Ухвала суду № 133835485, 29.01.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1021/26

1-кс/357/185/26

У Х В А Л А

29 січня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112030000415 від 18.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту,

установив:

25.01.2026 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2536 га з кадастровим номером 3210300000:03:005:0130 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 305227632103), що розташована по вул. Логінова міста Біла Церква Київської області із забороною суб`єктам державної реєстрації речових прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі органам нотаріату вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, реєстрацію (перереєстрацію), пов?язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, а також заборонити будь-яке будівництво та користування даною земельною ділянкою.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025112030000415 від 18.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудове розслідування розпочато на підставі рапорту прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про здійснення заходів з моніторингу Публічної кадастрової карти України, відомостей Державного земельного кадастру, карти «Google maps», а також опрацювання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо неправомірного заволодіння земельними ділянками на території міста Біла Церква Київської області.

Проведенням зазначених заходів встановлено, що 04.12.2018 (номер відомостей про речове право - 29294652) державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» ОСОБА_4 зареєстровано за ТОВ Виробничо-будівельна фірма «МОНОЛІТБУД», код ЄДРПОУ: 23586296 право власності на об?єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Праведників Світу (Логінова), будинок б/н.

Реєстраційні дії проводились на підставі витягу з рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 140 від 23.06.2006 «Про дозвіл на будівництво підприємствам, організаціям і громадянам міста», відповідно до якого з ТОВ «Етан» на ТОВ «Монолітбуд» передано функцію замовника по будівництву 10-ти блокованих індивідуальних житлових будинків поліпшеного планування по вул. Логінова, з коригуванням проектно-кошторисної документації.

Вказаний об?єкт на підставі договору купівлі - продажу № 185 від 04.03.2019 було переоформлено на Споживчий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Юр?їв» (код ЄДРПОУ 42823213).

Відповідно до положень Закону України «Про містобудівну діяльність» будівництво це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

Статтею 26 зазначеного Закону визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Разом з тим, вивченням первинних підстав набуття права власності на вищевказаний об?єкт незавершеного будівництва встановлено, що крім рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 140 від 23.06.2006 «Про дозвіл на будівництво підприємствам, організаціям і громадянам міста», жодних інших підстав набуття права власності за ТОВ Виробничо-будівельна фірма «МОНОЛІТБУД» державним реєстратором не зазначено. У зв?язку з викладеним встановлено, що вказане рішення органу місцевого самоврядування не є правоустановлюючим документом та таким, що надає право на проведення будівельних робіт по вул. Праведників Світу (Логінова) міста Біла Церква.

Крім цього встановлено, що згідно з рішенням Білоцерківської міської ради №1121-51-VI «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним та фізичним особам», між міською радою (Орендодавцем) та ТОВ ВБФ «Монолітбуд» (Орендарем) укладено договір оренди землі № 29 від 14.02.2014 щодо оренди земельної ділянки площею 0,2536 га з кадастровим номером 3210300000:03:005:0130 під розміщення житлового будинку в м. Біла Церква по вул. Логінова строком на 5 років. Відповідно до пункту 3 Договору встановлено, що на земельній ділянці розміщені об?єкти нерухомого майна - відсутні. Пунктом 30 Договору «Права орендаря» передбачено, що Орендарем за письмовою згодою Орендододавця можливо зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. В подальшому вищевказану земельну ділянку Орендодавцем 05.12.2019 передано в оренду СК «Житлово-будівельний кооператив «Юр?їв» строком на 10 років.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Таким чином, у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що у діях невстановлених осіб вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме придбання право на майно шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 0,2536 га з кадастровим номером 3210300000:03:005:0130 зареєстроване за Білоцерківською міською радою (код ЄДРПОУ 26376300). Користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №57 від 05.12.2019 строком на 10 (десять) років є СК «Житлово-будівельний кооператив «Юр?їв» (код ЄДРПОУ 42823213).

Проведеним оглядом (місцевості) від 23.12.2025 із залученням спеціаліста у сфері геодезії та землеустрою та виготовленням за результатами його проведення аеро-фото знімками із урахуванням відомостей з Національної кадастрової системи, встановлено, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:03:005:0130 розташовані різного роду будівельні матеріали та незавершений об?єкт будівництва, а саме 10-поверхова будівля з десятим напівповерхом, на якій на момент огляду поряд із встановленим діючим баштовим краном проводяться роботи, пов?язані із будівництвом.

Постановою слідчого від 29.12.2025 земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:03:005:0130 площею 0,2536 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025112030000415 від 18.11.2025.

Враховуючи викладені обставини, нерухоме майно зазначена земельна ділянка являється об`єктом кримінально-протиправних дій, має ознаки речового доказу та відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, для збереження якого необхідно накласти арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-172 КПК України.

Крім того, враховуючи, що земельна ділянка є об?єктом кримінально-протиправних дій, з метою запобігання можливості подальшого протиправного використання, зміни цільового призначення, передачі, відчуження земельної ділянки речового доказу, враховуючи необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) дій для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, на даний час існують всі правові підстави для арешту нерухомого майна з метою забезпечення захисту інтересів держави.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор просить розглянути клопотання про накладення арешту без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання про арешт майна прокурором подано з метою збереження речового доказу у справі.

Як на правове обґрунтування накладення арешту прокурор посилається на положення статей 98, 131, 170, 172 КПК України.

Прокурор в судове засідання на розгляд клопотання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить задоволити з підстав зазначениїх у ньому.

Слідчий суддя, вивчивши доводи прокурора, викладені в клопотанні, та дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні клопотання про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя діючи у відповідності до вимог КПК України та виходячи із завдання кримінально провадження має судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, розмір шкоди, завданої злочином, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, а отже відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Як видно з матеріалів клопотання, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025112030000415 від 18.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2025.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025112030000415 від 18.11.2025 на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінільного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема що в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: «Придбання права на майно шляхом обману, вчинене у великих розмірах».

Постановою слідчого Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 29.12.2025 земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:03:005:0130 площею 0,2536 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025112030000415 від 18.11.2025.

Клопотання про арешт обумовлене необхідністю збереження речового доказу.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вказана земельна ділянка може мати значення речових доказів, оскільки могла бути об`єктом кримінально протиправних дій. Однак прокурором не доведено, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження даного речового доказу.

Крім того, клопотання прокурора про арешт майна не містить обґрунтування вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема не викладено обставини вчинення правопорушення, не встановлено суб`єкта вчинення кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди. В клопотанні містяться неконкретизовані твердження щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя під час вирішення питання про арешт майна, враховує, що в рамках кримінального провадження не вчинено достатньо слідчих дій, досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, найважливіші та істотні обставини справи, від яких залежить питання про наявність факту вчинення кримінального правопорушення, з приводу якого здійснюється досудове розслідування, не є встановленими. У рамках досудового розслідування кримінального провадження повідомлення про підозру нікому не здійснено.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ініціатором клопотання не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення і зокрема такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, не допускають у цьому випадку застосування таких заходів.

За таких обставин у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, на переконання слідчого судді, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168,170-173, 309, 376 КПК України,

постановив:

В задоволенні клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112030000415 від 18.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту, відмовити.

Копію ухвали не пізніше наступного дня направити особам, що не були присутніми під час оголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду області протягом 5 днів.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Повний текст ухвали проголошено 03.02.2026 року в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_5