Ухвала суду № 133837630, 05.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1513/26

Провадження № 1-кс/201/384/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження №42025042020000076 від 30.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042020000076 від 30.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального №42025042020000076, внесеного 30.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими особами на території міста Дніпра, за неправомірну вигоду у вигляді грошової винагороди від осіб, які знаходяться в розшуку надають допомогу в проходженні ВЛК та бронюванні на підприємстві чоловіків, які підлягають призову на військову службу.

У невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше 30.09.2025 перебуваючи за невстановленою адресою, на території Дніпропетровської області, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що для реалізації свого злочинного умислу, повноважень наявних в останнього у зв`язку із займаною ним посадою старости Лобойківського старостинського округу Петриківської селищної ради недостатньо, прийшов до висновку, про неможливість здійснення запланованої злочинної діяльності самостійно та про необхідність залучення інших осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, та спільно з ним, виявлять бажання взяти участь в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, не пізніше 30.09.2025, перебуваючи на території Дніпропетровської області, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з єдиним прямим умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, вступив у злочинну змову з іншими фігурантами провадження, які залучені ОСОБА_5 для здійснення протиправної діяльності пов`язаної з ухиленням від мобілізації на військову службу.

Так, не пізніше 30.09.2025 перебуваючи за невстановленою адресою, на території Дніпропетровської області ОСОБА_5 зустрівся із раніше знайомим йому ОСОБА_6 та повідомив, останньому, що може, за грошову винагороду в сумі 3500 доларів США за одну особу, здійснити вплив на відповідних співробітників РТЦК та СП, а також на власників підприємств, з метою зняття такої особи з бази «Розшуку», осіб, що ухиляються від мобілізації та забезпечення «бронювання», шляхом отримання особами, що придатні для проходження військової служби, за грошову винагороду, довідки військово-лікарської комісії із внесеними туди недостовірними відомостями, у вигляді інформації про проходження такими особами військово-лікарської комісії та встановлення «фіктивних» діагнозів, відповідно до яких, особа є обмежено придатною та підлягає проходженню служби лише в підрозділах забезпечення.

Діючи під контролем правоохоронних органів ОСОБА_6 , погодився на пропозицію ОСОБА_5 та 17.10.2025, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, с. Балівка, вул. Центральна, 1 -А на території АЗС «БРСМ Нафта» надав останньому документи третіх осіб. В ході спілкування ОСОБА_5 також запропонував ОСОБА_6 отримати собі відстрочку від мобілізації за грошову винагороду.

ОСОБА_6 02.12.2025 було повідомлено, що дані стосовно одного із конфідентів оновлено, останній «фіктивно» працевлаштований на ТОВ «ТДНЧ» (код ЄДРПОУ 39235689), а 20.12.2025 в системі «Резерв+» оновились дані щодо його відстрочки та вказано бронювання до 01.05.2026 року, вартість вказаних послуг ОСОБА_5 озвучив у сумі 4000 доларів США.

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за попередньою змовою з іншими фігурантами кримінального провадження, узгодивши вартість послуг, повідомив ОСОБА_6 , що стосовно нього та конфідента також вирішено питання, щодо надання «фіктивних» довідок військово-лікарської комісії та працевлаштування за надання грошової винагороди в сумі 1 500 доларів США за кожного. Загальну суму за надані ним «послуги» ОСОБА_5 озвучив в 7 500 доларів США, які ОСОБА_6 має передати останньому після оновлення даних стосовно трьох осіб в системі «Резерв+».

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди ОСОБА_5 почав неодноразово телефонувати ОСОБА_6 та здійснювати на останнього психологічний тиск, аргументуючи тим, що дані стосовно однієї особи, оновились, стосовно інших осіб виконані всі дії для оновлення даних в системі «Резерв+», а отже ОСОБА_6 мусить сплатити йому грошові кошти в сумі 4000 доларів США, погрожуючи останньому, що у разі несплати, ОСОБА_5 , використовуючи свої владні повноваження та зв`язки із співробітниками РТЦК та СП, здійснить передачу останнім особистих даних про ОСОБА_6 та двох осіб, в інтересах яких він діяв та забезпечить всім трьом особам призив для проходження військової служби, а також оголошення останніх у «розшук» за ухилення від мобілізації у спрощеному порядку, навіть якщо вони в такому розшуку не перебували.

Так, 03.02.2026 близько 15 годин 00 хвилин ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з єдиним прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення отримав від ОСОБА_6 , що діяв під контролем правоохоронних органів, імітаційні засоби у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченко, біля будинку № 4, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто оновлення даних та відстрочку від мобілізації на підставі «фіктивних» документів, для конфідентів у кримінальному провадженні.

Надалі, 03.02.2026 близько 15 годин 05 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченко, біля будинку № 4 після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_6 був викритий працівниками правоохоронних органів.

За викладених обставин, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України було проведено особистий обшук останнього вході якого було виявлено та вилучено наступне майно:

- імітаційні засоби у вигляді 40 купюр по 100 доларів США, кожна з яких має маркування «КВ86817228I», які опечатано до спец. пакету №PSP2139687;

- грошові кошти в сумі 1100 доларів США ( купюри 11 шт. по 100 доларів США, серія та номер «КВ58041533J», «HD25662372B», «КB98832008B», «KF51511816С», «KB48088962E», «KL41082070D», «KB86045988P», «HB78926936H», «HA10159994A», «HF53461442E», «HL54608980F»).

-6 талонів по 20 л. кожен на пальне (заправка БРСМ), чек з заправки на суму 5799 грн. №1162809, все зазначене опечатано до спец. пакету №PSP2139698.

- мобільний телефон марки «IPhone 13 Pro», сріблястого кольору в синьому чохлі, який опечатано до паперового конверту.

- Зв`язку ключів 5 штук, опечатано в спец. пакет №NPU5165711.

Все вищезазначене було опечатано та вилучено до Відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 7.

В межах кримінального провадження все вилучене майно в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, постановою слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 03.02.2026 визнано речовими доказами.

Так, вилучені в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, об`єкти являються матеріальними об`єктами, що являються предметами вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок мають значення речових доказів вчиненого кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі необхідні для проведення судових експертиз.

Так, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, керуючись ст.ст. 40, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий, власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з`явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином. Слідчий надав заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності.

Зважаючи на положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального №42025042020000076, внесеного 30.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Так, 03.02.2026 близько 15 годин 00 хвилин ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з єдиним прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення отримав від ОСОБА_6 , що діяв під контролем правоохоронних органів, імітаційні засоби у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченко, біля будинку № 4, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто оновлення даних та відстрочку від мобілізації на підставі «фіктивних» документів, для конфідентів у кримінальному провадженні.

Надалі, 03.02.2026 близько 15 годин 05 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченко, біля будинку № 4 після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_6 був викритий працівниками правоохоронних органів.

За викладених обставин, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України було проведено особистий обшук останнього вході якого було виявлено та вилучено наступне майно:

- імітаційні засоби у вигляді 40 купюр по 100 доларів США, кожна з яких має маркування «КВ86817228I», які опечатано до спец. пакету №PSP2139687;

- грошові кошти в сумі 1100 доларів США ( купюри 11 шт. по 100 доларів США, серія та номер «КВ58041533J», «HD25662372B», «КB98832008B», «KF51511816С», «KB48088962E», «KL41082070D», «KB86045988P», «HB78926936H», «HA10159994A», «HF53461442E», «HL54608980F»).

-6 талонів по 20 л. кожен на пальне (заправка БРСМ), чек з заправки на суму 5799 грн. №1162809, все зазначене опечатано до спец. пакету №PSP2139698.

- мобільний телефон марки «IPhone 13 Pro», сріблястого кольору в синьому чохлі, який опечатано до паперового конверту.

- Зв`язку ключів 5 штук, опечатано в спец. пакет №NPU5165711.

В межах кримінального провадження все вилучене майно в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, постановою слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 03.02.2026 визнано речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що вилучене майно в ході затримання ОСОБА_5 є доказами у даному кримінальному провадженні.?

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.

Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження №42025042020000076 від 30.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_5 від 03.02.2026, проведеного під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, а саме:

- імітаційні засоби у вигляді 40 купюр по 100 доларів США, кожна з яких має маркування «КВ86817228I», які опечатано до спец. пакету №PSP2139687;

- грошові кошти в сумі 1100 доларів США ( купюри 11 шт. по 100 доларів США, серія та номер «КВ58041533J», «HD25662372B», «КB98832008B», «KF51511816С», «KB48088962E», «KL41082070D», «KB86045988P», «HB78926936H», «HA10159994A», «HF53461442E», «HL54608980F»).

-6 талонів по 20 л. кожен на пальне (заправка БРСМ), чек з заправки на суму 5799 грн. №1162809, все зазначене опечатано до спец. пакету №PSP2139698.

- мобільний телефон марки «IPhone 13 Pro», сріблястого кольору в синьому чохлі, який опечатано до паперового конверту.

- Зв`язку ключів 5 штук, опечатано в спец. пакет №NPU5165711.

Заборонити здійснення будь-яких операцій пов`язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись будь яким чином та використовувати зазначено майно.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1