Рішення № 133827046, 27.01.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1478/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки в його користь суму заборгованість в розмірі 40700 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Посилається на те, що ОСОБА_1 04.04.2024 уклала кредитний договір №1536237 з Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та отримала позику в сумі 4000 грн, однак своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, позику не повернула і її заборгованість за цим договором, з врахуванням заборгованості за відсотками та штрафами становить 40700 грн. ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є новим кредитором за вказаним кредитним договором, відповідно до договору факторингу, укладеного з первісним кредитором, тому має право вимоги до відповідача.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 01.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Борщівського районного суду від 29.12.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить справу слухати у його відсутності.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідачки, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив

Між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 04.04.2024 укладено договір про надання споживчого кредиту №1536237, відповідно до умов якого товариство надало споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.2 Договору).

Сума кредиту становить 4000 гривень. Тип кредиту - кредит (п.1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що строк кредиту 351 день, з кінцевим терміном повернення 21.03.2025 (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору (далі Графік платежів).

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,500% в день. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39 100,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 38 020,00 грн.. (п.1.5-1.10.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 4.4. споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E860, 04.04.2024 10:39:04 .

Інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорті споживчого кредиту, що є додатками до договору про споживчий кредит і які також підписані відповідачем електронним підписом.

Згідно інформації, наданої 16.01.2026 АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 04.04.2024 було зараховано кошти в сумі 4000 грн.

Згідно з наданим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» розрахунком заборгованості у гривні, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1536237 вiд 04.04.2024 станом на 21.03.2025 становить 40700грн, що складається із: 4000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 34700 грн - заборгованості за процентами на дату відступлення прав вимоги, 2000 грн - штраф.

27.06.2025 укладено договір факторингу №27062025 відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №136237, що стверджується Реєстром Боржників до Договору факторингу №27062025 про відступлення права вимоги від 27.06.2025, у якому зазначено боржник ОСОБА_1 , заборгованість на загальну суму 40700грн.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору, а тому до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», перейшло право вимоги за кредитним договором № 1536237 вiд 04.04.2024.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» кредитного договору №1536237 від 04.04.2024 та відповідно наявність у відповідача заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №1536237 згідно Договору факторингу № 27062025.

Що стосується розміру заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1, 5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Тобто, розмір денної процентної ставки поетапно зменшувався.

За таких обставин, суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за відсотками за кредитним договором №1536237 від 04.04.2024.

Сторони погодили між собою, що строк дії кредитного договору становить 351 день з стандартною процентною ставкою 2,5%.

Отже, судом проведено власний розрахунок процентів: за період з 04.04.2024 по 30.04.2024 відсотки розраховано самим кредитодавцем за пільговою ставкою 1,5 % та становлять 1620 грн згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком до договору про надання споживчого кредиту № 1536237 від 04.04.2024 р.

За період з 01.05.2024 по 20.08.2024 минуло 112 днів, відсотки розраховуються за ставкою 1,5 % та становлять 6720 грн. (4000 грн (сума наданого кредиту) *1,5% (60 грн.*112 днів)

За період з 21.08.2024 по 21.03.2025 минуло 213 днів, відсотки розраховуються за ставкою 1% % та становлять 8520 грн (4000 грн (сума наданого кредиту) *1 % (40 грн.*213 днів)

Загальна сума відсотків становить 16860 грн, (1620+6720+8520=16860) яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача штрафних санкцій (пені) у розмірі 2000 грн, то такі задоволенню не підлягають і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ,в Україні введено воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України продовжувався і діє до цього часу, суд вважає, що позичальник підлягає звільненню від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, починаючи у зв`язку із веденням режиму воєнного стану на всій території України.

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованості за кредитним договором №1536237 від 04.04.2024 у розмірі 20860 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 16860 грн - заборгованість по відсоткам.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 10000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1241,55 грн (2422,40 грн х 20860 грн : 40700 грн).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03150, м.Київ вул.Загородня,15, офіс 118/2 ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором №1536237 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.04.2024 у розмірі 20860 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят ) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1241,55 грн та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 04 лютого 2026 року.

Головуючий Чир П.В.