Рішення № 13382163, 22.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.10 р. Справа № 16/258

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Добропіллявугілля» (Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька») м.Добропілля, Донецької області

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Білозерське, Донецької області

про стягнення 812,84грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Коровін П.О. за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2010р. порушено провадження по справі за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» (Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька») м.Добропілля, Донецької області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Білозерське, Донецької області про стягнення 812,84грн., у тому числі суми боргу в розмірі 738,50грн., 3% річних в розмірі 21,13грн., суми індексу інфляції в розмірі 53,21грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 30.11.2010р. 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 2 від 02.01.2003р. з додатковими угодами, рахунки, лист від 15.04.2010р. № 890, претензію від 28.05.2010р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, у звязку з чим виник борг , з приводу чого позивач просить стягнути суму заборгованості, 3% річних та індекс інфляції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АЕ № НОМЕР_2) відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, 85012. У позовній заяві позивачем визначена наступна адреса відповідача: АДРЕСА_1, 85013. З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась за двома вказаними адресами.

Однак, Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

02.01.2003р. між Державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Новодонецька» (Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди за № 2 (далі за текстом договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав Орендареві у володіння та користування нежитлове приміщення площею 156м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, про що складений акт приймання-передачі.

Згідно п.1.2. договору, в редакції додаткової угоди № 7 від 02.01.2006р., яка є невідємною частиною договору, строк оренди становить з 02.01.2003р. по 31.12.2006р.

Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 15.05.2003р., в договорі, за згодою сторін, Орендодавця (Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Новодонецька») було замінено на Державне підприємство «Добропіллявугілля», яке, згідно п.7 наказу Міністерства палива та енергетики України № 92 від 21.02.2003р., є правонаступником Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Новодонецька».

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів повернення орендованого відповідачем приміщення та припинення факту користування відповідачем майном після закінчення строку дії договору, а також відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір, відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В листі за № 890 від 15.04.2010р. позивач повідомив відповідача про перехід права власності на обєкт оренди, а саме нежитлове приміщення (будівля д/с «Теремок»), передане відповідачеві в оренду за договором, з 01.04.2010р., відповідно до ст.770 ЦК України, передане у власність виконкому Білозерської міської ради.

Із матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення (будівля д/с «Теремок») передане на баланс виконкому Білозерської міської ради за актом приймання-передачі.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 1.3. договору, в редакції додаткової угоди № 9 від 04.01.2008р., щомісячна орендна плата визначена у розмірі 125,42грн. з ПДВ, яку Орендар зобовязаний сплачувати Орендодавцеві щомісячно до 15 числа наступного місяця. При цьому, розрахунок орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вбачається з розрахунку позивача, сума заборгованості з орендної плати за період з січня по квітень 2010р., з урахуванням проведених відповідачем оплат, становить 595,16грн.

Для здійснення оплати орендних платежів позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки за вказаний період, які оплачені відповідачем частково.

Крім того, за період з січня по квітень 2010р. у виставлених на оплату рахунках позивачем до оплати предявлена плата за землю, загальна сума боргу якої за вказаний період складає 143,34грн.

Станом на 10.11.2010р. між сторонами без зауважень та заперечень підписаний акт звірки розрахунків, згідно якого відповідач визнав наявну за договором загальну суму боргу в розмірі 738,50грн.

Зважаючи на той факт, що на момент вирішення спору до матеріалів справи не надано належних доказів сплати суми боргу з орендної плати та плати за землю в повному обсязі та визнання відповідачем в акті звірки наявності заборгованості перед позивачем, вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 738,50грн. обґрунтовані, доведені належним та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 21,13грн. та суми індексу інфляції в розмірі 53,21грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобовязання тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 21,130грн. та індекс інфляції становить 53,21грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 21,13грн. та індекс інфляції в розмірі 53,21грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» (Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька») м.Добропілля, Донецької області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Білозерське, Донецької області про стягнення 812,84грн., у тому числі суми боргу в розмірі 738,50грн., 3% річних в розмірі 21,13грн., суми індексу інфляції в розмірі 53,21грн. задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Білозерське, Донецької області (АДРЕСА_2, 85012; АДРЕСА_1, 85013; ІНН НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» м.Добропілля, Донецької області (пр.Шевченка, 2, м.Добропілля, Донецької області, 85000; ЄДРПОУ 32186934; р/р 26003309571068 у відділенні ПІБ м.Добропілля, МФО 334118) суму боргу в розмірі 738,50грн., 3% річних в розмірі 21,13грн., суму індексу інфляції в розмірі 53,21грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.12.2010р.