Рішення № 133829569, 04.02.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1457/25

Провадження 2/193/48/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

04 лютого 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30.09.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4869828 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, відповідач отримав кредит в розмірі 29900,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів: з 07.08.2024 по 01.08.2025, зі сплатою відсотків кожні 30 днів. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді з використанням електронного підпису. 31.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №4869828 від 07.08.2024 року укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем набуло ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Позивач зазначив, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконав повністю та надав грошові кошти у визначеному розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 191 360,00 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 29900,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 106294,50 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 123 календарних днів 55165,50 грн., а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн..

Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію про підтвердження факту належності платіжної картки відповідачу та підтвердження зарахування коштів на дану платіжну картку грошових коштів.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій позовній заяві просили у разі відсутності відзиву справу розглядати за відсутності їхнього представника, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4869828 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 29 900,00 грн, строком на 360 днів, мета отримання кредиту спожиті (особисті) потреби, у безготівковій формі шляхом перерахування кредитодавцем коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки), зі сплатою відсотків: стандартна процентна ставка, відсотків річних 547,50% (або 1,50% в день), знижена процентна ставка, відсотків річних (застосовується з дати видачі кредиту до 07.08.2024, якщо споживач виконає умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку включно сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту) 547,50 % річних (або 1,50% в день). Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою 161 460,00 грн., загальні витрати з урахуванням зниженої процентної ставки 161 460,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою та з урахуванням зниженоїпроцентної ставки за весь строк користування кредитом (у т.ч.тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 191 360,00 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних - 9541,79%, реальна річна процентна ставка (з урахуванням зниженої процентної ставки), відсотків річних 9541,79 %.

Згідно Додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4869828 від 07.08.2024 визначено графік платежів за договором у кількості 12 платежів, з яких: 10 платежів по 13455,00 грн зі сплатою процентів, останній 12 платіж 43 355,00 грн, який включає проценти 13455,00 грн, кредит 29 900,00 грн, з періодичністю внесення платежів - кожні 30 днів.

Кредитний договір був укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 45945 07.08.2024 о 00:06:18.

Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписаний Паспорт споживчого кредиту, що містить Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Факт надання грошових коштів за Кредитним договором відповідачу на реквізити підтверджується копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.04.2025 вих. №1-0104, згідно якої відповідно до укладеного договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 07.08.2024 00:09:01 на суму 29900,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua-474006708, призначення платежу: зарахування 29900 грн на карту НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк» №16129-В від 22.10.2025 на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , 07.08.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 29 900,00 грн (а.с. 32).

31 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №4869828 укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 набуло ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Згідно з вимогами договору факторингу фактор прийняв реєстр боржників, що підтверджується актом приймання передачі від 31 березня 2025 року.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 151 144,50 грн., з яких: 29900 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту), 106294,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 14950 грн сума заборгованості за пенею, штрафами, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань 207 днів.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №4869828 від 07.08.2024 про надання на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 151 144,50 грн, з яких 29900,00 грн основний борг, 106294,50 грн проценти, 14950,00 грн - штрафні санкції.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за Договором №4869828 від 07.08.2024 про надання споживчого кредиту за 123 календарних дні (01.04.2025- 01.08.2025 року) заборгованість ОСОБА_1 складає за сумою основного боргу 29 900,00 грн, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами 55165,50 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 року Єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено назву товариства на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Правовими нормами ст.ст. 526, 527 і 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 указаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правовими нормами ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 12 і 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу(фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги, а саме факт укладання кредитного договору, факт набуття права вимоги та факт наявності заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 191 360 грн шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи, та не спростовуються відповідачем.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, власних розрахунків заборгованості або доказів на її погашення не надав.

З огляду на встановлені судом обставини, зважаючи на те, що відповідач не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами ні первісному кредитору, ні новому кредитору не сплатив, а тому суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

У свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України, остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд із урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 07.08.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3 % річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовкудо її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Столітній М.М., що підтверджується Договором № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, ордером на надання правничої допомоги №2000057 від 22.09.2025.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

22 вересня 2025 року між адвокатом Столітнім М.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал » було підписано Акт №10839 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, в якому зазначено, що вартість послуг зі збору та аналізу доказів, складання позовної заяви та подання її до суду становить 10000 грн., а також виставлено рахунок на оплату №10839-22/09-2025 від 22.09.2025 на суму 10000,00 грн.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 10 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг зі збору та аналізу доказів, складання позовної заяви та подання її до суду, а також витрачений на вказані послуги час (12 годин), є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягають задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422 грн.40 коп.

Керуючись ст. 205, 207, 526, 527, 530, 1054, 1055, 1072, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором №4869828 від 07.08.2024 у розмірі 191360 (сто дев`яносто одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 29900,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 106294, 50 грн сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором, 55165,50 грн сума заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 123 календарні дні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти частини вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, адреса: вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 04.02.2026.

Суддя Д.А.Кащук