Рішення № 13382209, 22.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.10 р. Справа № 29/400

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

про: стягнення заборгованості в розмірі 52755947,36грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Гашицька І.В. – за довір.

від відповідача: Падун О.М. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 52755947,36грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 1713-70-02/692/09 від 30.07.2009р., специфікації, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, квитанції про приймання вантажу. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач надав заяву від 22.12.2010р. № 02-41/55740, якою позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 52755947,36грн. визнав в повному обсязі.

15.03.2010р. відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судом справи № 44/355.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.04.2010р. у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.04.2010р. справу передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2010р. провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2010р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. провадження у справі було зупинено до розгляду справи № 2/204пд.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2010р. провадження у справі було поновлено.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

30.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод” (Покупець) був укладений договір поставки № 1713-70-02/692/09.

За цим договором Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця залізорудну сировину виробництва ВАТ „ЦГОК”, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та Специфікаціями до нього.

Відповідно до п. 2.1. договору повна інформація про кількість та якість Товару міститься в Специфікаціях. Специфікації на Товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, є невід’ємною частиною договору. За погодженням сторін в Специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов’язань по договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що в Специфікації до договору вказуються наступні відомості про товар, поставка якого буде здійснюватися в відповідності з договором: найменування товару; строк поставки товару; ціна Товару за одну метрическу тонну; приплати та скиди за зміну якісних показників; кількість товару наваром; загальна вартість товару.

Згідно до п. 3.2. договору поставка товару по договору здійснюється на умовах FCA – станція Грековатая Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС-2000) в відповідності з даним договором, специфікаціями до нього та по добовому графіку поставки. Поставка товару здійснюється з врахуванням реквізитів вантажоотримувача, вказаних Покупцем. Реквізити вантажоодержувача можуть бути змінені та надаються Покупцем в листах, факсограмах, наряд замовленнях та т.п.

Ціна товар встановлюється в національній валюті України та вказується в Специфікаціях (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.5. загальна вартість договору визначається як сума всіх Специфікацій до нього.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що оплата за кожну поставлену парті товару здійснюється Покупцем в продовж 10 календарних днів після дати поставки.

Відповідно до п. 6.3. договору приймання товару по кількості здійснюється в відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарі народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при раді міністрів СРСР від 15.06.65р. № П-6, із змінами та доповненнями, а також з врахуванням особливостей, передбачених цим договором. При виявленні нестачі виклик представника вантажовідправника (виробника) для участі в подальшому прийманні є обов’язковим.

Згідно до п. 6.4. договору приймання товару по якості здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража при раді міністрів СРСР від 25.04.66р. № П-7, із змінами та доповненнями, а також з врахуванням властивостей, передбачених Договором. При виявленні неякісної продукції виклик представника вантадовіпрравника (виробника для участі у подальшому приймання товару є обов’язковим.

Пунктом 6.5. договору визначено, що товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем:

- по кількості: відповідно кількості, вказаній в залізничній накладній;

- по якості: відповідно якості, вказаній в сертифікаті якості в відповідності з п. 2.4. договору.

Відповідно до п. 12.6. договору з врахуванням додаткової угоди № 1 від 30.11.2009р. договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2010р.

Сторонами були підписані специфікації від 23.10.2009р. № 1, від 10.11.2009р. № 2, від 10.11.2009р. № 3, від 10.11.2009р. № 4, від 10.11.2009р. № 5, від 12.11.2009р. № 6, від 12.11.2009р. № 7, від 27.11.2009р. № 8, від 27.11.2009р. № 9 до договору № 1713-70-02/692/09, якими сторони визначили відомості про товар, найменування товару, строк поставки товару, ціну Товару за одну метрическу тонну, приплати та скиди за зміну якісних показників, кількість товару наваром, загальна вартість товару.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. по справі № 2/204пд у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг про визнання договору поставки від 30.07.2009р. № 1713-70-02/692/09 недійсним відмовлено повністю.

Вказане рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. по справі № 2/204пн набуло законної сили 13.12.2010р.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівними встановлені рішення господарського суду у справі № 2/204пд факти, причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

Як видно з матеріалів справи в виконання умов договору та специфікації до договору позивачем здійснено постачання товару обумовленого договору та специфікаціями, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 46053121, 46053126, 46053130, 46053134, 46442235, 46442236, 46442242, 46442252, 46442255, 46442261, 46442263, 46053118, 46053119, 46053120, 46053122, 46053123, 46053124, 46053125, 46053127, 46053129, 46053131.

Товар обумовлений договору відповідачем прийнято без зауважень, що підтверджується актами приймання-передачі, зокрема № 90127244 від 26.11.2009р., № 90127246 від 28.11.2009р., № 90127701 від 30.11.2009р., № 90126960 від 24.11.2009р., № 90126962 від 25.11.2009р., № 90126963 від 26.11.2009р., № 90126968 від 26.11.2009р., № 90127384 від 27.11.2009р., № 90127385 від 28.11.2009р.,№ 90127387 від 28.11.2009р., № 90127388 від 29.11.2009р., № 90127389 від 30.11.2009р., № 90127697 від 30.11.2009р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін.

За фактом поставки товару позивачем були виставлені рахунки – фактури, а саме № 90127244 від 26.11.2009р. на суму 2046416,14грн., № 90127246 від 28.11.2009р. на суму 2037252,28грн., № 90127701 від 30.11.2009р. на суму 2038830,06грн., № 90130407 від 02.12.2009р. на суму 2016968,36грн., № 90130410 від 03.12.2009р. на суму 1994355,00грн., № 90130412 від 03.12.2009р. на суму 2025197,71грн., № 90130415 від 06.12.2009р. на суму 2045380,25грн., № 90130417 від 10.12.2009р. на суму 2030128,34грн., № 90130582 від 12.12.2009р. на суму 2009960,17грн., № 90130583 від 14.12.2009р. на суму 2055123,56грн., № 90130584 від 14.12.2009р. на суму 2034129,22грн., № 90126960 від 24.11.2009р. на суму 3018951,54грн., № 90126962 від 25.11.2009р. на суму 3072407,35грн., № 90126963 від 26.11.2009р. на суму 3008451,65грн., № 90126968 від 26.11.2009р. на суму 2998428,31грн., № 90127384 від 27.11.2009р. на суму 3062208,50грн., № 90127385 від 28.11.2009р. на суму 3059330,45грн., № 90127387 від 28.11.2009р. на суму 3035087,58грн., № 90127388 від 29.11.2009р. на суму 3034722,34грн., № 90127389 від 30.11.2009р. на суму 3098654,33грн., № 90127697 від 30.11.2009р. на суму 3033964,22грн., а всього на загальну суму 52755947,36грн.

Проте, як вказує позивач відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі у зв’язку з чим за останнім обличкується заборгованість в розмірі 52755947,36грн.

Факт наявності заборгованості підтверджено матеріалами справи, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.12.2010р., який підписаний та скріплено печатками сторін без зауважень та визнано відповідачем.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 52755947,36грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, у зв’язку з чим вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 52755947,36грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 52755947,36грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, м. Макіївка, вул.. Металургійний, 47, п/р 26009024252000 в ПАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 33185989) на користь Відкритого акціонерного товариства „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (50066, м. Кривий Ріг, п/р 26003162700 в Центральному відділенні ПАТ „Донгорбанк” м. Кривий Ріг, МФО 334970, ЄДРПОУ 00190977) заборгованість в розмірі 52755947,36грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.