Рішення № 133825718, 05.02.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7055/25

пр.№ 2/464/213/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Константинова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення забогованості,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №TDB.0902.1155 в загальній сумі 27 350 грн. 28 коп., з яких: 9 722 грн 65 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 627 грн 63 коп - сума заборгованості за процентами, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.01.2022 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № TDB.0902.1155. За умовами вказаних договорів відповідач отримав кредитні кошти, однак, такі своєчасно не повернув. У зв`язку із невиконанням умов вказаного договору відповідачем виникла заборгованість. 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТзОВ «Мустанг фінанс» укладено договір факторингу №GL1N426240, відповідно до якого АТ «Мегабанк» передало ТзОВ «Мустанг фінанс» належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором. 27.12.2024 між ТзОВ «Мустанг фінанс» та «ФК Єврокредит» укладено договір факторингу №1/12, відповідно до якого ТзОВ «Мустанг фінанс» передало ТзОВ «ФК Єврокредит» належні йому права вимоги за вказаним кредитним договором. Враховуючи наведене просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.

31.10.2025 представник відповідача до суду подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач заперечує позов . Зазначає, що позивачем не було надано первинних документів, які підверджують суму заборгованості, а із наданої позивачем виписки з рахунку, як доказ на підвердження наявності заборгованості відповідача, неможливо встановити суму боргу, його складові, період за який він утворився, що унеможливлює проведення об`єктивного рзгляду справи та задоволення вимог. Щодо розміру стягнення суми на витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн - вважають таку неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, така не відповідачає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідча, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Вважає, що надані позивачем докази є недостатніми та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи які входять до предмету доказування, тому позов є необгрунтованим.

25.11.2025від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник заперечив доводи відзиву, покликаючись на чинність кредитного договору та судову практику щодо нарахування відсотків, просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, просить позов задоволити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, відповідач подав відзив на позов, у якому позов заперечив, обгрунтувавши їх доводами, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.01.2022 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір №TDB.0902.1155, за умовами якого відповідача приєднався до договору про комплексне банківське обслуговування та отримав кредит у вигляді кредитної лінії із максимальним кредитним лімітом - 200 000 грн. За змістом п.11 цієї заяви-договору підписавши її відповідач підтвердив, що ознайомлений із усіма умовами договору про комплексне банківське обслуговування до якого приєднався. Згідно із долученими до позову довідки про відкриття рахунку, виписки про рух коштів відповідач неодноразово користувався кредитними коштами, однак, такі своєчасно не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку становить 27 350 грн. 28 коп., з яких: 9 722 грн 65 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 627 грн 63 коп - сума заборгованості за процентами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Згідно із ч.1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Мегабанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України слід вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Пунктом 11 заяви договору від 18.01.2022 підтверджується факт ознайомлення відповідача із такими умовами.

Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В порушення зазначених вище норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та отриманих коштів не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку становить 27 350 грн. 28 коп., з яких: 9 722 грн 65 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 627 грн 63 коп - сума заборгованості за процентами. Суд бере до уваги вказану довідку, оскільки відповідач, заперечуючи нараховану суму боргу не обгрунтував в чому саме полягає неправильність її нарахування, не надав свого розрахунку, не надав доказів належного виконання зобов`язань, таким чином, поданий позивачем розрахунок не спростував.

03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» та ТзОВ «Мустанг фінанс» укладено договір факторингу №GL1N426240, відповідно до якого АТ «Мегабанк» передало ТзОВ «Мустанг фінанс» належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором.

27.12.2024 між ТзОВ «Мустанг фінанс» та «ФК Єврокредит» укладено договір факторингу №1/12 відповідно до якого ТзОВ «Мустанг фінанс» передало ТзОВ «ФК Єврокредит» належні йому права вимоги за вказаним кредитним договором. Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене, оскільки позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що в цій частині позов слід задоволити.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем долучено договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року, укладений між ТзОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС», проте, за умовами вказаного договору, сторонами обумовлено надання довгострокової правничої допомоги у справах про стягнення боргу з боржників, у відповідності до реєстру боржників, який є додатком до даного договору. Згідно п.3.2, п.3.4.1 договору сума гонорару за надання послуг по стягненню заборгованості, обсяг наданих послуг по стягненню боргу з боржника зазначається у відповідному акті приймання-передачі.

Однак, долучені до справи додатки до договору від 01.07.2025 - реєстр боржників та акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги не містять жодних відомостей, оскільки відповідні графи таких документів, саме: номер кредитного договору, ПІБ боржника, сума боргу, назва послуги, вартість послуги, ціна послуги та сума є пустими, відтак, суд позбавлений можливості встановити у якій саме справі та у якому обсязі була надана правнича допомога.

З огляду на наведене відсутні підстави для задоволення вимог позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Ушинського, 1/105, ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за договором №TDB.0902.1155 в сумі 27 350 грн. 28 коп, витрати на оплату судового збору в 2 422 грн 40 коп.

В решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: