Вирок № 133838156, 13.01.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7877/25

провадження 1-кп/216/439/26

ВИРОК

іменем України

13 січня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12024046230000174 від 19.04.2024, №12025041230001734 від 15.08.2025 та №12025041230001735 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван Республіки Вірменії, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 19.02.2020 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (штраф сплачено);

- 24.06.2020 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки;

- 26.03.2021 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарань за цим та вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24.06.2020 до остаточного відбуття покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі. 24.06.2025 зміна вироку Центрально-Міського районного суду від 26.03.2021 в частині призначення покарання, виключити з вироку посилання про застосування ст. 72 та ч. 4 ст. 70 КК України, а також вказання на відрахування початку строку з 16.06.2020, вважати засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України та злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду встановлено, що на початку квітня 2024 року (точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, вступив у зговір з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, спрямований на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу, з подальшим заволодінням грошовими коштами, з метою обернення його на свою користь. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману на початку квітня місяця 2024 року (точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження отримали доступ до онлайн-банкінгу «АВаnk24» з фінансовим номером телефону НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно з раніше розподіленими між собою ролей ОСОБА_4 , будучи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , отримав шляхом зловживання довірою ОСОБА_6 , яка будучи веденою в оману надала свій мобільний телефон з фінансовим номером телефону НОМЕР_1 для отримання паролю до онлайн-банкінгу «АВаnk24», який був особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження та ОСОБА_4 у подальшому використаний на незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу. Після чого, особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, згідно з раніше розподілених між собою ролей, надала свій мобільний телефон марки «SM-J610FN» ОСОБА_4 , який у подальшому ввів одноразовий пароль до онлайн-банкінгу «АВаnk24» пройшовши верифікацію у додатку оформив онлайн кредит на суму 50000 грн, які у послідуючому 04.04.2024 були ними частково перераховані на банківську картку потерпілої ОСОБА_6 , відкриту в АТ КБ «Акцент Банк», з яких у подальшому 04.04.2024 частково грошові кошти перераховано на оплату сервісу DPAY*PIN-UP та на банківську картку відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 власник якої не був обізнаний у злочинних діях ОСОБА_4 та особи, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження. Після чого, ОСОБА_4 спільно з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження незаконно заволоділи та розпорядилась ними на свій власний розсуд, чим спричинили своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 50000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

Після чого, на початку квітня місяця 2024 року (точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 04.04.2024 ОСОБА_4 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у невстановленому слідством місці, надав свій мобільний телефон марки «SM-J610FN», який у подальшому маючи пароль до онлайн-банкінгу «АВаnk24»? відкритого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був ним отриманий при зловживанні довірою ОСОБА_6 , ввів пароль та пройшов верифікацію, тим самим таємно, без згоди власника, несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу втрутився у роботу автоматизованої системи «АВаnk24», з метою подальшого дистанційного керування рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_6 та змогу використовувати їх на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 361 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, 04.04.2024 (у невстановлений слідством час) маючи умисел направлений на незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу, з подальшим заволодінням грошовими коштами, попередньо отримавши зловживанням довірою доступ до онлайн-банкінгу «АВаnk24» з фінансовим номером телефону НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи мобільний телефон марки «SM-J610FN» у невстановленому слідством місці, маючи умисел направлений на незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу, з використанням електронно-обчислювальної техніки, маючи доступ до системи інтернет (онлайн) банкінгу «АВаnk24» ОСОБА_6 , ознайомившись з його змістом, незаконно зібрав конфіденційну (персональну) інформацію про особу ОСОБА_6 , після чого, єдиним умислом, спрямованим на незаконне використання конфіденційної інформації про особу, оформили кредитний рахунок у вигляді «Швидка готівка» на загальну суму 50000 грн. на ім`я ОСОБА_6 , таким чином ОСОБА_4 спільно з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, незаконно зібрали та використали конфіденційну інформацію про особу потерпілої ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_4 своїми діями вчинив незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 182 КК України.

Поряд з цим, у підготовчому судовому засіданні прокурор надав до суду угоду про визнання винуватості, укладену між ним, обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У зв`язку із безсумнівною та добровільною, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, згодою сторін угоди, а також визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчинених ним діянь, підтвердженням ним їх фактичних обставин, усвідомленням і правильним розумінням сторонами угоди роз`яснених судом положень частини 2 статті 473 КПК України про обмеження права прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу, суд дійшов висновку про можливість затвердження такої угоди з наступних підстав.

Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами, особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, особливостей та обставин їх вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено кримінальний проступок (ч. 1 ст. 182 КК України) та нетяжкі злочини (ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України).

За приписами ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода не суперечить вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджується із принципами призначення покарань та не перевищують розміру покарання, визначеного санкціями ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 190 КК України.

Зокрема, за умовами угоди обвинувачений повністю визнав свою винуватість в пред`явленому обвинуваченні, а також сторони дійшли згоди щодо можливості призначення обвинуваченому остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України, у вигляді 1 року 5 місяців позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо міри покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає запропоновану угодою міру покарання такою, що відповідає вчиненому злочину та може бути застосована за істотних умов, визначених в угоді, а також відповідає вимогам Кримінального кодексу України в частині порядку призначення покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 61, 63, 65, 70 ч. 1, 72, 182 ч. 1, 190 ч. 2, 361 ч. 2 Кримінального кодексу України, статтями 100, 349, 369-376, 395, 474, 475, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 січня 2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в межах кримінальних проваджень №12024046230000174 від 19.04.2024, №12025041230001734 від 15.08.2025 та №12025041230001735 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України та злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України та злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 182 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 року 4 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 361 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 1 (одного) року 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 16 червня 2020 року, зарахувавши у строк покарання, строк попереднього ув`язнення, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України за період з 16.06.2020 по 04.03.2024, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, до набрання вироком законної сили.

Речові докази: CD-R диски з електронною інформацією у паперових конвертах, долучені до матеріалів кримінального провадження на підставі постанов від 22.07.2024, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання;

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_8