоволено. Витребувано у ТОВ «Рівнетеплоенерго» відомості про те, від кого саме надійшли кошти по особовому рахунку № НОМЕР_1 починаючи з листопада 2019 року по січень 2021 року. Витребувано у ТОВ «Рівнетеплоенерго» заяву (згоду) про приєднання до загального договору ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 )

Від представника позивача ТОВ «Рівнетеплоенерго» М.О.Лоренц надано клопотання про долучення доказів на вимогу ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2024 року, в кому зазначили, що за період з листопада 2019 року по січень 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 надходили платежі від «Пільги «Ощадбанк» ОСОБА_4 , а саме: 27.11.2019 р. 611,96 грн; 23.12.2019 р. 1053,24 грн; 24.01.2020 р. - 1051,34 грн; 19.02.2020 р. 1052,81 грн; 23.03.2020р. 1057,48 грн; 23.04.2020р. 1021,35 грн; 19.05.2020 р. 671,64 грн; 26.06.2020 р. 252,63 грн; 23.07.2020 р. 252,22 грн; 31.08.2020 р. 252,78 грн; 30.09.2020 р. 256,56 грн; 26.10.2020 р. 259,03 грн; 23.11.2020 р. 752,86 грн; 22.12.2020 р. 1067,72 грн; 22.01.2021 р. 1067,72 грн. в тому числі, 21.01.2020 року надійшов платіж від ОСОБА_4 (КБ «Приватбанк») на суму 100,00 грн. Відповідно до Адресної книги по адресі АДРЕСА_1 , відомо, що ОСОБА_4 був зареєстрований по даній адресі у період з 14.04.2009 року по 22.01.2021 року. Щодо заяви (згоди) про приєднання до загального договору ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), зазначають, що 01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Законом №1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послу. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , в редакції Закону «1060 визначено, що договір про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути кладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Постановою кабінетів міністрів України від 08.09.2021 №1022 внесено зміни до постанови Кабінету міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 «Про затвердження Привали надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Постанова опублікована в офіційному виданні «Урядови кур`єр» 2021, №190 від 01.10.2021 року. Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» http://rivneteploenergo.com/ 28 вересня 2021 року. Відтак, з набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послати з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів. Вказані положення повністю узгоджуються з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону №1060, якими визначено, що публічні договорои приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - типовий Договір), виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до п.38. Договору, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Отже, з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29 жовтня 2021 року не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022. Якщо у фізичної особи, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору на поставку (купівлі - продажу) теплової енергії, укладеного відповідно до вимог Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198. одночасно має житлове чи/або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, до яких поставляється теплова енергія за цим договором, такий договір вважається припиненим, в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважатиметься укладеним тиковий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 подав до суду додаткові пояснення в яких зазначає, що позивач посилається на Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, проте: відповідач не підписувала заяви-приєднання до договору, не здійснювала дій, що могли б свідчити про акцептування його умов (п. 4 Типового договору), текст Типового договору позивач до матеріалів справи не надали, що унеможливлює його перевірку судом та відповідачем, позивач не надав доказів належного повідомлення відповідача про умови договору (п.2 Типового договору). Вважає, що договір між сторонами не укладено, і його положення не може застосовуватися для обґрунтування позовних вимог. Позивач не довів, що відповідач отримала послуги теплопостачання. Відсутні документи, які підтверджують факт передачі теплоносія до квартири відповідача (акти, дані вузлів обліку, розрахунки). Відповідач проживає на першому поверсі, де через особливості розподілу теплоносія температура в приміщенні була нижчою за нормативну, що свідчить про неналежну якість послуг. Згідно з п. 40 (5) Типового договору, споживач має право на зменшення плати у разі неналежної якості послуг. Позивач посилається на платежі, здійсненні ОСОБА_4 , проте: банківські виписки або інші докази, що підтверджують ці платежі, не надано. Платежі Малецького В.Д. не можуть підтвердити зобов`язання відповідача, оскільки вони не стосуються ОСОБА_1 . Адресна карта, надана позивачем, містить недостовірні дані: у документі зазначено, що ОСОБА_4 був зареєстрований до 21.01.2021 року, але він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Джерелом карти є інтернет сайт, а сам документ не завірено належним чином. Таким чином, адресна карта не може бути належним доказом у справі. Позивач намагається стягнути заборгованість за період до 2021 року, але: відсутні докази укладення договору чи факт отримання послуг відповідачем у цей період. Жодних документів, що підтверджують правовідносини між сторонами до 2021 року не надано. Договір між сторонами не укладено, а отже, позовні вимоги є безпідставними. Позивач не надав належних доказів факту отримання послуг відповідачем та виникнення заборгованості. Докази, долучені позивачем, є неналежними, суперечливими або недостатніми. Просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «Рівнетеплоенерго».

До суду від представника відповідача ТОВ «Рівнетеплоенерго» М.О.Лоренц надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких вона зазначає, що Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України та рядом нормативних документів. Щодо нормативної бази, яка регулює відносини між споживачем (власником) житлового приміщення та теплопостачальним підприємством ТОВ «Рівнетеплоенерго»,звертають увагу суду на те, що між підприємством та Відповідачем (м. Рівне, вул. Соборна, буд. 34, кв. 35) існують правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються ЗУ «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, правилами надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 року №1182 та іншими діючими законодавчими актами. Відповідно до пункту 4 Типового договору . фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отриманим послуги. ТОВ «Рівнетеплоенерго» відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» опублікувало на офіційному веб-сайті у розділі «Новини» від 28.09.2021 р. інформацію про необхідність укладення договорів/визначення типу договору та опубліковано на сайті усі моделі договорів для обрання споживачами у розділі «Споживачам»-«Укласти договір»-«Для фізичних осіб» (знімок з веб-сайту долучаємо у Додатках), а також в усіх дільницях ТОВ «Рівнетеплоенерго» з вересня 2021 року і по даний час на інформаційних стендах розміщена інформація про публічний типовий договір з примірником договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та публічний типовий договір з примірником договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023). Текст Типового договору є у відкритому доступі на офіційному сайті позивача, за посиланням (https://rivneteploenergo.com/contract та Офіційному порталі Верховної ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text. Тобто, публікація на офіційному веб-сайті ТОВ «Рівнетеплоенерго» з вересня 2021 року інформації про необхідність укладення договорів в тому числі визначення типу договору та публікація на сайті усіх моделей договорів для обрання споживачами з примірниками затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) вважається належним повідомлення споживачів про умови Типового договору. При цьому відповідне повідомлення для Споживачів було розміщено на рахунках на оплату послуг у вересні 2021 року. З набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Вказані дії повністю узгоджуються з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг: Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону, обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відсутність договору між сторонами - споживачем послуг з теплопостачання та їх виконавцем не є підставою для звільнення від заборгованості з оплати таких послуг, оскільки, згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем. Згідно Правил надання послуг з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 та Правил надання послуг з постачання гарячої води затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1182. передбачено нові форми типових договорів, а також зазначено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

За приписами статті 162 ЖК України, ст. 21 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 24.06.2004 року, п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 09.07.2017 року (набув чинності з 01.05.2019 року), Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, в редакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року, власник зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність укладеного договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від сплати за фактично надані послуги та не покладає на відповідача інших зобов`язань. Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. З ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України, ст. ст. 7, 8 Закону. Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання (пункт 2 Правил). Система опалення помешкання відповідача є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від`єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони. Факт надання зазначеної послуги в даному випадку є безспірним та беззаперечним. Відповідач не заперечує той факт що послуги їй надаються. Однак, не проводить оплату за отримані послуги, чим порушує ч 2 ст.68 ЖК України, п. 5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35,36 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 року №830 (далі- Правила), ст. 319,322 Цивільного кодексу України. А саме не виконання своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за послуги теплопостачання призвели до заборгованості. Пунктом 12 Правил надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що обов`язок щодо забезпечення готовності до надання послуги внутрішньобудинкових систем, що розташовані в будівлі (у тому числі багатоквартирному будинку), приміщенні, споруді і призначені для надання послуги, покладається на власника такої будівлі (співвласників багатоквартирного будинку), приміщення, споруди, якшо зазначений обов`язок не покладено на управителя, виконавця за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем чи іншу особу відповідно до закону або договору.

Пункт 15 Правил надання послуги з постачання теплової енергії передбачає, що обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання здійснюється відповідно до Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 15 серпня 2018 р, № 219. Від Відповідача та/або від представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя до Позивача, ТОВ «Рівнетеплоенерго», не надходило звернень щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку. Також, у матеріалах справи відсутні вище згадані звернення, в тому числі і Акт-претензія. Окремо повідомляємо, що подача теплової енергії до будинку здійснювалась в належній кількості та якості, однак, через нестабільну циркуляцію теплової енергії по внутрішньо-будинковій системі можливо розподіл теплової енергії відбувався нерівномірно. Так як, утримувачем будинку за адресою АДРЕСА_3 є ОСББ «СОБОРНА 34», тому й утримання в належному стані внутрішньо-будинковій системи покладається саме на ОСББ «СОБОРНА 34». Заперечення щодо того, що вимоги за період до 2021 року є необгрунтованими. Згідно із витягом оборотної відомості (додаток 2 до позовної заяви) по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та на ім`я ОСОБА_3 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 363720580 від 30.01.2024 року ( додаток 3 до позовної заяви), станом на 01.01.2024 року виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 40 236,30 гри (Сорок тисяч двісті тридцять шість грн. 30 коп.) за період з 01.01.2019 року по 31.12.2023 року. ТОВ «Рівнетеплоенерго» щомісячно доставляв на поштову скриньку, за адресою житлового приміщення у котре здійснює відпуск теплової енергії та гарячого водопостачання, рахунки на оплату послуг у яких зазначалась сума заборгованості та прохання погасити даний борг. Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами. Враховуючи той факт, що Відповідач є споживачем послу і; отримує квитанції на оплату та користується наданими послугами з гарячого водопостачання та централізованого опалення - Відповідач зобов`язаний оплатити заборгованість.

У клопотанні від 22 січня 2026 року представник позивача ТОВ «Рівнетеплоенерго» М.О.Лоренц просить розгляд справи проводити за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у клопотанні від 22 січня 2026 року просить провести судове засідання без участі позивача та її представника.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» надає послугу з постачання теплової енергії у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , України (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) власником (квартиронаймачем) якого є ОСОБА_1 .

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 363720680 від 30.01.2024 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 форма власності приватна, частка 1/1, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, ВЕЕ№917896 р №722, 13.03.2007, Приватний нотаріус Киселюк О.В. Рівненського міського нотаріального округу.

Згідно з оборотною відомістю за особовим рахунком № НОМЕР_1 , заборгованість відповідача з оплати за опалення за період з січня 2019 року по січень 2024 року становить 40236,30 грн. Оборотна відомість також містить інформацію про здійснення відповідачем у вказаний період оплати за надані послуги, а саме: у 11.2019 р. 611,96 грн; 12.2019 р. 1053,24 грн; 01.2020 р. - 1051,34 грн; 02.2020 р. 1052,81 грн; 03.2020р. 1057,48 грн; 04.2020р. 1021,35 грн; 05.2020 р. 671,64 грн; 06.2020 р. 252,63 грн; 07.2020 р. 252,22 грн; 08.2020 р. 252,78 грн; 09.2020 р. 256,56 грн; 10.2020 р. 259,03 грн; 11.2020 р. 752,86 грн; 12.2020 р. 1067,72 грн; 01.2021 р. 1067,72 грн.

20 вересня 2021 року на сайті ТОВ «Рівнетеплоенерго» розміщено публікацію «Нові правила постачання тепла» за посиланням з текстами договору обслуговування внутрішньобудинкових систем, договору постачання теплової енергії, коллективного договору, договору з колективними споживачами.

28 вересня 2021 року в публікації «Укладіть договір!» позивач повторно роз`яснив споживача необхідність визначитись щодо типу договору з теплопостачаючим підприємством.

01 жовтня 2021 року на сайті ТОВ «Рівнетеплоенерго» розміщено текст постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022, в тому числі текст публічного договору приєднання.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч.1ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст.610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який введений в дію з 01 травня 2019 року.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором (ч.4 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

За положенням ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила).

Відповідно до п.13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14Закону України Про житлово-комунальні послуги. З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятоїстатті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

За п.14 Правил, відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Рішення співвласників багатоквартирного будинку приймається відповідно до вимог Закону УкраїниПро особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається. Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

В п.24 Правил передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другоюстатті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п.24 Правил).

Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги відповідно до обраної моделі договірних відносин (п.27 Правил).

Відповідно до п.38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України"Про житлово-комунальні послуги".

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року внесені зміни до постанови КМУ від 21 серпня 2018 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», зокрема передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відомості про обрання співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 моделі договірних відносин та укладення з виконавцем послуги з теплопостачання відповідного договору у справі відсутні.

ТОВ «Рівнетеплоенерго» відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» опублікувало на офіційному веб-сайті у розділі «Новини» від 28.09.2021 р. інформацію про необхідність укладення договорів/визначення типу договору та опубліковано на сайті усі моделі договорів для обрання споживачами у розділі «Споживачам»-«Укласти договір»-«Для фізичних осіб», а також в усіх дільницях ТОВ «Рівнетеплоенерго» з вересня 2021 року і по даний час на інформаційних стендах розміщена інформація про публічний типовий договір з примірником договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та публічний типовий договір з примірником договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023). Текст Типового договору є у відкритому доступі на офіційному сайті позивача, за посиланням (https://rivneteploenergo.com/contract та Офіційному порталі Верховної ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text. Публікація на офіційному веб-сайті ТОВ «Рівнетеплоенерго» з вересня 2021 року інформації про необхідність укладення договорів в тому числі визначення типу договору та публікація на сайті усіх моделей договорів для обрання споживачами з примірниками затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) вважається належним повідомлення споживачів про умови Типового договору. При цьому відповідне повідомлення для Споживачів було розміщено на рахунках на оплату послуг у вересні 2021 року. З набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Умовами типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Пунктом 11 укладеного між сторонами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

аким чином, з 01 листопада 2021 року нарахування споживачу ОСОБА_2 плати за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем відповідно до умов укладеного між сторонами шляхом приєднання споживача до публічного договору типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії з врахуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Разом з тим, закріплена в ЦК України свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до ст.627 ЦК України при укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, однак договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Тобто, при укладенні договору про надання житлово-комунальних послуг свобода договору обмежується чинним законодавством, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Станом на 01 січня 2024 року за відповідачем обліковується заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 на постачання теплової енергії в сумі 40236,30 грн. Розрахунок заборгованості здійснений позивачем відповідно до Методики розподілу та відповідачем не спростований.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачам послугу з постачання теплової енергії. Докази на спростування цієї обставини в матеріалах справи відсутні.

Відповідач, отримавши за період з 01 січня 2019 року по 01 січня 2024 року послуги з централізованого опалення належної якості, зобов`язана була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі чинних тарифів. Однак, відповідач, користуючись послугами з теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго», їх оплату здійснювала частково, про що свідчить оборотна відомість по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.

Представник відповідача Сахнюк І.В. ОСОБА_2 заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями ч.1, 5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за договором позовна давність за вимогами кредитора про стягнення коштів, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану», яким було внесені зміни до ТІК України, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681. 728. 786. 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Тобто, загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023 воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.

Оскільки 24.02.2022 року та на момент подання Позивачем позовної заяви про стягнення боргу в Україні діяв правовий режим воєнного стану, то відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 257 ЦК України, до вимог про стягнення боргу з березня 2019 року по грудень 2023 року включно.

Відтак, заборгованість що утворилась внаслідок несистематичних платежів Відповідачем, з березня 2019 року по грудень 2023 року включно буде становити 37 368,06 (тридцять сім тисяч триста шістдесят вісім грн. 06 коп.)

Окрім вищезазначеного, в даному випадку має місце переривання позовної давності з боку Відповідача, а саме проведеними оплатами заборгованості. Відповідно до оборотної відомості долученої до позовної заяви слідує, що починаючи з листопада 2019 року Відповідач проводив часткове погашення заборгованості, остання оплата Відповідачем проведено в січні 2021 року в сумі 1 067,72 грн..

Частиною 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до ч.З статті 264 ЦПК України, Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 січня 2019 року до 01березня 2019 року задоволенню не підлягають в зв`язку зі спливом позовної давності.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 березня 2019 року по 01 січня 2024 року (з урахуванням сум платежів, які споживач оплатив) Отже, позов належить задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 37368,06 грн

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2816,04 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачння у сумі 37368,06 грн. на IBAN: НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 36598008, ТОВ "Рівнетеплоенерго"

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 2816,04 грн. на IBAN: НОМЕР_4 в Філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 333368, код. ЄДРПОУ 36598008, ТОВ "Рівнетеплоенерго".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., ЄДРПОУ 36598008

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5

Суддя -