Ухвала суду № 133830427, 05.02.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1977/25

Провадження № 2/639/194/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

за участю представника позивача Железнякової І.М.,

представника відповідача адвоката Іванової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/1977/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова (після перейменування - Новобаварський районний суд міста Харкова) з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № HAFLGK00001161 від 30.03.2021 у розмірі 985866,25 грн, що складається з: 796375,83 грн заборгованість за тілом кредиту; 189490,42 грн заборгованість за відсотками; а також судові витрати.

09.04.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання (том 1 а.с.61).

23.07.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (том 1 а.с.177-178).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Новобаварського районного суду міста Харкова від 13.10.2025 на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Новобаварського районного суду міста Харкова Жидик Ю.С. №01-04/82/25 від 13.10.2025, головуючим у справі визначено суддю Борисенка О.О. (том 2 а.с.119-121).

14.10.2025 Новобаварський районний суд міста Харкова під головуванням судді Борисенка О.О. постановив ухвалу про прийняття до провадження цивільної справи № 639/1977/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; призначено справу до судового розгляду (том 2 а.с.122).

В судовому засіданні суд постановив на обговорення питання про повернення у цій справі до стадії підготовчого провадження.

Суд, заслухавши думку представників сторін, які не заперечували щодо повернення до стадії підготовчого провадження, встановив, що 18.08.2025 після закриття підготовчого провадження позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій АТ КБ «Приватбанк» просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № HAFLGK00001161 від 30.03.2021 у розмірі 917464,57 грн, з яких: 766504,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 150960,42 грн заборгованість по відсоткам, а також понесені судові витрати (том 1 а.с.207).

Крім того, 01.09.2025 суд постановив ухвалу про витребування у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відомості щодо підстав зміни процентної ставки у березні 2022 року з 12% до 13,2% та березні 2023 року до 17,8% за договором про іпотечний кредит № НАFLGK00001161 від 30.03.2021, графіки погашення кредиту з урахуванням нового розміру процентної ставки, зміни індексу UIRD, розрахунок формули, підтверджень направлення письмового повідомлення та графіків позичальнику, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором за заявою позивача від 19.08.2025 про зменшення розміру позовних вимог (том 2 а.с.17-18).

У листі від 21.11.2021 сторона позивача вказала, що надати копії повідомлень, що містять графіки погашення заборгованості немає можливості, оскільки термін зберігання електронних повідомлень 1 рік, наразі повідомлення, що містять графіки погашення заборгованості не збереглись.

У встановлений судом строк та станом на час розгляду справи витребувані судом графіки погашення кредиту, позивачем не надані, а так саме, при зверненні до суду з позовом позивач не надав Графік погашення кредиту, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Отже, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Оскільки питання про прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог та остаточне визначення позовних вимог та зібрання відповідних доказів може бути реалізовано лише на стадії підготовчого провадження, у цій справі належить повернутися до стадії підготовчого провадження.

За змістом частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами частин 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Представником відповідача 21.07.2025 подане клопотання про витребування у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо підстав зміни процентної ставки, механізму розрахунку, підтвердження належного повідомлення про зміни та нового графіка, а також розрахунок про суми щомісячної сплати за тілом кредиту (том 1 а.с.166-168).

У підготовчому засіданні 23.07.2025 представник позивача повідомив, що на клопотання відповідача будуть надані дані в судове засідання.

Ухвала суду від 01.09.2025 в частині витребування графіків погашення кредиту позивачем не виконана.

Оскільки ухвала суду від 01.09.2025 про витребування доказів не виконана позивачем у повній мірі, позивачем не надані графіки погашення кредиту, у тому числі з урахуванням нового розміру процентної ставки, суд вважає за потрібне за клопотанням представника відповідача (том 1 а.с.166-168) витребувати від АТ КБ «Приватбанк» копію графіка погашення кредиту за іпотечним договором № HAFLGK00001161 від 30.03.2021, що є Додатком № 1 до цього договору, а також Графіків погашення кредиту із застосуванням в розрахунку нового розміру процентної ставки, оскільки цими доказами можуть бути підтверджені або спростовані обставини, на які сторони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Суд роз`яснює стороні позивача, що за змістом ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 49, 84, 197,198, 223, 247, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернутися у справі № 639/1977/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до стадії підготовчого провадження.

Призначити підготовче засідання на 14 годину 00 хвилин 05.03.2026.

У підготовче засідання викликати учасників справи.

Витребувати від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» копію Графіка погашення кредиту за іпотечним договором № HAFLGK00001161 від 30.03.2021, що є Додатком № 1 до цього договору; копії Графіків погашення кредиту із застосуванням в розрахунку нового розміру процентної ставки (13,22% річних та 17,8% річних).

Витребувані докази надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом з доказами надіслання цих документів стороні відповідача, з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО