Рішення № 133827134, 04.02.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/827/25

Провадження №2/951/56/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

04 лютого 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Горохівської Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

короткий виклад обставин справи.

01.12.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Кудіна А. В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 73626977 від 10.12.2024 в розмірі 24 992, 50 грн й судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.12.2024 між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 73626977, який підписано електронним підписом останнього, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а останній зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково й сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту, комісію за надання кредиту.

Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією про нього, його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» й нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідач погодився, що до моменту підписання договору вивчив умови такого й правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25 згідно з умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 6 від 27.05.2025 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24 992, 50 грн, з яких: 13 000 грн основний борг; 3 802, 50 грн відсотки; 6 240 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом; 1 950 грн - комісія.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Останній не здійснював платежі для погашення існуючої заборгованості на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та на рахунки попереднього кредитора.

З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за кредитним договором, представник позивача в силу вимог статті 131-2 Конституції України, статей 15, 16, 20, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 526, 628, 639, 641, 644, 1047, 1049 ЦК України, 4, 9, 19, 27, 43, 49, 58, 60, 61, 133, 141, 175, 177, 184, 274-279 ЦПК України, 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» просить, серед іншого, позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 73626977 від 10.12.2024 в розмірі 24 992, 50 грн й судові витрати 2 422, 40 грн судового збору.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 01.12.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ухвали суду від 14.01.2026 судове засідання відкладалося з підстав, визначених у такій.

Позиція учасників справи.

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» Кудіна А. В. в судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просить здійснювати розгляд справи у її відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явився. Про причини неявки суд не повідомляв, заяв чи клопотань не подавав.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив у силу вимог ст. 178 ЦПК України без поважних причин.

Тож згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає, що наявні підстави для заочного розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення й не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, заразом в силу частин 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом або в цей строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тож якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

10.12.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73626977.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а останній зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково й сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту, комісію за надання кредиту.

Відповідно до пунктів 2.2-2.3 договору сума кредиту становить 13 000 грн; строк кредитування/строк договору 30 днів із процентною ставкою в день 0, 250 % (фіксована); комісія за надання кредиту 15, 00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 950 грн); дата надання кредиту 10.12.2024; дата повернення кредиту 08.01.2025; денна процентна ставка/день 0, 750 %; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом в день 4 %; пеня 4 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186, 17 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 15 925 грн.

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 00403.

Згідно з додаткової угоди № 13932513 від 07.01.2025 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73626977 від 10.12.2024 сторони домовилися продовжити строк кредитування на 29 днів. У зв`язку зі зміною строку кредитування сторони домовилися викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7 таблиці п. 2.2 договору, а саме: дата повернення кредиту 06.02.2025; денна процентна ставка/день 1 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 370, 64 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 19 695 грн.

Як видно з додатку № 1 до договору сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

За змістом довідки № КД-000074978/ТНПП від 04.11.2025 ТОВ «ФК Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» й ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема, 10.12.2024 на суму 13 000 грн, отримувач Машковський Василь -ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача за кредитним договором № 73626977 від 10.12.2024 становить 24 992, 50 грн, з яких: 13 000 грн основний борг; 3 802, 50 грн відсотки; 6 240 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом; 1 950 грн - комісія.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25 згідно з умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 6 від 27.05.2025 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24 992, 50 грн.

Тож судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 в справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Так як ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором, що підтверджується наданими доказами, які долучені до матеріалів справи.

Водночас позивач просить стягнути із відповідача заборгованість по процентах за понадстрокове користування кредитними коштами в розмірі 6 240 гривень.

Відповідно до п. 10.5.1 договору якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за понадстрокове користування позикою нараховувались з 07.02.2025 по 18.02.2025 в сумі 6 240 гривень, тобто поза межами встановленого строку кредитування (59 днів).

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд вважає, що відповідно до кредитного договору термін кредитування визначено з 10.12.2024 до 06.02.2025, тому правові підстави для стягнення заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою з 07.02.2025 до 18.02.2025 (включно) відсутні.

Тож з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом в розмірі 6 240 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії в розмірі 1 950 грн за кредитним договором суд зазначає наступне.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З погляду на принципи справедливості й добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Тому в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту необхідно відмовити.

Отож, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають до частково задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 144986 від 11.11.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Так як заявлені позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 628, 58 грн (з розрахунку 16 802, 50 х 2 422, 40/24 992, 50).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 84, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України

ухвалив:

задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 73626977 від 10.12.2024 в розмірі 16 802 /шістнадцять тисяч вісімсот дві/ гривень 50 /п`ятдесят/ копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 628 /одна тисяча шістсот двадцять вісім/ гривень 58 /п`ятдесят вісім/ копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дата складення повного рішення суду 04.02.2026.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ; код ЄДРПОУ: 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. Б. Гриновець