Рішення № 13383744, 23.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2010 Справа № 6/78

За позовом публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, Закарпатське відділення ЛОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Ужгород

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Вест-Транс”, м.Хуст

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м.Хуст

про стягнення суми 125070,41 грн. основного боргу, штраф в сумі 43022,74грн.,

Суддя Й.Й. Кадар

Представники:

Від позивача Гутнікевич С.Я., представник за довіреністю № 02-04/684 від 10.12.2009р.,

Від відповідача Попович Н.М., представник за довіреністю від 02.12.2010р. ,

Від третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, Закарпатське відділення ЛОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Ужгород звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вест-Транс”, м.Хуст та третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення суми 125070,41 грн. основного боргу та штрафу в сумі 43022,74грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не в повному обсязі виконано своїх зобовязань по Договору кредиту № 48 від 11.07.2006 року, зокрема, щодо повернення суми отриманого кредиту в обумовлений строк, не сплатою відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у третьої особи виникла прострочена заборгованість. Зважаючи на те, що відповідач по справі є майновим поручителем третьої особи, а останньою не виконано зобовязань щодо своєчасного розрахунку відповідно до умов договору та закону, позивачем проведено нарахування комісії, відсотків та штрафу, якіі просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вест-Транс”, м.Хуст суму 125 070,41 грн. основного боргу та штрафу в сумі 43 022,74грн.

Одночасно, письмовою заявою № 02-05/85-125 від 10.11.2010р. про забезпечення позову (а.с. 43) просить вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти належні Відповідачу, які знаходяться на відкритих рахунках останнього в банківських установах.

Представником відповідача та третьою особою не заперечено по суті заявленого позову, наявність заборгованості пояснюють тяжким фінансовим становищем та наголошують на обов"язку кредитора, відповідно до п.3 Рекомендації Національного банку України " про заходи щодо забезпечення погашення кредиту", затверджених Постановою НБУ № 461 від 08.06.2009р. коректно та з розумінням ставитися до позичальника, який потрапив у скрутне фінансове становище. В судовому засіданні третьою особою надано докази на підтвердження часткової сплати заборгованості на суму 8 875,48 грн. та визнано відповідачем та третьою особою наявність заборгованості з врахуванням часткової сплати в розмірі 151 466,64 грн. Намагання відповідача та третьої особи щодо вишукування способів погашення боргу у заявленій до стягнення сумі у добровільному порядку не призвело до позитивного результату.

У судовому засіданні 23.12.2010 року судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України на одну годину до 12год.50хв., за заявою представника позивача, для уточнення ним позовних вимог у зв"язку з частковою сплатою боргу третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, тобто змінити кількісні показники, в яких виражається позовна вимога.

У ході судового розгляду уповноваженим представником позивача подано письмову заяву в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог, у зв"язку з частковою сплатою третьою особою заборгованості і просить стягнути з відповідача суму 153 383,57 грн., в тому числі 110 743,85 грн. - сума основного зобов"язання, з яких сума 95 829,91 грн. - прострочений кредит, сума 11 173,07 - не сплачені відсотки, сума 3740,87 грн. комісія за ведення кредитної справи та суму 40 722,79 грн. - штрафу за кредитним договором, суму 1 916,93 грн. - понесених судових витрат. Представником позивача позовні вимоги підтримано повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з покликанням на обставини зазначені у позовній заяві. За таких обставин, суд розглядає спір з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,

суд встановив:

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що 11 липня 2006 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м. Ужгород та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 48. Згідно умов даного договору банк надає відповідачу кредит в сумі 39 000 Євро, терміном з 11 липня 2006 року по 10 липня 2009 року, із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % (а.с. 37-39). В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов"язань за кредитним договором, 11.07.2006р. між Позивачем та Відповідачем у данній справі (ТЗОВ „Вест-Транс”, м.Хуст), був укладений Договір застави майна № 48 (а.с. 12-14 ).

Позивачем виконано свої зобовязання за Договором щодо надання кредиту, про що суду надано відповідні докази заяву про видачу готівки та виписки по особових рахунках (а.с. 56-74). Матеріалами справи знайшло своє підтвердження, що позичальник ОСОБА_1 свої договірні зобовязання не виконув належним чином, а саме: відповідно до умов договору, не повернув одержані кредитні кошти в обумовлений строк, не проводив щомісяця сплату нарахованих відсотків, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість, яка складає 151 466,64 грн., в тому числі 110 743,85 грн. - сума основного зобов"язання, з яких сума 95 829,91 грн. - прострочений кредит, сума 11 173,07 - не сплачені відсотки, сума 3740,87 грн. комісія за ведення кредитної справи (розгорнутий розрахунок суми боргу до заяви про зменшення позовних вимог а.с. 77-78).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже обов"язок позичальника своєчасно сплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нарахованих процентів за отриманий кредит відповідно до умов Договору є безспірними.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ЦК України, майнові - господарські зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, визначених змістом зобов"язнання.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено матеріалами справи, на момент укладення вищевказаного Договору застави, загальна вартість переданих в заставу ТОВ "Вест - Транс" (Відповідач по справі) транспортних засобів становила - 508 923,00 грн., згідно незалежних оцінок, а за згодою сторін - 500 600,70 грн., що повністю покривало вимоги Позивача, у разі порушення позичальником взятих на себе зобов"язань. Зазначені транспортні засоби, як Предмет застави забезпечували виконання зобов"язань Позичальником по Договору кредиту, а в разі невиконання ним зобов"язань за кредитним договором Позивач мав право задоволити свої вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет застави. У зв"язку з тим, що Відповідачем було порушено свої зобов"язання за Договором застави та відчужено без згоди Заставодержателя транспортні засоби, а отже, в данному випадку наявний склад цивільного правопорушення, відповідно, порушено права Позивача, який поніс збитки в розмірі заборгованості Третьої особи пред Позивачем в сумі простроченої заборгованості по кредиту, відсоткам та штрафних санкцій.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов"язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного та Господарського кодексу України.

Отже матеріалами справи, за вищеприведених обставин підтверджується наявність у відповідача перед позивачем, з урахуванням вищезазначених вимог Цивільного кодексу України та умов кредитного Договору заборгованості у загальній сумі 151 466,64 грн., з яких сума 95 829,91 грн. - прострочений кредит, сума 11 173,07 - не сплачені відсотки, сума 3740,87 грн. комісія за ведення кредитної справи та суму 40 722,79грн. штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, оскільки є належним чином обґрунтована, доведена відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по оплаті держмита в розмірі 1 680,93 грн., та 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення суду), а невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з частиною першою ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування, зокрема своїх вимог. наведене стосується й вимог щодо забезпечення позову. Застосовуючи заходи до забезпечення позову, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Представником позивача не надано витребуваних в ухвалі суду № 6/78 від 02.12.2010р. жодних доказів на підтвердження обгрунтованого припущення щодо неможливості виконання рішення в разі незабезпечення судом позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні Відповідачу, які знаходяться на відкритих рахунках останнього в банківських установах а отже в заявленому клопотанні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 43, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вест-Транс” (м.Хуст, вул. Суворова, 35, ідентифікаційний код 2934101056) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, Закарпатське відділення ЛОФ ПАТ „Укрсоцбанк” (м. Ужгород, вул. Українська, 16, р/р 29092290990002 в ЛОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, код 09325011, МФО 325019) суму 151 466,64 (сто п"ятдесят одна тисяча чотиристо шістдесят шість) грн. 64 коп. заборгованості, а також суму 1 680,93 (тисяча шістсот вісімдесят) грн. 93 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, Закарпатське відділення ЛОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Ужгород про накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю „Вест-Транс”, м.Хуст, які знаходяться на відкритих рахунках останнього в банківських установах - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Й.Й. Кадар