Рішення № 13381975, 20.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.10 р. Справа № 20/258

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача Територіального міжгалузевого об’єднання „Слов’янськ”, м.Слов”янськ

про стягнення 60713,75 грн.

За участю представників:

від позивача: Калитвянська С.О. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Територіального міжгалузевого об’єднання „Слов’янськ”, м.Слов”янськ, про стягнення 60713,75 грн., з яких 35269,66 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 23663,91 грн. – сума заборгованості за перевищення договірних величин, 215,04 грн. – сума 3% річних, 423,23 грн. – сума індексу інфляції, 1141,91 грн. – сума пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 1061 від 24.07.06 р., на приписи Правил користування електричною енергією, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику” та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

09 грудня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення від позивача, в яких позивач зазначає, що в Акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 06.08.10 р. зазначено, що розрахункові прилади обліку 40-строй дільниці встановлені в ТП-57. В Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін зафіксовано, що РУ – 04 кВ ТП-57 знаходиться на балансі Постачальника електроенергії.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 09.12.10 р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ „Донецькобленерго” повністю. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 04.11.10 р. до 18.11.10 р., з 09.12.10 р. до 20.12.10 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі-Постачальник) та Територіальним міжгалузевим об’єднанням „Слов’янськ” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1061 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.4 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та додатка № 5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого Постачальником електроенергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку з урахуванням сум, що надійшли від Споживача.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, за порушення термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого розрахункового документа.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Відповідно до п.7.6 Договору, порядок зняття показників розрахункових приладів обліку та відомості щодо точок розрахункового обліку наведені у додатку № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору.

Згідно із п.2 додатку № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника Споживача (Субспоживача) має право здійснювати також і Постачальник електричної енергії.

Пунктом 2 Додатку № 5 до Договору передбачено, що якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП Постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом Постачальника 9 числа місяця; ці показання фіксуються в додатку № 5.2 „Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ „Донецькобленерго” до Договору про постачання електричної енергії. Зняття показань персоналом Постачальника можу здійснюватись у присутності Споживача (за бажанням останнього); в такому разі інженер технічного аудиту РЕМ за запитом Споживача повідомляє йому точний час проведення зняття показань. У разі відсутності Споживача при проведенні зняття показань приладів обліку „Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ „Донецькобленерго” вважається дійсним за наявністю підписів представників РЕМ та/або ЕМ скріпленими відповідними печатками.

Відповідно до п.2.2 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, періодично уповноваженими представниками електропередавальної організації проводиться контрольний огляд засобів обліку (не менше одного разу в шість місяців) та технічна перевірка (не менше одного разу в три роки). Показання розрахункових лічильників, що зафіксовані в акті контрольного огляду або в акті технічної перевірки, враховуються в розрахунках за спожиту електроенергію.

Згідно із п.2.4 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, якщо показання розрахункових приладів обліку, які споживач подає на звітну дату розрахункового періоду, менші ніж ті, що зафіксовані при контрольному огляді засобів обліку, або технічній перевірці, що були зроблені раніше між розрахунковими датами, то звіт Споживача Постачальником не приймається. Уповноваженим представником електропстачальної організації протягом 3 днів після закінчення наступного розрахункового періоду здійснюється додатковий контрольний огляд засобів обліку або технічна перевірка. Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію здійснюється згідно даних цього додаткового контрольного огляду чи технічної перевірки.

03 серпня 2010 року уповноваженими представниками електропостачальної організації було проведено контрольний огляд засобів обліку, на підставі якого складено акт № 184644, в якому були зазначені показання лічильника СА4У-И672М № 137451, які становлять 9329,8 кВт/г. 03.08.10 р. актом № 536586 було проведене пломбування та здача пломб і засобів обліку на збереження.

06 серпня 2010 року уповноваженими представниками електропостачальної організації було проведено технічну перевірку розрахункових засобів обліку, про що свідчить складений Акт від 06.08.10 о., в якому показання лічильника СА4У-И672М № 137451 складають 9332,6 к Вт/г.

В результаті вищезазначеної перевірки відключеного стану ТП-57 ТМО „Слов’янськ” було виявлено, що Споживач самовільно підключився до мереж електропередавальної організації шляхом зриву пломб електропередавальної організації на наконечниках кабелю, зданих ТМО „Слов’янськ” на збереження.

Відповідно до п.2.2 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, показання розрахункових лічильників, що зафіксовані в акті контрольного огляду, або в акті технічної перевірки, враховуються в розрахунках за спожиту електроенергію.

Таким чином, показання 9332,6 кВт/г. були враховані позивачем при розрахунку за спожиту електроенергію в серпні 2010 р.

В Акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 06.08.10 р. зазначено, що розрахункові прилади обліку 40-строй дільниці встановлені в ТП-57. В Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін зафіксовано, що РУ – 04 кВ ТП-57 знаходиться на балансі Постачальника електроенергії.

Відповідно до п.4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Порядок визначення та узгодження сторонами договірних величин електроспоживання викладений у розділі 5 Договору.

Додатком до Договору відповідачу було погоджено договірні величини постачання електричної енергії та потужності на 2010 рік., згідно якого, договірна величина електроспоживання на липень 2010 р. становить 10,0 тис.кВт/г.

У зв’язку із тим, що за липень 2010 р. відповідач фактично спожив електричної енергії більше, ніж обумовлено сторонами, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” виставило відповідачеві рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання за розрахунковий період липень 2010 р. на суму 23663,91 грн., який на момент звернення позивача до суду відповідач не сплатив.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 60713,75 грн., з яких 35269,66 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 23663,91 грн. – сума заборгованості за перевищення договірних величин, 215,04 грн. – сума 3% річних, 423,23 грн. – сума індексу інфляції, 1141,91 грн. – сума пені.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач (крім населення, професійно-технічних та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форми власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії № 1061 від 24.07.06 р., додатками до Договору, Додаткової угодою до Договору, актами прийняття-передавання, рахунками, заявами, розрахунками позовних вимог, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, актом контрольного огляду засобі обліку, актом про опломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження, атом про опломбування, актом технічної перевірки розрахункових засобів, показами лічильнику.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 35269,66 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 23663,91 грн. – суми заборгованості за перевищення договірних величин є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, за порушення термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого розрахункового документа.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 215,04 грн. – суми 3% річних, 423,23 грн. – суми індексу інфляції, 1141,91 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

У Відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач є монополістом з постачання електричної енергії, що відповідач належним чином виконував свої обов’язки за договором з позивачем, а також за його заявками виконував різні роботи, які позивачем не сплачені.

Відповідач також стверджував про будівництво ним у грудні 2003 р. ТП № 57А, яка є причиною даного спору.

Відповідач також зазначив, що позивач навмисно перекручує показники прибору обліку, що відповідач не був відключений від електромережі, а лише зменшив обсяг споживання електричної енергії.

Відповідач стверджує у своєму відзиві, що позивач надає суду неправильну інформацію, чим завдає відповідачеві моральну та майнову шкоду.

Таким чином, даний відзив не містить конкретних заперечень по суті позовних вимог.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі обсягів електричної енергії, які з боку відповідача підписані із приміткою „Не згодний” та з дописанням ним інших показників. Будь-яких обґрунтованих документально пояснень своєї незгоди із зазначеними актами відповідач суду не надав.

Крім того, за змістом укладеного сторонами договору, позивач має право самостійно знімати покази приладу обліку електричної енергії та при розрахунках її обсягу, спожитого відповідачем, використовувати дані актів технічної перевірки. Дані акти та показники електролічильника, якими зафіксовано обсяг спожитої відповідачем електричної енергії, наявні в матеріалах справи.

За даних обставин суд не прийняв до уваги заперечення відповідача проти позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 548, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Територіального міжгалузевого об’єднання „Слов’янськ”, м.Слов”янськ, - задовольнити повністю.

Стягнути з Територіального міжгалузевого об’єднання „Слов’янськ” (84122, Донецька область, м.Слов”янськ, вул.Краматорська, 77; ЄДРПОУ 04634552) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11; на поточний рахунок Краматорські ЕМ Слов’янських РЕМ із спеціальним режимом користування № 260333021295 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127) 35269,66 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 23663,91 грн. – суму заборгованості за перевищення договірних величин.

Стягнути з Територіального міжгалузевого об’єднання „Слов’янськ” (84122, Донецька область, м.Слов”янськ, вул.Краматорська, 77; ЄДРПОУ 04634552) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11; на поточний рахунок Краматорські ЕМ Слов’янських РЕМ № 26000301661693 в ПІБ м.Слов”янськ, МФО 334561, ЄДРПОУ 00131127) 215,04 грн. – суму 3% річних, 423,23 грн. – суму індексу інфляції, 1141,91 грн. – суму пені.

Стягнути з Територіального міжгалузевого об’єднання „Слов’янськ” (84122, Донецька область, м.Слов”янськ, вул.Краматорська, 77; ЄДРПОУ 04634552) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 607,14 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.12.2010 р.

Повне рішення складено 27.12.2010 р.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 3 примірники:

1- позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Камуз В.В.