Постанова № 133834557, 04.02.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6189/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Буткевич М.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2025 року о 21 год. 40 хв. на 4 км дороги «Озерне-Новогуйвинське» Житомирського району та області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault Master», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив з`їзд в кювет. У результаті ДТП транспортний засіб механічно пошкоджено. Окрім цього, в зазначений час та в зазначеному місці він керував вищевказаним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 ПДР.

Порушення ОСОБА_1 вимог пункту 12.1 ПДР знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих діяннях заперечив та пояснив, що того вечора транспортним засобом керував не він, а його тесть ОСОБА_2 , який з`їхав у кювет, уникаючи наїзду на дитину, яка раптово вибігла на дорогу. Рибак в цей час перебував на пасажирському сидінні, так як перебував у стані сп`яніння. Після ДТП тесть пішов додому, а він, ОСОБА_1 , став чекати друзів, які мали допомогти відбуксирувати автомобіль.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав аналогічні по суті пояснення.

Не зважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні вищезазначених діянь доводиться сукупністю досліджених судом доказів.

Так, на долученому до протоколів відносно ОСОБА_1 відеозаписі з нагрудної камери поліцейського (а.с. 14) зафіксовано, як працівники поліції виявили у кюветі автомобіль Рено Мастер, біля якого знаходився ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував транспортним засобом, не впорався з керуванням та з`їхав у кювет. При цьому ОСОБА_1 не вказував, що окрім нього в автомобілі були інші особи, зокрема, його тесть. Під час спілкування ОСОБА_1 не заперечував, що перед тим, як сісти за кермо, вживав алкоголь, на пропозицію пройти огляд на місці ДТП відмовився, проте погодився пройти його у медичному закладі. Після цього ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де після його огляду було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Відомості цього відеозапису суд кладе в основу висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 вищезазначених діянь, оскільки його відомості в силу ст. 266 КУпАП вважаються єдиним достовірним доказом порядку проведення огляду особи на стан сп`яніння на місці зупинки. До того ж на цьому відеозаписі зафіксовані пояснення ОСОБА_1 про керування ним транспортним засобом та його причетність до ДТП. Доводи захисника про недопустимість цього доказу суд відкидає, оскільки вона посилається на норми, що регламентують збирання доказів у кримінальному провадженні, які просить застосувати за аналогією, проте КУпАП, зокрема, ст. 7, передбачає суворе додержання законності, що передбачає застосування заходів адміністративного впливу у точній відповідності із законом. Посилання захисника на практику Європейського суду з праві людини, зокрема, на справу «Шмауцер та інші проти Австрії» суд вважає нерелевантним, оскільки у цій справі суд виходив із наявності ознак кримінального переслідування у адміністративній справі через доповнення стягнення у виді штрафу арештом у разі його несплати, що законодавством України не передбачено. На дослідженому відео повністю зафіксовано перебіг подій з моменту прибуття поліцейських на місце виявлення автомобіля ОСОБА_1 і до складання відносно адміністративних матеріалів, а тому підстав вважати це відео недостовірним суддя не вбачає.

Крім того, захисник клопотала закрити провадження у справі, оскільки долучені до справи докази, у тому числі й зазначений відеозапис, не місять фіксування факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Суддя не погоджується з такими доводами захисника, оскільки на цьому відеозаписі зафіксовані пояснення водія ОСОБА_1 поліцейським, в яких він не заперечував факт керування ним транспортним засобом та з`їзд у кювет. Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується його ж письмовими поясненнями (а.с. 10), а також поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с. 11), який чув звук гальмування, після чого виявив у кюветі автомобіль, водій якого мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, і в цей час до місця події під`їхали поліцейські.

Факт ДТП також підтверджується схемою місця ДТП (а.с. 19), а факт перебування ОСОБА_1 при цьому в стані алкогольного сп`яніння висновком щодо результатів медичного огляду (а.с. 5), згідно із яким ОСОБА_1 28.11.2025 о 22:05 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Доводи захисника про недостовірність цього доказу через незабір сечі або крові ОСОБА_1 під час цього огляду до уваги не беруться, оскільки відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 № 1452/735, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів. При цьому обов`язковим є дослідження сечі та крові на вміст алкоголю лише у випадку перебування водія учасника ДТП у несвідомому стані або з тяжкими травмами (п. 13 Розділу ІІІ Інструкції). До того ж в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння, на чому й була побудована його захисна версія про перебування на пасажирському сидінні на момент ДТП.

Одночасно суддя вважає, що вищезазначені пояснення, надані в судовому засіданні ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_2 в частині, що в момент ДТП транспортним засобом керував останній, суддя вважає недостовірними, а така версія подій ними вигадана з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи, що відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказане правопорушення є більш серйозним, тому стягнення має бути накладено в межах санкції вказаної статті.

Зважаючи на безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. ст. 25, 33, 36, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справу 278/6189/25 зі справою 278/6191/25, та присвоїти їм спільний номер 278/6189/25.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ: 37976485, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд.

Строк звернення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: М.І. Буткевич