Рішення № 13383936, 04.01.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 р.

Справа № 27/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.

при секретарі судового засідання Осудар І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства "Роммар" ( вул. С. Бандери, 116 В,

м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600)

до відповідача: Приватного підприємства фірми "Спіка" (вул. Національної Гвардії, 14,

м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості в сумі 986, 88 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Малим приватним підприємством "Роммар" (надалі позивач) подано позов до Приватного підприємства фірми "Спіка" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 986, 88 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено кошти за отриманий товар, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 986, 88 гривень. Крім того просить стягнути 27, 20 гривень поштових витрат.

Позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме 102, 00 гривень державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 08.12.2010 року.

Ухвалами суду від 08.12.2010 року, від 21.12.2010 року розгляд справи відкладено на 21.12.2010 року та 04.01.2011 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду клопотання (Вх. № 9686 від 17.12.2010 року; Вх. № 10013 від 31.12.2010 року), в яких вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, відповідно до поданої позовної заяви та просить розглядати справу без участі повноважного представника, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Згідно видаткової накладної № 280 від 12.06.2009 року позивач поставив, а відповідач, на підставі довіреності № 171 від 12.06.2009 року прийняв товар на загальну суму 3 794, 88 гривень.

Відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 3 794, 88 гривень. Несплаченим залишився борг за товар, що становить 986, 88 гривень.

Позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити існуючу заборгованість в сумі 986, 88 гривень (претензія від 02.03.2010 року). Відповіді на претензію відповідач не подав, борг не сплатив.

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За правилами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Подані позивачем докази підтверджують факт наявності у відповідача боргу за отриманий товар в сумі 986, 88 гривень.

Враховуючи викладене суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення 27, 20 грн. поштових витрат суд вказує наступне.

В ході судових засідань встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27, 20 гривень відноситься до судових витрат.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем підтверджено факт понесених витрат пов'язаних з розглядом справи на суму 15, 40 гривень, про що свідчать фіскальні чеки: № 2682 від 11.11.2010 року, № 2683 від 11.11.2010 року (про направлення копії позовної заяви з додатками суду та відповідачу).

Решта заявленої вимоги про стягнення 11,80 гривень поштових витрат позивачем документально не підтверджена та не обґрунтована, а тому до задоволення не підлягає.

За правилами, встановленими ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 202, 205, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Малого приватного підприємства "Роммар" (вул. С. Бандери, 116 В, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600) до відповідача: Приватного підприємства фірми "Спіка" (вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про стягнення заборгованості в сумі 986, 88 гривень - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Спіка" (вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код 23926102) на користь Малого приватного підприємства "Роммар" (вул. С. Бандери, 116 В, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600, ідентифікаційний код 30934873) - 986, 88 гривень (дев'ятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок) - заборгованості за отриманий товар, 15, 40 гривень (п'ятнадцять гривень сорок копійок) - судових витрат (поштових витрат) пов'язаних з розглядом справи, 102, 00 гривні (сто дві гривні) - державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

В частині стягнення судових витрат в сумі 11,80 гривень (одинадцять гривень вісімдесят копійок) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 04.01.2011 року