Рішення № 133820499, 30.01.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2694/25

провадження №2/165/157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Улибіної-Вельгус М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

З 30 січня 1988 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . У шлюбі в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За спільно накопичені кошти придбали квартиру АДРЕСА_1 . В даній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .Згодом ОСОБА_4 почав зловживати алкогольними напоями, у зв`язку з чим шлюб з ним було розірвано рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 08 травня 2001 року.

В період часу з 14 грудня 2004 року до 06 грудня 2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , проте спільне життя не склалося і відносини були також припинені. Після цього вона більше ні з ким не була в зареєстрованому шлюбі.

В липні 2007 року вона поїхала до ОСОБА_4 , який постійно проживав та працював у м. Київ. На той час він вже перестав зловживати спиртними напоями і дуже хотів відновити відносини. На цьому наполягала також їхня дочка ОСОБА_8 . В результаті вони помирились та повернулись разом до м. Нововолинська, де проживали спільно як подружжя, без реєстрації шлюбу. У 2008 році вони виїхали разом до Республіки Польща. Згодом і діти приїхали до них за кордон на постійне місце проживання, де й лишилися дотепер. Загалом відносини між ними, які склалися в період спільного проживання, були притаманні подружжю, адже вони спільно проживали, вели спільний побут та господарство, відпочивали, мали взаємні права та обов`язки, плани на майбутнє.

З початком повномасштабної війни 18 січня 2023 року ОСОБА_4 повернувся в Україну і пішов у ІНФОРМАЦІЯ_4 , 30 січня 2023 року його мобілізували. На період його відпустки позивач приїхала додому, щоб побути разом з чоловіком. Після відпустки його відправили на Донецький напрямок. Під м. Покровськ Донецької області він отримав поранення, лежав у госпіталі м. Запоріжжя. Вона їздила до нього і була поруч з ним під час реабілітації, разом зверталися до міського голови щодо надання матеріальної допомоги на лікування, як учаснику бойових дій, військовослужбовцю.

Після реабілітації ОСОБА_4 був скерований на Запорізький напрямок будувати бліндажі. 09 січня 2025 року в телефонному режимі він повідомив, що їх кудись відправляють, проте не може сказати куди саме. Після цієї розмови позивач втратила з ним зв`язок. 13 січня 2025 року їй принесли сповіщення, що її чоловік 09.01.2025 зник безвісти при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України в районі населеного пункту Новосілка Волноваського району Донецької області, виконуючи обов`язки, пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач зазначає, що з моменту мобілізації чоловіка вона ніде не працювала, оскільки повністю перебувала на його утриманні. Встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні необхідне їй для призначення та отримання грошового забезпечення військовослужбовця, у зв`язку з чим вона змушена звернутись до суду із даним позовом. Враховуючи наведене, просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з липня 2007 року до дня його зникнення 09 січня 2025 року; встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Улибіна-Вельгус М.В. позов підтримали з підстав, наведених у ньому, просять його задоволити. Додатково ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_4 надсилав щомісяця їй кошти на проживання, вона не працювала. Вони мали намір вдруге офіційно зареєструвати шлюб, проте не було можливості це зробити, бо чоловік був в ЗСУ. Квартиру придбали разом за спільні кошти. Батьків у чоловіка вже давно немає. Зазначила, що останні 5 років перед мобілізацією чоловіка вони проживали у Польщі, були на заробітках, а з початком війни, коли ОСОБА_9 пішов воювати, вона постійно проживає в Україні, в Польщу їздить тільки до дітей та внуків. Вона має намір оформити грошове забезпечення, у ТЦК їй сказали, що оскільки вони з чоловіком на момент його зникнення не перебували у зареєстрованому шлюбі, то їй треба звернутись до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позов визнала повністю, не заперечила щодо його задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав повністю, не заперечив щодо його задоволення.

Представник відповідача Міністерства оборони України за довіреністю Ткачук В.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у поданих до суду письмових поясненнях. Зазначає в поясненнях, зокрема, що для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати у сукупності наявність спільного бюджету; спільного харчування; купівлі майна для спільного користування; участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Вважає, що позивачем не надано достатньо належних та допустимих доказів для встановлення факту проживання однією сім`єю із зниклим безвісти ОСОБА_4 з огляду, зокрема, на наступне.

Надана позивачем виписка з банківського рахунку підтверджує лише грошові перекази на ім`я ОСОБА_1 у період з 13.03.2023 по 02.01.2025 не може прийматись до уваги, тому що не підтверджує ведення спільного бюджету з 2007 року, а тому і факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 . Вважає, що доказами факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю могли б бути, зокрема, оплата комунальних послуг, придбання побутових речей для спільного користування в домогосподарстві, ведення спільного бюджету, ремонт або обслуговування побутової техніки, перекази грошових коштів на рахунки ОСОБА_1 з моменту проживання однією сім`єю, а саме з 2007 року по момент зникнення безвісти ОСОБА_4 , а також відповідні документи з військової частини, де проходив військову службу ОСОБА_4 , та в яких зазначаються відомості про членів сім`ї та родичів військовослужбовця. Проте позивачем таких доказів суду не надано.

Щодо перебування позивача на утриманні зниклого безвісти ОСОБА_4 представник відповідача зауважив, що позивачем не доведено систематичне та повне перебування на утриманні, відсутність інших джерел доходів, окрім допомоги ОСОБА_4 , а також те, що допомога годувальника була постійним основним джерелом засобів до її існування. Також зазначив, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норми п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як правовий акт вищої юридичної сили: з 01 лютого 2025 року особи, які перебували на утриманні військовослужбовця, зниклого безвісти, не мають права претендувати на отримання грошового забезпечення.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що приблизно з 2005 року проживає по сусідству із ОСОБА_11 та ОСОБА_9 та їх дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Десь у 2007 році вони познайомились ближче і почали дружити. У 2008 році позивачка з чоловіком ОСОБА_9 були в Польщі, коли свідок приїжджала до них у гості в Польщу, бачила, що вони проживали разом у квартирі, навіть ночувала у них. Стверджує, що ОСОБА_14 та ОСОБА_9 раніше були одружені, потім розлучились, але проживали надалі як чоловік та дружина. Десь в кінці 2022 року на початку 2023 року ОСОБА_9 повернувся з-за кордону в Україну та пішов воювати, був поранений двічі, ОСОБА_15 теж повернулась із ОСОБА_16 та доглядала за ним. ОСОБА_9 постійно висилав гроші ОСОБА_14 на картку, вона ж сама не працювала, перебувала на його утриманні. ОСОБА_9 казав, що його батьки померли.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що сім`я ОСОБА_18 є її сусідами. Вона більше 30 років проживає по АДРЕСА_2 , бачила, як у 1999 році ОСОБА_18 придбали квартиру у під`їзді їхнього будинку, де проживали з дітьми. Вони дружили сім`ями, діти ходили в один клас. Окулови їздили в Польщу, потім ОСОБА_9 пішов воювати, у відпустку приїжджав додому до ОСОБА_14 та дітей. Їй відомо, що ОСОБА_14 з ОСОБА_9 були якийсь час розлучені, проте проживали як одна сім`я, разом ходили завжди до магазину, на город. ОСОБА_9 розповідав, що його мама давно померла, про батька вона нічого не чула. ОСОБА_14 не працювала, перебувала на утриманні чоловіка, який передавав їй гроші. Востаннє бачила ОСОБА_9 в серпні 2024 року.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_18 . ОСОБА_14 та ОСОБА_9 проживали з дітьми по АДРЕСА_3 приблизно з 2007 року, були розлучені, але жили як чоловік та дружина. У 2013 році поїхали у Польщу, проте, коли почалась війна, у 2023 році ОСОБА_9 повернувся в Україну і пішов воювати. ОСОБА_9 розповідав, що має намір зареєструвати шлюб з ОСОБА_14 , але не встиг, бо зник безвісти на війні. Зазначає, що батьків ОСОБА_9 вона ніколи не бачила і не знає. ОСОБА_15 казала, що чоловік надсилав їй постійно гроші, коли був на війні.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що проживає по сусідству із сім`єю ОСОБА_18 . Вже близько 20 років ОСОБА_15 і ОСОБА_21 живуть у сусідньому будинку. ОСОБА_9 довго був у Польщі, ОСОБА_14 також туди їздила, була з ним. У 2022 році ОСОБА_9 пішов на війну і рік тому зник безвісти. Зазначила, що тільки нещодавно дізналась, що позивачка з чоловіком були розлучені, вони завжди проживали однією сім`єю як чоловік та жінка, мали двох дітей. Батьків ОСОБА_9 вона ніколи не бачила, бачила тільки сестру, але не знає, де вона зараз.

Свідок ОСОБА_22 суду показала, що 20 років проживає по АДРЕСА_4 , по сусідству із ОСОБА_18 . ОСОБА_14 та ОСОБА_9 завжди жили разом, мають спільних дітей, разом їздили у Польщу. Чи працює ОСОБА_15 , їй невідомо, але вона їздить часто в Польщу на заробітки.

Свідок ОСОБА_23 суду показала, що з 2001 року проживає по сусідству із ОСОБА_18 , знає їх давно, дружили сім`ями. ОСОБА_9 їздив у Польщу, а ОСОБА_14 була вдома, доглядала за дітьми. Стверджує, що довгий час не знала, що ОСОБА_18 не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Останнім часом ОСОБА_14 теж почала їздити в Польщу, доглядала за внуками. Свідок зазначає, що востаннє бачила ОСОБА_9 у 2007 році, коли ОСОБА_15 його привезла з Києва, потім ще бачила його через вікно квартири, але особисто з ним більше не спілкувалась. Окулови мають двох спільних дітей віком приблизно 30 років, які ще до війни виїхали до Польщі. ОСОБА_14 з ОСОБА_9 також періодично їздили у Польщу на заробітки.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 08.05.2001 було розірвано (а.с.15,16).

У цьому шлюбі народились дочка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Нововолинським міським відділом ЗАГС Волинської області), та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Нововолинським міським відділом ЗАГСу Волинської області)(а.с.13,14).

ОСОБА_1 з 14 грудня 2004 року до 06 грудня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , що підтверджується актовим записом про шлюб застосунку «ДІЯ» (а.с.18).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.07.1999 та копії будинкової книги, ОСОБА_1 є власником житлової квартири АДРЕСА_1 (а.с.21, 22-25).

Згідно довідки про склад сім`ї, виданої начальником КП «УЖК №1» Нововолинської міської ради 27.01.2025, витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 18.01.2014 по теперішній час та має таких членів сім`ї: цивільна дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_6 (а.с.19, 33).

Також, з Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання слідує, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 17 травня 2005 року (а.с.12).

З акту, складеного 09.10.2024 комісією КП «УЖК №1», вбачається, що після обстеження житлової квартири за адресою: АДРЕСА_3 та опитування сусідів комісією встановлено, що з 2008 року ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_4 з метою працевлаштування виїхали до Польщі, де залишились на постійне місце проживання. На даний час усі зареєстровані члени сім`ї, а саме: ОСОБА_1 ,ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 працевлаштовані та проживають у Польщі. ОСОБА_4 після оголошення військового стану повернувся до України та на даний час проходить військову службу у ЗСУ. Акт підписано посадовими особами КП «УЖК №1» Нововолинської міської ради та сусідами ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (а.с.20).

13.02.2023 ОСОБА_4 був призваний під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 15.12.2024 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.38, 44).

Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_3 від 18.12.2023 № 169 в період з 25.07.2023 по 30.08.2023 ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Лук`янівське Степногірської селищної територіальної громади Василівського району Запорізької області (а.с.46).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 надано статус ветерана війни учасника бойових дій (а.с.40).

Факт проходження ОСОБА_4 лікування та реабілітації після поранення у 2024 році підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.34, 35-36).

У сповіщенні сім`ї № 262/4 від 13.01.2025, адресованого ОСОБА_1 , зазначено, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісти 09 січня 2025 року при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України в районі населеного пункту Новосілка Волноваського району Донецької області, виконуючи службові обов`язки, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.29).

Даний факт підтверджується також доповіддю командира НОМЕР_5 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_27 від 09.01.2025 про факт зникнення безвісти військовослужбовців, в якому, окрім цього, зазначено домашню адресу солдата ОСОБА_4 АДРЕСА_3 та близьких родичів дружина ОСОБА_1 (а.с. 30).

Згідно виписки з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», за період з 01.01.2023 по 08.05.2025 на рахунки позивача здійснено перекази коштів ОСОБА_4 на загальну суму 774 200,00 грн (а.с.49-50).

До матеріалів справи позивачем також долучено спільні фотознімки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в тому числі під час перебування його у відпустці за період несення військової служби та відео в електронній формі, які досліджені в судовому засіданні (а.с.52).

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Згідно з частин 2, 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (стаття 3 СК України).

Обов`язковою умовою для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, крім факту спільного проживання, можуть бути наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати у сукупності всі ознаки, які притаманні наведеному визначенню.

Із показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , досліджених в судовому засіданні письмових доказів у їх сукупності та взаємозв`язку судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з липня 2007 року до дня зникнення безвісти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 , мали спільний побут, взаємні права і обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з липня 2007 року до дня зникнення безвісти ОСОБА_4 09 січня 2025 року, є обґрунтованою та повністю підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про встановлення факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_4 суд робить наступні висновки.

Із поданої позовної заяви та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту перебування її на утриманні безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 необхідно їй для призначення та отримання грошового забезпечення військовослужбовця.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 293, п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Частиною першою статті 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, при застосуванні норм права до виниклих спірних правовідносин суд враховує мету, з якою позивач просить встановити факт перебування на утриманні безвісно зниклого військовослужбовця.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту Закон № 2011-XII) в редакції, що діяла на момент зникнення безвісти ОСОБА_4 , за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців, зокрема: особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців.

Згідно із положеннями ст. ст. 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім цього, статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено перелік осіб та умов, за яких члени сім`ї вважаються непрацездатними.

З урахуванням наведених норм законодавства, за загальним правилом, судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалася утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів для існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу. При цьому, необхідно встановити, чи є особа працездатною.

В обґрунтування позовних вимог про перебування позивача на утриманні в ОСОБА_4 надано такі докази.

За даними Володимир-Волинської філії Волинського обласного центру зайнятості, станом на 14.05.2025 ОСОБА_1 на обліку як безробітна не перебуває (а.с.47).

У реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) відсутні (а.с.48).

Згідно з випискою про окремі операції по рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», за період з 01.01.2023 по 08.05.2025 на рахунок позивача здійснено перекази коштів ОСОБА_4 на загальну суму 774 200грн (а.с.49-50).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом із тим, суд враховує, що позивач не досягла пенсійного віку, жодних доказів, які б підтверджували її належність до категорії непрацездатних осіб, неможливість працевлаштуватися, в тому числі за станом здоров`я, суду не надано.

Також, не надано доказів про відсутність в ОСОБА_1 інших доходів, окрім перерахування коштів від ОСОБА_4 , і що допомога ОСОБА_4 була для неї єдиним або основним джерелом засобів існування.

На переконання суду, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 не повідомили обставин, які б підтверджували перебування позивача на утриманні в ОСОБА_4 .

З урахування вищенаведеного, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт перебування на утриманні у зниклого безвісти ОСОБА_4 , одержання від останнього допомоги, яка була для неї постійним і основним джерелом для існування, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з липня 2007 року до дня зникнення безвісти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У задоволенні позову в частині встановлення факту перебування ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , на утриманні ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , юридична адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168.

Повний текст рішення складено 04 лютого 2026 року.

Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ