Рішення № 13381964, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р.                     Справа № 9/190                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамс Девелопмент Груп”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 74786грн.52коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамс Девелопмент Груп”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 74786грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 66211грн.62коп., пені в розмірі 5968грн.99коп., 3% річних в розмірі 1047грн.51коп. та інфляційних витрат в розмірі 1558грн.40коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії №78012 від 25.06.2008р., рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р., рахунки №78012 від 25.10.2009р., 25.11.2009р., 23.12.2009р., 26.01.2010р., 25.02.2010р., 25.03.2010р., 23.04.2010р., листи №887-сб від 13.05.2010р., №1050-сб від 22.06.2010р., акти на включення опалення №26, №45 від 23.10.2009р., акт на відключення теплопостачання №4 від 15.04.2010р., акт на відключення опалення від 15.04.2010р., акти від 16.11.2009р., 15.12.2009р., 13.01.2009р., 15.01.2010р., 15.02.2010р., 15.03.2010р., 16.04.2010р., претензію №912-сб від 20.05.2010р.

Відповідач відзив на позов не представив, у судовому засіданні 24.11.2010р. проти позову заперечував частково, тому згідно ст.75Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7220671 Товариство з обмеженою відповідальністю „Адамс Девелопмент Груп”, м.Донецьк станом на 11.10.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

25.06.2008р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адамс Девелопмент Груп”, м.Донецьк був укладений договір про постачання теплової енергії №78012, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого підприємство (позивач) зобов’язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником будівлі. Абонент (відповідач) зобов’язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Пунктами 2.2, 2.3 договору встановлено, що облік відпущеної теплової енергії здійснюється за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі абонентом. При відсутності приладів обліку або при виході їх з ладу оплата здійснюється, згідно затверджених тарифів. Теплова енергія для опалення та гарячого водопостачання приміщень абонента, повинна відповідати умовам діючих нормативно-правових актів.

Виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору) зобов’язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (п.1 ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”).

Частиною 2 ст.25 Закону України „Про теплопостачання” визначено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані, зокрема, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

За твердженням позивача, останній свої зобов’язання за договором виконав належним чином та поставив відповідачу теплову енергію у період з 01.10.2009р. по 30.06.2010р. включно на загальну суму 73692грн.50коп., проте виходячи з наданих позивачем рахунків №78012 від 25.10.2009р., 25.11.2009р., 23.12.2009р., 26.01.2010р., 25.02.2010р., 25.03.2010р., 23.04.2010р., актів на включення опалення №26, №45 від 23.10.2009р., акту на відключення теплопостачання №4 від 15.04.2010р., акту на відключення опалення від 15.04.2010р., актів від 16.11.2009р., 15.12.2009р., 15.01.2010р., 15.02.2010р., 15.03.2010р., 16.04.2010р. (копії яких наявні у матеріалах справи) та письмових пояснень позивача, які надані через канцелярію суду, суд встановив, що позивач поставив відповідачу теплову енергію у період з 23.10.2009р. по 15.04.2010р. на загальну суму 73692грн.50коп.

Також, п.2.5.3 договору визначено, що у разі недопоставки, відсутності поставки теплової енергії абонент зобов’язаний на протязі доби усно та письмово повідомити про це підприємству, для складання двохстороннього акту для проведення перерахунку. Відсутність такого повідомлення, відсутність акту свідчить про те, що абонент отримав теплову енергію згідно умов договору та ця обставина інших доказів не потребує. Таким чином, оскільки сторонами не представлено суду відповідних повідомлення та акту, які передбачені п.2.5.3 договору, суд вважає, що позивач поставив теплову енергію відповідачу у відповідності до умов договору про постачання теплової енергії №78012 від 25.06.2008р., доказів зворотного сторонами не надано, судом не встановлено.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні, або орендовані їм приміщення.

Поставка теплової енергії здійснюється абоненту за умовою 100% передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно встановленим тарифам. У платіжному дорученні абонент повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності заборгованості у абонента за даним договором підприємство зараховує оплату, що надійшла, в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, яка була спожита у минулому періоді, незалежно від призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні. Оплата, здійснена абонентом, буде зарахована, як передоплата, за умовою відсутності заборгованості за даним договором. (п.п. 3.2, 3.3, 3.4 договору).

Відповідно до п.3.5 договору тарифи на момент підписання договору складають: а) за 1 кв.м. опалюваної площі – 10,84грн. на місяць з ПДВ (у опалювальний період); б) за 1 куб.м. гарячої води – 21,55грн. на місяць з ПДВ; в) за 1 Гкал відпущеної теплової енергії – 372,98 грн. на місяць з ПДВ. В залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, або постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватись у більшу або меншу сторону без узгодження з абонентом.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р., тарифи теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” бюджетним організаціям та іншим споживачам скореговані, а саме тарифи на опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 кв.м. опалюваної площі складає 14,36грн., опалення при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 Гкал складає 494,2грн., на гаряче водопостачання (з холодною водою) за 1 куб.м. складає 28,39грн., на гаряче водопостачання (підігрів) за 1 куб.м. складає 27,29грн.

На виконання умов договору, позивач направив відповідачу рахунки №78012 від 25.10.2009р., 25.11.2009р., 23.12.2009р., 26.01.2010р., 25.02.2010р., 25.03.2010р., 23.04.2010р., що підтверджується відповідними написами представників відповідача на відповідних рахунках та листом №887-сб від 13.05.2010р.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість (з урахуванням часткових оплат) у період з 23.10.2009р. по 15.04.2010р. в розмірі 66211грн.62коп.

На підставі чого, позивач звернувся до відповідача з листами №887-сб від 13.05.2010р., №1050-сб від 22.06.2010р. та претензією №912-сб від 20.05.2010р. (докази направлення листів та претензії наявні у матеріалах справи) з вимогою погасити виниклу заборгованість. Однак, за твердженням позивача, вимоги останнього залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за надані послуги, суд робить висновок, що заборгованість за договором про постачання теплової енергії №78012 від 25.06.2008р. в розмірі 66211грн.62коп. не погашена до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 66211грн.62коп. підтверджено матеріалами справи, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, оскільки факт заборгованості відповідача в сумі 66211грн.62коп. підтверджено матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк в частині стягнення заборгованості в розмірі 66211грн.62коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.4 договору, пеня в розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки встановленої Національним банком України, нараховується підприємством на протязі 1 (одного) року, з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня з урахуванням подвійної облікової ставки встановленої Національним банком України за період прострочення за кожним окремим періодом заборгованості з 11.11.2009р. по 31.08.2010р. в розмірі 5968грн.99коп.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на те, що п. 4.4 договору передбачено нарахування пені в розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу на протязі 1 (одного) року, з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 19.05.2010р. направив на адресу відповідача лист №887-сб від 13.05.2010р. (докази направлення наведеного листа наявні у матеріалах справи), відповідно до якого останньому запропоновано до 01.06.2010р. погасити заборгованість перед позивачем.

Таким чином, оскільки листом запропоновано відповідачу до 01.06.2010р. погасити заборгованість перед позивачем, з урахуванням п.4.4 договору, належним періодом стягнення пені є – з 02.06.2010р. по 31.08.2010р.

Виходячи з чого, належний до стягнення розмір пені (з урахуванням подвійної облікової ставки встановленої Національним банком України) становить 2893грн.36коп. за період з 02.06.2010р. по 31.08.2010р., у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню на зазначену суму.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1047грн.51коп. та інфляційних витрат в розмірі 1558грн.40коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, з урахуванням часткових оплат, 3% річних становлять суму в розмірі 1047грн.51коп. за період прострочення з 11.11.2009р. по 31.08.2010р. та розмір інфляційних витрат становить 1558грн.40коп. за листопад 2009р. по березень 2010р. включно.

Розглянувши представлений розрахунок, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 1047грн.51коп. та інфляційних витрат в розмірі 1558грн.40коп. не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про теплопостачання”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамс Девелопмент Груп”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 74786грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 66211грн.62коп., пені в розмірі 5968грн.99коп., 3% річних в розмірі 1047грн.51коп. та інфляційних витрат в розмірі 1558грн.40коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамс Девелопмент Груп” (за адресою: бул.Пушкіна, б.2А, кімната 801, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 24644707) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (за адресою: вул.Постишева, 68, м.Донецьк, 83001, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089) суму основного боргу в розмірі 66211грн.62коп., пеню в розмірі 2893грн.36коп., 3% річних в розмірі 1047грн.51коп., інфляційні витрати в розмірі 1558грн.40коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 717грн.11коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226грн.29коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Марченко О.А.                               

Повне рішення складено 20.12.2010р.