Ухвала суду № 13382561, 30.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

30.12.10 р. № 15/86-63

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Львівське” с. Зубра (код ЄДРПОУ 20789952)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Проектно–будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 24155428)

про стягнення основного боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань в загальній сумі 176861,00 грн.

Суддя Богатир К.В.

До господарського суду Донецької області звернувся позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Львівське” с. Зубра із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Проектно–будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь про стягнення основного боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань в загальній сумі 176861,00 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви № 244 від 21.12.2010 р. товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Львівське”, які надійшли до суду 28.12.2010 р. за вх. № 02-38/14082 та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вказана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № 13358 від 21.12.2010 р. про оплату державного мита на суму 1500,00 грн.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви оплачуються державним митом.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір державного мита регламентований Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями (надалі – Декрет).

Згідно підпункту „а” пункту 2 статті 3 Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказану вимогу законодавства України товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Львівське” повинно було перерахувати державне мито у розмірі 1768,61 грн. (176861,00 грн. х 1% = 1768,61 грн.) за подачу позову про стягнення заборгованості в сумі 176861,00 грн.

Таким чином, позивачем товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Львівське” порушені вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого розміру сплати державного мита в доход державного бюджету України, недоплачено державного мита у сумі 268,61 грн. (1768,61 грн. (треба сплатити) – 1500,00 грн. (фактично сплачено) = 268,61 грн. (недоплата).

Відповідно до пункту 4 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись статтями 46; 57; 63 п. 4 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Львівське” с. Зубра до товариства з обмеженою відповідальністю Проектно–будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь про стягнення основного боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань в загальній сумі 176861,00 грн. повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява з доданими документами всього на 14 аркушах, конверт.

Суддя Богатир К.В.