Рішення № 13382887, 27.12.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2010 р. Справа № 5/199

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"

про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару в сумі 39 854 грн. 46 коп.

Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_2

Від відповідача : не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" 39854 грн. 46 коп. заборгованості по оплаті поставленого товару, з підстав, зазначених у позовній заяві (а/с 2-4).

Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення , з огляду на таке.

07.02.2009 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Арго-Р»було укладено письмовий договір поставки б/н (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти товари, а відповідач (покупець) прийняти товари та оплатити їх вартість. В накладних вказується найменування товару, його кількість, асортимент і ціна. А відповідно до п. 1.4 Договору загальна сума Договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору згідно з накладними.

При цьому, відповідно до п. 2.1 Договору передбачено порядок оплати - з відтермінуванням оплати на 14 календарних днів з моменту отримання товару.

На умовах вказаного Договору мною було здійснено поставку товару (ковбасних виробів) відповідачу, але значна частина товару ним до цього часу так і не була оплачена:

№ накладноїдата поставкидата оплати(до) сумаоплата 88 08.05.2010 р. 22.05.2010 р. 3679,00 грн. 53,07 91 12.05.2010 р. 26.05.2010 р. 2516,90 грн. 96 18.05.2010 р. 01.06.2010 р. 3603.70 грн.

103 26.05.2010 р. 09.06.2010 р. 3737,70 грн.

107 01.06.2010 р. 15.06.2010 р. 2729,55 грн.

111 04.06.2010 р. 18.06.2010 р. 2799,40 грн.

116 11.06.2010 р. 25.06.2010 р. 4704.95 грн.

124 23.06.2010 р. 07.07.2010 р. 4527,80 грн.

128 30.06.2010 р. 14.07.2010 р. 2688,20 грн.

134 07.07.2010 р. 21.07.2010 р. 4625,25 грн.

159 10.08.2010 р. 24.08.2010 р. 2156,05 грн.

Всього: 37768,5 грн. 53,07 грн.

Таким чином відповідачу, поставлено товару протягом травня-серпня 2010 року за 11 накладними на загальну суму 37768,50 гривень. В рахунок оплати отримано за поставку вказаного в наведених накладних товару кошти в сумі 53,07 гривень. Решта отриманого товару відповідачем до цього часу не оплачена, а загальний розмір заборгованості складає 37715,43 гривні.

Розмір заборгованості зафіксований сторонами шляхом складання Акту звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.09.2010 року склав 37715,43 гривні.

В зв'язку з цим направлено на адресу відповідача ОСОБА_3 №1 від 12.10.2010 року, але вона залишилась без відповіді, і без виконання.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до укладених договорів, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити вказані кошти, але зобов'язання не виконав, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а згідно ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, відповідач по справі повинен нести господарсько-правову відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У разі порушення грошового зобов'язання, відповідно до ст.29 ГК України учасник господарських відносин не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача повинна бути стягнута заборгованість за поставлений товар в сумі 37715,43 гривень, яка з врахуванням інфляції складає 393377,20 гривень та 3% річних від простроченої суми в розмірі 477,26 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на мою користь складає 39854,46 гривень (39377,20 грн. + 477,26 грн.).

Крім того відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

На оплату праці адвоката відповідачем понесені витрати у розмірі 5000 грн.

З урахуванням обставин конкретної справи суд обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність оплати праці адвоката для цієї справи сумою 3,500 грн.

Враховуючи викладене, керуючись Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (33001, м.Рівне, Рівненської області, вул.Дворецька,93, ЄДРПОУ 31299420) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 37715,43 грн. основного боргу , 1661,77 грн. інфляційних, 477,26 грн. річних, 3500 грн. витрат на оплату праці адвоката, 398 грн.55 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн.00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "29" грудня 2010 року.