Ухвала суду № 133836515, 04.02.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/593/26

381/7370/25

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Будової Наталії Миколаївни про розгляд цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому засіданні з повідомленням сторін,

установив:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 29 грудня 2025 року відкрив провадження у справі та призначив її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.02.2026 року представник відповідача адвокат Будова Н.М. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи та зазначене клопотання суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 7 ст. 279 ЦПК України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не додав до нього клопотання про розгляд цієї справи з викликом учасників справи.

Таке клопотання подане представником відповідача 04.02.2026.

Крім того, зі змісту позову суд встановив, що предметом цього позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову становить 200561,49 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, на підставі приписів ч. 6 ст. 19 ЦПК України визнав цю справу малозначною та з огляду на вказане під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд вирішив здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Також суд звертає увагу, що спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін та без повідомлення (виклику) сторін, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, у якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, учасники справи не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на підтвердження чи спростування вимог позову у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повному обсязі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Оскільки ця справа не відноситься до переліку справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд призначив її розгляд без виклику учасників справи.

Враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні цього клопотання.

Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Будової Наталії Миколаївни про розгляд цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорому судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК