Рішення № 13382892, 27.12.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2010 р. Справа № 20/197

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коблево»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод»

про витребування майна.

за участю представників сторін:

Від позивача: Оксенюк Я.О. (дов. б/н від 08.12.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Коблево»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод»(надалі –Відповідач) з позовом про зобов’язання Відповідача передати Позивачу формокомплект для виготовлення скло пляшки типу «Маренго»місткістю 1,0 літра, для скло формуючих машин в кількості 1 (одна) штука, що належить Позивачу на праві власності відповідно до договору № 087/04 від 14 грудня 2006 року (а.с. 28-29; надалі – Договір 1).

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у: позовній заяві (а.с. 2-4); поясненні (а.с. 27).

Представник Відповідача в судовому засіданні від 14 грудня 2010 року визнав позовні вимоги Позивача, що відображено в протоколі судового засідання (а.с. 23). Представник Відповідача в судове засідання від 27 грудня 2010 року не з’явився. Водночас, 27 грудня 2010 року в господарський суд надійшов лист Відповідача (а.с. 26), в якому Відповідач визнав позовні вимоги Позивача.

Враховуючи вищевказане, суд вважає можливим розгляд справи без участі повноважного представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 14 грудня 2006 року Позивач та Відповідач уклали Договір 1, згідно пункту 1.1 якого: за Договором 1 Позивач доручив, а Відповідач прийняв на себе зобов’язання поставити формокомплект власного виробництва для виготовлення скло пляшки ємкістю 1,0 літра, типу «Маренго», на скло формуючих машинах AL-116, за погодженим кресленням із Позивачем, поіменоване надалі Товар.

В силу дії пунктів 2.1 та 3.1 Договору 1: Відповідач зобов’язався поставити Товар протягом 8 (восьми) тижнів з моменту погодження Позивачем та Відповідачем креслення та здійснення Позивачем попередньої оплати вартості Товару, згідно умов Договору 1; загальна вартість Товару становить 140 676 (сто сорок тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 90 коп., включаючи ПДВ.

Як вбачається, з пункту 6.1 Договору 1: право власності на Товар переходить від Відповідача до Позивача в момент передачі його Позивачу на умовах EXW (Франко-завод) –вул. Пролетарська, 18, смт. Рокитне, Рокитнівського району, Рівненської області, Україна, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року.

Після передачі Товару у власність Позивача (відповідно до пункту 6.1 Договору 1) 23 грудня 2006 року Позивач та Відповідач уклали договір оперативної оренди обладнання № 014/03 (надалі –Договір 2; а.с. 8-9).

Згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.4 Договору 2: Позивач передав Відповідачу у тимчасове платне користування (оренду) Товар; Товар передається в оренду з метою використання його при виготовленні продукції (скло пляшки); вартість Товару (з урахуванням її індексації) складає 140 676 (сто сорок тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 90 коп., включаючи ПДВ.

В силу дії пункту 1.3 Договору 2: Товар повинен бути переданий Відповідачу за актом прийому-передачі, який є невід’ємною частиною Договору 2; Товар, що орендується, вважається переданим в оренду з дати підписання акту приймання-передачі.

23 грудня 2006 року Позивач та Відповідач підписали акт приймання-передачі до Договору 2 (а.с. 14), тим самим виконавши умову пункту 1.3 Договору 2.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підпунктом «д»пункту 2.3 Договору встановлено, що: Відповідач зобов’язаний повернути Товар, після закінчення чи дострокового розірвання Договору Позивачу, або у випадку необхідності за письмовим зверненням Позивача, в належному стані з урахуванням зносу.

Згідно частини 1 статті 188 Господарського кодексу України: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Аналогічна норма встановлена частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України.

Водночас, як встановлено пунктом 6.2 Договору 2: Договір 2 може бути розірваний в односторонньому порядку однією із сторін (Позивачем чи Відповідачем) шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до дати фактичного розірвання Договору 2.

11 червня 2010 року Позивач надіслав Відповідачу претензію № 1401 (а.с. 15-16; доказ направлення на а.с. 21) з повідомленням про розірвання Договору 2.

Згідно частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України: у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Разом з тим, частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни …

Відповідно, на момент звернення Позивача до суду (з позовом про зобов’язання Відповідача передати Товар, що належить Позивачу на праві власності відповідно до Договору 1) –Договір 2 є розірваним.

За таких обставин, в силу дії підпункту «д»пункту 2.3 Договору 2, Відповідач мав повернути Товар, після вищеописаного дострокового розірвання Договору Позивачу на умовах даного пункту Договору 2.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу дії 391 Цивільного кодексу України: власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Представник Відповідача в судовому засіданні від 14 грудня 2010 року визнав позовні вимоги Позивача, що відображено в протоколі судового засідання (а.с. 23). Крім того, 27 грудня 2010 року в господарський суд надійшов лист Відповідача (а.с. 26), в якому Відповідач визнав позовні вимоги Позивача.

В свою чергу, підставність позовних вимог Позивача обґрунтовано та доведено відповідно до статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин суд приймає визнання позову Відповідачем та не вбачає підстав для застосування частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи усе вищевказане, позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Підприємцю Відкритому акціонерному товариству «Рокитнівський скляний завод»(34200, Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Пролетарська, 18, код 00293462) на протязі трьох днів з дня набрання даним рішенням законної сили, повернути Відкритому акціонерному товариству «Коблево»(57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Одеська, 6, код 00413966) формокомплект для виготовлення скло пляшки типу «Маренго»місткістю 1,0 літра, для скло формуючих машин в кількості 1 (одна) штука.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод», 34200, Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Пролетарська, 18, код 00293462 на користь Відкритого акціонерного товариства «Коблево», 57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Одеська, 6, код 00413966 –1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 77 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 04.01.2011р.

Суддя Василишин А.Р.