Ухвала суду № 133836077, 02.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1519/26

Провадження № 1-кс/369/365/26

УХВАЛА

02.02.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000061 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся слідчий, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.03.2026 без визначення розміру застави.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026111350000061 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Указом від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2026 о 18 годині 35 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Мікс-Март» (ТОВ «ЛОКАЛСТОР» код 45332739), що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 13В, маючи прямий умисел направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, яка зазнала нападу ОСОБА_7 , яка працює продавцем у вказаному магазині, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи в умовах воєнного стану, тримаючи у правій руці предмет ззовні схожий на пістолет та погрожуючи застосувати насильство до потерпілої ОСОБА_7 , проник до сховища, а саме касової зони магазину та заволодів належними ТОВ «ЛОКАЛСТОР» грошовими коштами у сумі 14 000 гривень, які знаходилися у касі.

Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «ЛОКАЛСТОР» код 45332739, матеріального збитку на суму 14 000 гривень.

У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вишневе Бучанського району Київської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення даного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про вчинення злочину, протоколом допиту потерпілої, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколами допиту свідків, протоколами огляду відеозаписів за участі свідків, протоколами огляду відеозаписів з місця вчинення злочину та на шляхах відходу злочинця, протоколами пред`явлення для впізнання та іншими матеріалами у сукупності.

Так, 31.01.2026 у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КПК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

- переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- вчинити інші кримінальні правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за злочин у вчиненні якого підозрюється, санкція статті якого, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Крім того, підозрюваний розлучений, має неповнолітню дитину, проте не приймає активної участі у її вихованні. (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що підозрюваний усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинення кримінальних правопорушень, яке за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, та покарання за якій становить від 8 до 15 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

При цьому підозрюваний немає на утриманні батьків похилого віку та не має законного джерела доходів, тобто у нього відсутні фактори, які б втримали його від зміни місця проживання.

Вказане також підтверджує реальність ризику, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо ризику, вчинення інші кримінальні правопорушення, слід врахувати, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходів. Крім того, останній вчинив майновий злочин, що дає підстави вважати органу досудового розслідування, що особа може вчинити аналогічний злочину, з метою збагачення.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що на даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, вони ще не допитані судом безпосередньо, а з урахуванням обставин вчинення злочину, він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.

Щодо наявного ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний момент органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження всіх речових доказів, та осіб, ймовірно причетних до вчинення кримінального правопорушення, а на даний час розслідування триває, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи не під вартою останній зможе переховувати вказані речі.

Так, оцінюючи вказані ризики з позиції ЄСПЛ, слід зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у період дії воєнного стану, тобто в період, коли наша держава переживає надскладні часи, дії, в яких підозрюється останній, дестабілізують суспільні відносини в державі та призводять до неспроможності населення належно протистояти агресору.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Стверджував про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились, строк досудового розслідування не завершився.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та вказаних в клопотанні ризиків.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити клопотання з таких підстав.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що до клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, а отже про обґрунтованість підозри.

Суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він може переховуватися з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в якому підозрюється, у разі, якщо суд дійде висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк до 15 років, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.

Ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що, не зважаючи на те, що у кримінальному провадженні вже були проведені певні слідчі дії, зокрема обшуки, огляди місць подій, органом досудового розслідування наразі не завершено відшукання речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не проведені інші слідчі та процесуальні дії, які є необхідними, з метою проведення всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування. А отже, ОСОБА_4 може спробувати знищити, сховати, або спотворити вказані документи та речі з метою спотворення об`єктивної картини вчинення кримінального правопорушення, та спроби уникнення кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику того, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, свідчить те, що на даний час з такими особами проведені не всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні, вказані особи не були допитані судом безпосередньо, тож, з урахуванням обставин вчинення злочину, підозрюваний може впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.

Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що він не працевлаштований, не має джерел доходу та підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням предмета, ззовні схожого на пістолет, місцезнаходження якого на теперішній час не встановлено. А отже, існує ризик того, що ОСОБА_4 може повторно вчинити кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.

Оцінюючи можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку про те, що, враховуючі ризики, встановлені судом, зважаючи на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, а також має вади здоров`я, до підозрюваного можливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт, що, за обставин, що склалися, було б достатнім для запобігання таким ризикам.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладанням на нього певних обов`язків, серед яких перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово за винятком випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог.

Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 193, 194, 196, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000061 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, задовольнити частково.

В обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час та місце залежно від стадії кримінального провадження;

перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово за винятком випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання;

утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців та діє в межах строку досудового розслідування до 31 березня 2026 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складений 05 лютого 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1