Ухвала суду № 133836115, 04.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1393/26

Провадження №2/369/9101/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву адвоката Скляренко Олени Петрівни про забезпечення позову у цивільній справі № 369/1393/26 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Трипілля", ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року адвокат Скляренко О.П. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Трипілля», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.01.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Разом з позовом представник позивача адвокат Скляренко О.П. подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт та заборону відчуження житлового будинку садибного типу, ідентифікаційний номер об`єкта в ЄДЕССБ 01.3025815.5039074.20250729.10.0000.11., загальною площею 139,4 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 3185594232080 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:006:0079..

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що позивачка набула всіх прав учасника ЖБК «Трипілля» по договору №253-ПП про сплату внесків у ЖБК «Трипілля» від 25.10.2018. Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт КС083151550552 будівництво блокованої 2-х поверхової килимової забудови в с. Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області (ІІІ черга) здійснювалось на земельній ділянці площею 1,9646 га, що була надана для здійснення будівництва на підставі договору суперфіцію від 03.04.2014 за реєстровим номером 2878, укладеного між ТОВ «Ренет Громова» та ЖБК «Трипілля», кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:05:005:0179. Станом на даний час, ЖБК «Трипілля» свої зобов`язання не виконав, не здійснив введення об`єкту в експлуатацію та не передав позивачу документи для оформлення права власності, хоча об`єкт нерухомості було збудовано ще у 2018 році. Після звернення до відповідача ЖБК «Трипілля» для з`ясування причини, по якій останній до цього часу не виконав свої зобов`язання щодо надання позивачці документів для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості згідно договору №253-ПП про сплату внесків у ЖБК «Трипілля» від 25.10.2018, позивачці було усно повідомлено про те, що ЖБК «Трипілля» не може здійснити введення в експлуатацію таунхаузу, оскільки не володіє земельною ділянкою, на якій даний таунхауз розміщено. Так, відповідач зазначив, що ТОВ «Ренет Громова» передала земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ «Маковище агро», яке в свою чергу продало земельну ділянку ТОВ «Управляюча компанія «Білогородка», яка розділила земельну ділянку, створивши нові земельні ділянки та після чого продала дві земельні ділянки на яких розміщено спірний таунхауз відповідачці ОСОБА_2 , яка одразу об`єднала ці ділянки в одну та шляхом подання до ДАБІ неправдивих відомостей про час будівництва об`єкту отримала на своє ім`я декларацію про готовність об`єкту до експлуатації та на її підставі зареєструвала за собою право власності.

На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник стверджує, що на даний час, право власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 , стверджує, що історія набуття такого права власності свідчить про наявність ознак шахрайських дій, тому у позивача наявне припущення, що відповідачка ОСОБА_2 може здійснити відчуження такого майна, а отже невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача..

За правилами ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Забезпечення позову у виді накладення арешту є співмірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки майно залишається в їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час до вирішення спору судом.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Таким чином, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, предмет та підстави спору, який виник між сторонами, співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та забезпеченню позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження житлового будинку садибного типу, ідентифікаційний номер об`єкта в ЄДЕССБ 01.3025815.5039074.20250729.10.0000.11., загальною площею 139,4 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 3185594232080 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:006:0079.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Скляренко Олени Петрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Трипілля», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності - задовольнити.

Накласти арешт та заборону відчуження житлового будинку садибного типу, ідентифікаційний номер об`єкта в ЄДЕССБ 01.3025815.5039074.20250729.10.0000.11., загальною площею 139,4 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3185594232080 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:006:0079, що належать ОСОБА_2 .

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Інформація про боржника 1: Житлово-будівельний кооператив «Трипілля», адреса: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 21, код ЄДРПОУ: 38481811.

Інформація про боржника 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повна ухвала складена та підписана: 04.02.2026 року.

Суддя А.В. Янченко