Ухвала суду № 133830470, 03.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/807/26

н/п 1-кс/953/648/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2026 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12026221130000129 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 о 16:00 год. на адресу суду поштою надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, вилучене 28.01.2026 о 22:42 год. в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перелік якого зазначено в клопотанні.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна зазначені підстава та мета арешту в загальних рисах та не конкретно.

При цьому, в клопотанні прокурор зазначає критерії, що визначені ст.98 КПК України, яким би відповідало майно, в загальних рисах. Також, вказує, що вилучені предмети необхідні для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій, проте не конкретизує яких саме.

Таким чином, прокурором не було надано відповідне документальне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно й не було доведено яким чином зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів.

Крім того, в порушення ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна не повністю зазначено конкретний перелік і види майна, що належить арештувати. Зокрема, саме: мобільний телефон Redmi model: 25028rn03y, в чохлі чорного кольору, мобільний телефон Nomi II880 з сім-картками мобільного оператору lifecell; грошові кошти: 22 купюр номіналом 1000 грн, 26 купюр номіналом 500 грн., 11 купюр номіналом 200 грн.; предмети зовні схожі на прикраси у кількості 3 одиниць бездротові навушники чорного кольору у кейсі, що в свою чергу унеможливлює слідчого суддю належним чином вирішити питання щодо накладення арешту на вилучене майно відповідно до норм чинного законодавства України.

Разом з цим, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку.

Зазначене також об`єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України та унеможливлює доведення того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням..

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного вище, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити право заявника звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 171, 172, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12026221130000129 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1