Рішення № 13382608, 28.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.12.10 р. Справа № 6/128

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області

до відповідача: Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк

про стягнення 108 792грн. 59коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Клещеногов В.В. - представник по довіреності №934 від 19.10.2010р.

від відповідача – не з”явився

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судових

засіданнях оголошувались перерви з 01.12.2010р.

до 09.12.2010р., з 09.12.2010р. до 22.12.2010р., з

22.12.2010р. до 28.12.2010р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк основного боргу за поставлений товар у розмірі 98 811грн. 54коп. та пені у розмірі 9 989грн. 44коп. на підставі договору поставки №310/09 від 27.01.2009р. (Усього 108 800грн. 98коп.)

Ухвалою від 14.07.2010р. провадження у справі № 6/128 було зупинено до вирішення спору по справі №36/119пд. Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2010р. в задоволенні позовних вимог Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області про визнання договору поставки №310/09 від 27.01.2009р. недійсним було відмовлено та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. по справі №36/119пд зазначене рішення залишено без змін. На підставі вищевикладеного та у зв”язку з надходженням клопотання позивача, ухвалою від 15.11.2010р. господарський суд поновив провадження по справі №6/128.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.12.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що між сторонами по справі у спірний період було укладено декілька договорів. Зауважив, що як вбачається з акту звірки за період з 01.07.2009р.-15.1.2010р. позивач отримав від відповідача платежі на суму 419 901грн. 42коп., а отже заборгованість станом на 15.01.2010р. з урахуванням спірних накладних складає 79 327грн. 87коп.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою вих.№08/12 від 08.12.2010р. про уточнення позовних вимог та залучення до справи копій необхідних документів, в якій зменшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України. Тому, просить суд стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк основного боргу за поставлений товар у розмірі 98 811грн. 54коп., пені у розмірі 9 981грн. 05коп. на підставі договору поставки №310/09 від 27.01.2009р. (Усього 108 792грн. 59коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.

Відповідач надав у матеріали справи додаткові пояснення по справі від 22.12.2010р., від 23.12.2010р., які розглянуті судом та прийняті до уваги.

Позивач у клопотанні про залучення до справи копій необхідних документів та пояснення по суті позовних вимог вих.№24/12 від 24.12.2010р. наполягає на тому, що посилання відповідача на те, що сума боргу повинна бути зменшена є безпідставними, так як у призначені платежу згідно платіжного доручення №172 від 19.01.2009р. був зазначений зовсім інший договір який не стосується предмету позову.

Відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

27 січня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області (далі-продавець) та Донецьким комунальним підприємством „Фармація” м.Донецьк (далі-покупець) було укладено договір поставки №310/09, згідно умов якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця лікарські засоби та товари медичного призначення протягом дії договору, а останній взяв на себе зобов”язання прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 17.06.2009р.-29.10.2009р. по ряду товарно-транспортних накладних здійснив поставку лікарських засобів та товарів медичного призначення у адресу відповідача на суму 104 684грн. 79коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: товарно-транспортні накладні, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк.

Пунктом 2.1 укладеного договору передбачено, що продавець передає покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною (узгоджується за заявками, що здійснюються через електронний, факсимільний чи телефонний зв”язок), та зазначаються у накладних, які є невід’ємними частинами цього договору.

Згідно п.5.4 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар в строки, зазначені в накладній, на кожну партію товару окремо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця зазначений в даному договорі. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково у сумі 5 873грн. 25коп., в результаті чого у Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 98 811грн. 54коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 98 811грн. 54коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що за невчасну, згідно п.5.4 договору, або неповну оплату отриманого товару, покупець сплачує продавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до сосен ту остаточного розрахунку.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору поставки №310/09 від 27.01.2009р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 9 981грн. 05коп., обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у додаткових поясненнях з наступних підстав. Відповідач наполягає на тому, що позивачем не був врахований в якості погашення боргу платіж в розмірі 53 000грн. який був здійснений ним згідно платіжного доручення № 172 від 19.01.2009року. Розглянувши представлене платіжне доручення суд встановив, що у призначенні платежу було вказано - "оплата за отримані медикаменти згідно договору № 5035 від 02.01.07р. без ПДВ'' на той час строк дії зазначеного договору вже закінчився і сторонами не продовжувався. У зв”язку з чим ТОВ "Артур-К" на підставі ст.ст. 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на власний розсуд зарахував цей платіж в рахунок оплати заборгованості за раніше поставлений товар по іншим договорам, які були укладені з аптеками ДКП "Фармація" м.Донецьк, про що свідчить реєстр рознесення коштів складений головним бухгалтером ТОВ „Артур-К”.

Таким чином суд вважає, що посилання відповідача на те, що сума боргу повинна бути зменшена є безпідставними, так як у призначенні платежу згідно платіжного доручення № 172 від 19.01.2009року був зазначений зовсім інший договір який не стосується предмета позову.

Відповідач не погоджується з виключенням інших платежів позивачем у рахунок погашення боргу, а також наполягає на тому, що останнім не вказано за якими саме накладними зараховані ці суми платежів. Суд вважає дане ствердження безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області до Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк про стягнення 108 792грн. 59коп. задовольнити.

Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (83085 м.Донецьк, вул.Баумана, буд.5а, п/р26005380042000 у ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 01976625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (08130 с.Чайки, Київської області, вул.Чайки,4, п/р26006010027836 у ВАТ „Укрексімбанк” м.Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21643699) основний борг за поставлений товар у розмірі 98 811грн. 54коп., пеню у розмірі 9 981грн. 05коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 087грн. 92коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2010р.

Суддя Подколзіна Л.Д.