Рішення № 133825488, 27.01.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8431/25

Провадження №2/442/159/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м.Дрогобич

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Коваля Р.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник ТзОВ «Факторинг Партнерс» Я.Сердійчук, через систему «Електронний суд», подала до суду позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 7905791 від 18.03.2024 у розмірі 24110,50 грн., судовий збір - 2422,40 грн, та понесені витрати на правову допомогу - 13000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог покладається на те, що 18.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7905791, згідно якого ТОВ «Мілоан» надало кредитні кошти у сумі 12000 грн на умовах строковості зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити за його використання відсотки. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повернула.

29.05.2025 ТзОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7905791.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №7905791 від 18.03.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24110,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16410,50 грн, заборгованість за комісіями - 1200 грн.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідач повідомлялась належним чином про розгляд справи шляхом направлення засобами поштового зв`язку судових документів за адресою реєстрації, однак конверт повернувся без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 18.03.2024 на сайті miloan.ua Бакан І.С. заповнила заяву на отримання кредиту №7905791, в якій просила надати їй кредит на суму 12000 грн для задоволення особистих потреб. Вказала платіжну картку, на яку має бути перерахована сума кредиту: Mastercard Debit World 516874*44.

Крім того, ОСОБА_1 заповнила анкету заяву на кредит №7905791 від 18.03.2024, в якій вказала персональні дані.

18.03.2024 ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали договір №7905791 про надання споживчого кредиту та погодили наступні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає: 12000,00 грн, строк кредиту 105 днів, пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.04.2024, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.07.2024 (п.1.2-1п.1.4 Договору). Комісія за надання кредиту:1200 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3060 грн, які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 24840 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.1-п.1.5.3 Договору).

Згідно з п.2.1. Договору вбачається, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *44.

Договір підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 744986, 18.03.2024 об 11:15. Також за допомогою одноразового ідентифікатора 955370, 18.03.2024 об 11:15 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту №7905791.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується квитанцією Liqpay від 18.03.2024.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 частково сплачувала кредитну заборгованість, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення. Тим не менше, у передбачений договором та графіком платежів термін кредитна заборгованість не сплачена.

29.05.2025 відповідно до договору № 29-05/2025/М ТзОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №7905791. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29-05/2025/М, ТзОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 24110,50 грн.

Як видно із розрахунку заборгованості, який проведений ТОВ «Факторинг Партнерс», загальна сума заборгованості відповідача за договором № 7905791 становить 24110,50 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 6500,00 грн, за процентами 16410,50 грн., за комісіями 1200 грн.

Позивач звертаючись до суду вказує, що відповідач перед ТзОВ «Факторинг Партнерс» має невиконані зобов`язання з повернення коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході судового розгляду судом встановлений факт укладення кредитного договору, де однією із сторін була відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема копією договору про надання споживчого кредиту № 7905791 укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ОСОБА_1 .

Після укладення кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, в кредитора виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, натомість відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

З представлених позивачем доказів, судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 надано грошові кошти, відтак первинний кредитор прийняті на себе зобов`язання за вказаними кредитними договорами виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.

У свою чергу, відповідач, будучи ознайомленою з умовами договору, в тому числі і з розміром відсоткової ставки, графіком погаплетежів, взяті на себе зобов`язання не виконала та у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування коштами не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитним договором, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростований належними та допустимими доказами.

Відтак в ході судового розгляду судом встановлено факт укладення кредитних договорів, отримання відповідачем кредитних коштів та те, що отримані кошти в добровільному порядку первинним кредиторам не повернуті, а враховуючи той факт, що на підставі договору факторингу право вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 було відступлено на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», та таке відступлення права вимог відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 512 та 513 ЦК України, то позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягає до задоволення, так як порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2024 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-5.

Відповідно до витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, позивач отримав від ФОП ОСОБА_2 наступні послуги: усна (з вивченням документів); складання позовної заяви; загальна вартість наданих послуг склала 13000 грн.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи ФОП ОСОБА_2 , суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Кредитним договором № 7905791 від 18.03.2024 у розмірі 24110,50 грн (двадцять чотири тисячі сто десять гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" витрати на правову допомогу, в розмірі 5000 (п`ять тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", адреса: 03150, м.Київ, вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521 код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27.01.2026.

Суддя Роман КОВАЛЬ