Ухвала суду № 133822590, 02.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.02.2026Справа № 554/3429/23 Провадження № 1-кс/554/2079/2026

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62023170010000099 від 10.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором про арешт майна, у якому прохали накласти арешт на речі, які вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Мобільний телефон Samsung Galaxy F6+ (з сім картами) IMEI НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 ;

- Мобільний телефон Samsung Galaxy А24 IMEI НОМЕР_3 , IMEI (2) НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 .

- Мобільний телефон Nokia IMEI НОМЕР_6 , IMEI (2) НОМЕР_7 з номером мобільного телефону НОМЕР_8 з позбавленням права відчуження, користування та розпорядження.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку

Встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №62023170010000099 від 10.03.2023р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.

До СУ ГУНП в Полтавській області з оперативного підрозділу надійшов рапорт про те, що посадові особи МСЕК, ВЛК, РТЦК та СП Полтавської області, в період дії воєнного стану на території держави, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою особистого незаконного збагачення, зловживаючи службовим становищем в супереч інтересам служби із метою уникнення мобілізації особами, що підлягають призову на військову службу, налагодили злочинну схему з безпідставного зняття військовозобов?язаних з військового обліку та здійснили дії з формування та використання службових документів, до яких вносилися неправдиві відомості щодо стану здоров`я військовозобов`язаних.

Вказані протиправні дії негативно вплинули на стан мобілізації в умовах воєнного стану передбаченого Указом Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" №735/2023 від 06.11.2023 року та відповідно на обороноздатність держави в умовах військовою агресією російської федерації.

В ході досудового розслідування встановлено, що лікарі військово-лікарських комісій спільно із пов`язаними службовими особами центрів комплектування та соціальної підтримки Полтавської області вносять недостовірні відомості до медичної документації військовозобов`язаних, щодо медичного діагнозу, фальсифікуючи підстави для застосування статей розкладу хвороб та фізичних вад, що визначають ступінь придатності особи до військової служби та виключення її з військового обліку прийняття висновків Військово-лікарськими комісіями про визнання осіб обмежено придатними та непридатними до військової служби отримуючи за свої протиправні дії грошову винагороду у розмірі від 6000 Доларів США.

Відповідна інформація також відображена у дослідженні Національного агентства з питань запобігання корупції, щодо організації діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) для проведення комплексного дослідження корупційних ризиків. За висновками НАЗК найбільший показник, а це 20% тих, хто проходив ВЛК та в подальшому були визнані непридатними до служби у Збройних силах України саме у Полтавській області.

Також за даними НАЗК у Полтавській області визнаних ВЛК обмежено придатними - 31% від загальної кількості осіб, які проходили комісію у 2022 році, та 30% за дев`ять місяців 2023 року.

Вказані протиправні дії негативно вплинули на стан мобілізації в умовах воєнного стану передбаченого Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №235/2025 від 15.04.2025 року та відповідно на обороноздатність держави в умовах військової агресії російської федерації.

Таким чином члени ВЛК Полтавської області вчинення в період дії воєнного стану на території держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою особистого незаконного збагачення, зловживаючи службовим становищем в супереч інтересам служби із метою уникнення мобілізації особами, що підлягають призову на військову службу, налагодили злочинну схему з безпідставного зняття військовозобов`язаних з військового обліку та здійснили дії із формування та використання фактичних даних, до яких вносилися неправдиві відомості щодо стану здоров`я осіб, які стали підставами для визнання їх непридатними, зокрема до проходження військової служби під час воєнного стану та отримання ступеню інвалідності.

З метою уточнення даних відомостей було надано доручення оперативним працівникам УСР в Полтавській області, в ході виконання якого було встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетна голова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (директор Центру ПМСД м. Горішні Плавні, лікар-терапевт) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 15 вересня 2022 року, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 будучи головою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що військовозобов`язаний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 фізично відсутній під час медичного огляду при проходженні військово-лікарської експертизи, використала своє службове становище в його інтересах, та, у складі члена комісії, організувала прийняття рішення вказаною ВЛК про встановлення ОСОБА_6 діагнозу: «Дифузно токсичний зоб, тиреотоксикоз, тяжкого ступеня стадія медикаментозної субкомпенсації. Дифузний зоб ІІ ст. Амбліопія середнього ступеню правого ока, гіпертонія середнього ступеню лівого ока», на підставі якого останнього визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, достовірно знаючи, що вказане захворювання не відповідає вимогам пункту "а" статті 13 Пояснень щодо Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

За таких обставин, ОСОБА_5 , діючи умисно, використовуючи свої службові повноваження, на підставі прийнятого комісією рішення, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , організувала внесення недостовірних відомостей щодо встановленого ОСОБА_6 діагнозу: «Дифузно токсичний зоб, тиреотоксикоз, тяжкого ступеня стадія медикаментозної субкомпенсації. Дифузний зоб ІІ ст. Амбліопія середнього ступеню правого ока, гіпертонія середнього ступеню лівого ока», та визнання його на підставі цього непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку до офіційних документів на ім`я останнього, порядок складення та видачі яких передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, а саме: картки обстеження та медичного огляду (додаток №13), довідки військово лікарської комісії №1/3/2/ 6660 від 15.09.2022 (додаток № 4), яка складається за результатами оформленого рішення ВЛК протокол №134 від 15.09.2022, та Книги протоколів засідань військо-лікарської комісії військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 (Т-11), без фактичного проходження ОСОБА_6 медичного огляду під час військово-лікарської експертизи.

У подальшому, в той же день, діючи відповідно до наданих їй повноважень, ОСОБА_5 підписала указану картку обстеження та медичного огляду (додаток № 13), протокол засідання військо-лікарської комісії військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 (Т-11), довідку військово лікарської комісії №1/3/2/ 6660 від 15.09.2022 (додаток № 4), яку завірив відтиском печатки ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 видала офіційні документи, які містили завідомо недостовірні відомості.

В подальшому, згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 1608 від 29.03.2024 постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 1/3/2/ 6660 від 15.09.2022 (постанова ВЛК № 134 від 15.09.2022), скасовано у зв`язку з невідповідністю захворювання військовозобов`язаного ОСОБА_6 вимогам пункту "а" статті 13 Пояснень щодо Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

29.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- Мобільний телефон Samsung Galaxy F6+ (з сім картами) IMEI НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 ;

- Мобільний телефон Samsung Galaxy А24 IMEI НОМЕР_3 , IMEI (2) НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 .

- Мобільний телефон Nokia IMEI НОМЕР_6 , IMEI (2) НОМЕР_7 з номером мобільного телефону НОМЕР_8 .

29.01.2026 вилучені предмети у порядку статті 110 КПК України визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом з цим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173, 174 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб, необхідність подальшого перебування майна під арештом.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок чого, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Суд бере до уваги те, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучені матеріальні об`єкти є доказом злочину у вказаному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що на вказані телефони, що були вилучені під час обшуку, підлягають арешту, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть слугувати доказом обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено необхідність накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільні телефони.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речі, які вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Мобільний телефон Samsung Galaxy F6+ (з сім картами) IMEI НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 ;

- Мобільний телефон Samsung Galaxy А24 IMEI НОМЕР_3 , IMEI (2) НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 .

- Мобільний телефон Nokia IMEI НОМЕР_6 , IMEI (2) НОМЕР_7 з номером мобільного телефону НОМЕР_8 з позбавлення права використання, розпорядження та відчуження майна до скасування арешту майна у порядку, встановленому КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Власники майна, котрі були відсутні у судовому засіданні мають право подати клопотання про скасування арешту майна до суду першої інстанції протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя ОСОБА_1