ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.12.10 р. Справа № 7/136
Господарський суд Донецької області у складі ї
головуючого судді Е.В. Сгара,
суддів – О.Є.Донець, М.О. Лейба
при секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” м.Кривий Ріг
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Технологія” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення 27 917, 42 грн.
За участю представників:
від позивача: не з’явились.
від відповідача: Агєєва Н.Г. – довір.
СУТЬ СПОРУ У судовому засіданні 06.09.2010р. оголошувалась перерва до 21.09.20010р., у засіданні 21.09.2010р. – до 28.09.2010р., у засіданні 28.10.2010р. – до 15.11.2010р., у засіданні 15.11.2010р. – до 25.11.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” м.Кривий Ріг звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Технологія” м. Донецьк про стягнення 27 917, 42 грн. збитків в розмірі вагової нестачі вугілля.
В обґрунтування вимог позивач надав наступні документи: залізничні накладні №51887012, №46025157; акт про приймання продукції за кількістю №194 від 17.09.2009р.; претензію №851-4/4-15у/к від 19.02.2010р.; реєстр замовних реєструємих поштових відправлень №40 від 19.02.2010р.; рахунок №220 від 13.09.2009р.; акт приймання-передачі №220-у від 13.09.2009р.; платіжне доручення №14335 від 23.09.2009р.; договір купівлі-продажу №3017 від 11.09.2009р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:
- згідно даних залізничної накладної вага нетто вантажу складає 551,30 т, а фактично у вагонах було виявлено тільки 516,40 т, що менше на 34,90 т (з урахуванням норми недостачі 1% відповідальна нестача становить 29,387 т);
- на станцію призначення вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати чи розкрадання на шляху слідування та був виданий ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” залізницею без перевірки маси;
- на підставі п.3.11 укладеного 11.09.2009р. між сторонами договору купівлі-продажу №3017 приймання вугільного концентрату здійснювалось відповідно до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вживання за кількістю”, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. (далі Інструкція П-6);
- актом №194 від 17.09.2009р. про приймання продукції за кількістю недостача вантажу у спірних вагонах підтверджена;
- рахунок постачальника (відповідач по справі) №220 від 13.09.2009р. оплачений ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” в повному розмірі платіжним дорученням №14335 від 23.09.2009р.;
- згідно ст.ст.526, 623 Цивільного Кодексу України відповідач має відшкодувати збитки у розмірі вартості вагової нестачі вантажу.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що вимоги позивача суперечать ст. 224 Господарського кодексу України; позивач у позовній заяві не зазначив жодного доводу на підтвердження своїх вимог, так само як і не роз’яснив, які збитки і якими діями вони спричинені, не обґрунтував їх розмір; недостача відсутня, оскільки сторони підписали акт приймання-передачі і зазначили у ньому кількість вантажу, яка відповідає даним залізничної накладної; акт про приймання продукції за кількістю, на який посилається позивач, складений через декілька днів і без участі чи повідомлення сторони постачальника; вагова нестача за своїми ознаками не є збитками; ПДВ не повинно бути включено у розмір збитків.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст..69 ГПК України.
Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.10.2010р. призначено колегіальний розгляд спору у складі: головуючого судді Е.В. Сгара, суддів – О.Є.Донець, М.О. Лейба.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
11.09.2009 року між Відкритим акціонерним товариством “АрселорМіттал Кривий Ріг” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технологія” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №3017 (далі по тексту Договір).
Договір укладений терміном до 30.09.2009р. або до належного виконання сторонами своїх зобов’язань по Договору в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (п.9.6 Договору).
Таким чином, на момент виникнення спірний відносин, Договір був чинним.
Умовами Договору передбачено, що:
- Продавець зобов’язався передати у власність Покупця вугільний концентрат (товар) в обсязі і за цінами, зазначеними в договорі, а Покупець –прийняти і оплатити його (п.1.1.);
- Продавець поставляє товар на адресу Покупця на умовах СРТ ст. призначення (Кривий Ріг –Головний) (п. 3.1. договору).
На виконання умов зазначеного договору на адресу ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” зі станції Донецьк-Північний Донецької залізниці 17.09.2009р. в 8-и напіввагонах №№66782269, 65961179, 67859520, 65336711, 65285322, 66963687, 65248247, 65750580 за залізничними накладними на групу вагонів №51887012, №46025157 надійшов вантаж - вугілля кам’яне марки Ж. Згідно даних залізничних накладних загальна вага нетто вантажу у зазначених вагонах складає 551,30 т, вантажовідправником вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд”. У накладній відправником зроблена відмітка, що вантаж є власністю ТОВ „Технологія” і він маркований вапном.
Вантаж на станцію призначення Кривий Ріг – Головний прибув у справних вагонах, без слідів втрати чи розкрадання на шляху слідування і був виданий вантажоодержувачу - ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” Придніпровською залізницею без перевірки маси та кількості місць відповідно до ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні залізничної накладної.
Пунктом 3.11. Договору сторони домовились, що:
- приймання товару за кількістю здійснюється у Покупця відповідно до Інструкції П-6 в односторонньому порядку;
- приймання товару по кількості здійснюється у Покупця шляхом зважування на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах „Trapper”;
- визначення ваги нетто товару здійснюється шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагону, зазначеної в залізничній накладній, а при відсутності даних в залізничній накладній, вага тари вагону приймається за трафаретом (з брусу);
- відповідальна нестача визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1% та норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні, вказаної в перевізних документах;
- взаємовідносини щодо недостачі товару регулюються між Продавцем та Покупцем без участі Вантажовідправника.
Відповідно до п.17 “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю”, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р. № П-6 (у подальшому Інструкції № П-6) вантажоодержувач повинен викликати для участі у прийманні продукції та складанні двостороннього акту одномісцевого відправника. Представник іногороднього відправника викликається у випадках, передбачених в основних та в особових умовах постачання, інших обов’язкових правилах чи договорах.
Пункт 14 Інструкції П-6 встановлює: „Перевірка ваги нетто проводиться в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов’язковими для сторін правилами”.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу Сторони узгодили порядок приймання продукції по кількості - в односторонньому порядку у Покупця (позивача) та без участі Вантажовідправника, також Сторони узгодили порядок визначення ваги нетто.
Позивач 17.09.2009р. о 05 год. 54 хв. на підставі п.3.11. Договору та п.18 Інструкції № П-6 почав приймання товару за кількістю, який надійшов в 8-и вищевказаних за залізничними накладними на групу вагонів №51887012, №46025157.
Під час приймання продукції за кількістю була виявлена нестача у кількості 34,90 т, про що був складений акт про приймання продукції за кількістю №194 від 17.09.2009р., згідно якого:
- приймання продукції за кількістю відбувалось на під’їзних коліях ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”;
- зважування здійснювалось під час руху на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних справних вагах „Trapper DRS” повірених в установленому порядку 23.07.2009р.;
- приймання продукції здійснювалось комісією у складі 2-х робітників позивача - вагар і старший прийомоздавальник (без участі представника громадськості, що не суперечить підпункту „в” п.18 Інструкції № П-6);
- нестача виявлена у всіх вагонах загальною масою 34,90 т;
- продукція, якої не вистачає, у вагонах вміститись могла;
- комісія дійшла висновку, що недостача утворилась на місці навантаження внаслідок недовантаження продукції постачальником.
Визначення ваги нетто продукції позивачем згідно умов договору купівлі-продажу здійснювалось шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагону, зазначеної в залізничній накладній.
Загалом згідно даних залізничної накладної вага нетто вантажу у зазначених вагонах складає 551,30 т, а фактично у напіввагонах було виявлено тільки 516,40 т, що менше на 34,90 т. З урахуванням норми недостачі 1% відповідальна нестача становить 29,387 т, вартість якої становить 29 917,42 грн.
Вартість 1 тонни продукції у сумі 791,66 грн. (без ПДВ) підтверджена рахунком постачальника (відповідач по справі) №220 від 13.09.2009р., який ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” оплачений в повному розмірі платіжним дорученням №14335 від 23.09.2009р.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства;
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 вказаного Кодексу встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що коментована стаття конкретизує положення статті 22 Цивільного кодексу України, якою стягнення збитків передбачено як спосіб захисту цивільних прав.
Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону, що відрізняє дану форму відповідальності від стягнення неустойки або втрати завдатку, для застосування яких обов'язковим є передбачення цього в письмовій формі в договорі або в законі.
Разом з тим, боржник, що допустив порушення при виконанні зобов'язання, має відшкодовувати збитки в будь-якому випадку на підставі положень частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України.
Поняття збитків надається у статті 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; - наявність збитків; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; - вина боржника.
Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем зобов’язань за договором щодо поставки оплаченої кількості продукції призвело до виникнення у позивача збитків у розмірі вартості нестачі вугілля, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача на підписання позивачем акту прийому-передачі товару, яким останній підтвердив його кількість, є безпідставним, оскільки згідно п.2.2. Договору кількість товару, що надійшов до Покупця, фіксується двостороннім актом прийому-передачі кількості товару, підписаним сторонами, який є підставою для проведення розрахунків і не може служити документом в підтвердження фактичної кількості одержаного Покупцем товару. Тому, з огляду на п.2.2. Договору, акт прийому-передачі, підписаний обома сторонами, є тільки підставою для проведення розрахунків і не може служити документом в підтвердження фактичної кількості одержаного Покупцем товару.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 22, 525, 526, 610, 611, 623, 614, 629, 655, 669, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 69, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технологія” м. Донецьк про стягнення 27 917, 42 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Технологія” (83055, м.Донецьк, пр. Театральний, 7, п/р 26006198009561 у Донбаській філії „Кредит промбанк” в м. Донецьку, МФО 335593, ЄДРПОУ 30736416) на користь Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” (50095, Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, п/р 26003201772100 у АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 24432974) 27 917, 42 грн. збитків у розмірі вартості вагової нестачі вугілля, 279, 17 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку відповідно до приписів діючого законодавства.
Повний текст рішення підписаний 27.12.2010р.
Суддя Сгара Е.В.
Судове рішення № 13382261, Господарський суд Донецької області було прийнято 27.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/136. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: