Рішення № 13381808, 21.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.10 р. Справа № 34/232

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу „Зірка”, м. Маріуполь

про стягнення 23192,78грн.

за участю представників сторін:

від позивача Левада Ю.М. (за довіреністю)

від відповідача Котлубей С.І. (паспорт серії №НОМЕР_1)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь до Житлово-будівельного кооперативу „Зірка”, м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 18234,14грн., пені в сумі 246,47грн., інфляційних витрат в сумі 3810,76грн. та 3% річних в сумі 901,41грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за водопостачання та водовідведення, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 18234,14грн.

Відповідач в заяві від 07.12.2010р. (вхід. 02-41/53246) просить застосувати строк позовної давності у три роки з 01.10.2007року. В заяві від 07.12.2010р. (вхід. №02-41/53245) відповідач зазначає, що за листопад-грудень 2007року та січень 2008року акти, в яких сторонами фіксується обсяг поданої питної води та прийнятих стоків позивачем не предявлялися.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Комунальним підприємством Маріупольське виробничу управління водопровідно-каналізаційного господарства (Виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом „Зірка” 27 жовтня 2008року було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, за умовами якого Виконавець забезпечує подачу питної води до обєктів Абонента для потреб населення цілодобово та для власних потреб (чи згідно з графіком , затвердженим місцевими органами держаної виконавчої влади) і приймає в комунальну каналізаційну мережу стічні води у відповідності до кількості поданої води. Перелік житлових будинків на водопостачання та водовідведення додається (Додаток №1).

Відповідно до п. 2.1.7. договору Виконавець зобовязаний один раз на місяць направити свого представника для зняття показників з водолічильника та підписання акту нарахування та відповідно до п. 2.1.8. один раз на місяць виписати рахунок-фактуру за надані послуги та предявити його Абоненту для оплати.

За приписами п. 2.2.12 Абонент зобовязаний підписати акт-нарахування та своєчасно оплатити рахунок за надані послуги.

Згідно із п. 3.1. договору застосовуваний Виконавцем тариф на водопостачання та водовідведення, затверджений рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради, є обовязковим для обох сторін із моменту введення його в дію і складає за 1м3 води 2,52грн, в т.ч. ПДВ, за 1 м3 стоків 1,80 в т.ч. ПДВ. У разі зміни тарифів, Абонент сплачує послуги за новими тарифами без внесення будь-яких змін та доповнень до договору. Про зміну тарифів Абонент сповіщається листом, або телефонограмою, або шляхом повідомлення через засоби масової інформації.

Рахунок за надані послуги, предявлений Абоненту, повинен бути сплачений останнім в повному обсязі в 5-денний термін з моменту його отримання. (п. 3.4. договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що за порушення термінів оплати, встановлених п. 3.4. цього договору, на борг Абонента нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За порушення термінів оплати, Абонент” на вимогу виконавця, зобовязаний заплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період затримки оплати, а також 3% річних від простроченої суми. (п.4.4. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Договір укладається терміном до 31 грудня 200___року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодна сторона не заявить про його розірвання чи про істотне змінення умов.

На виконання умов договору у період з травня 2007року по вересень 2010року сторонами було складено та підписано акти в яких сторони фіксували кількість поданої питної води та прийнятих стоків.

На підставі підписаних сторонами актів позивачем було виставлено до оплати вимоги-доручення, зокрема вимога-доручення №959-76 від 24.05.2007р. на суму 712,94грн., №959-77 від 25.06.2007р. на суму 951,28грн., №959-78 від 25.07.2007р. на суму 955,49грн., №959-79 від 27.08.2007р. на суму 628,24грн., №959-80 від 26.09.2007р. на суму 2003,94грн., №959-81 від 25.10.2007р. на суму 1339,76грн., №959-82 від 27.11.2007р. на суму 1656,17грн., №959-83 від 25.12.2007р. на суму 1669,72грн., №959-84 від 25.01.2008р. на суму 1683,09грн., №959-85 від 27.02.2008р. на суму 1675,24грн., №959-86 від 27.03.2008р. на суму 1058,99грн., №959-87 від 29.04.2008р. на суму 1019,35грн., №959-90 від 22.07.2008р. на суму 932,04грн., №959-91 від 26.08.2008р. на суму 1154,92грн., №959-92 від 23.09.2008р. на суму 1200,56грн., №959-93 від 27.10.2008р. на суму 1033,74грн., №959-94 від 24.11.2008р. на суму 960,86грн., №959-95 від 25.12.2008р. на суму 1152,41грн., №959-96 від 26.01.2009р. на суму 917,57грн., №959-97 від 24.02.2009р. на суму 740,92грн., №959-98 від 25.03.2009р. на суму 1250,63грн., №959-99 від 27.04.2009р. на суму 1213,02грн., №959-100 від 26.05.2009р. на суму 1353,23грн., №959-101 від 25.06.2009р. на суму 1605,68грн., №959-102 від 27.07.2009р. на суму 1513,17грн., №959-103 від 27.08.2009р. на суму 1288,44грн., №959-104 від 24.09.2009р. на суму 1304,50грн., №959-105 від 26.10.2009р. на суму 1476,80грн., №959-106 від 25.11.2009р. на суму 1462,37грн., №959-107 від 24.12.2009р. на суму 1428,99грн., №959-108 від 26.01.2010р. на суму 1384,99грн., №959-109 від 23.02.2010р. на суму 1622,16грн., №959-110 від 25.03.2010р. на суму 1171,40грн., №959-111 від 26.04.2010р. на суму 1126,50грн., №959-112 від 26.05.2010р. на суму 1144,91грн., №959-113 від 24.06.2010р. на суму 1117,87грн., №959-114 від 26.07.2010р. на суму 1322,39грн., №959-115 від 26.08.2010р. на суму 1307,72грн., №959-116 від 27.09.2010р. на суму 1269,96грн.

Як доказ направлення рахунків позивачем надані копії реєстрів податкових накладних та рахунків. Доказів направлення рахунків №959-82 від 27.11.2007р. на суму 1656,17грн., №959-84 від 25.01.2008р. на суму 1683,09грн., №959-85 від 27.02.2008р. на суму 1675,24грн. до матеріалів справи не надано.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 18234,14грн.

21 грудня 2010року сторони підписали арифметичний розрахунок заборгованості за договором №959 від 27.10.2008р. відповідно до якого загальна суму заборгованості за період з жовтня 2008року по вересень 2010року складає 1453,43грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Статею 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із статтею 13 цього ж закону до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, комунальні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обовязком для субєкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Тобто відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з травня 2007року по вересень 2010року. та в обґрунтування позову посилається на договір №959 від 27.10.2008р. Тобто вимоги позивача про стягнення заборгованості з травня 2007року по вересень 2008року ґрунтуються на договорі, який не було укладено у спірний період. Інших договорів, які б підтверджували надання комунальних послуг у період з травня 2007року по вересень 2008року до матеріалів справи не надано. Відтак суд відмовляє в задоволенні позовних про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 16798,71грн. за період з травня 2007р. по вересень 2008року, у звязку із їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2008року по вересень 2010року в сумі 1435,43грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як визначено положеннями статті 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за договором №959 від 27.10.2008р. належним чином не виконав, надані йому послуги з постачання питної води та прийняття стічних вод за період з жовтня 2008р. по вересень 2010р. оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1435,43грн., що підтверджується матеріалами справи та арифметичним розрахунком заборгованості зроблений сторонами 21.12.2010р.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості в сумі 1435,43грн. відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1435,43грн. є обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3810,76грн. та 3% річних в сумі 901,41грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення боргу задоволені судом частково за період з жовтня 2008р. по вересень 2010р., а сума інфляції та 3% річних розраховуються від суми боргу за весь час прострочення, таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції та 3% річних підлягають задоволенню частково, інфляційні в сумі 1518,64грн., 3% річних в сумі 444,98грн. виходячи із розрахунку за період з жовтня 2008року по вересень 2010року.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 4.3. договору в сумі 246,47грн.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50%, що складає 123,24грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 123,24грн. оскільки відповідач суму боргу в сумі 1435,43грн. повністю підтвердив в арифметичному розрахунку від 21.12.2010р. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 123,24грн.

Судом не приймається заява відповідача про застосування строку позовної давності у три роки з 01.10.2007року за тих підстав, що при розгляді справи суд дійшов висновку про розгляд позовної вимоги в межах договору №959 від 27.10.2008року тобто за період з жовтня 2008року.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 13,16,19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь до Житлово-будівельного кооперативу „Зірка”, м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 18234,14грн., пені в сумі 246,47грн., інфляційних витрат в сумі 3810,76грн. та 3% річних в сумі 901,41грн., задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Зірка” (87531, м. Маріуполь, вул. Покришкіна, 12, р/р №26001301510056 в Іллічівськом відділенні Промінвестбанку, МФО 334442, код ЄДРПОУ 24799019) на користь Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (87500, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, р/р 26007215006790 в Донецькому обласному філіалі АКБ Укрсоцбанку м. Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 03361508) основний борг в сумі 1435,43грн., пеню в сумі 123,24грн., інфляційні витрати в сумі 1518,64грн., 3% річних в сумі 444,98грн., державне мито в сумі 15,49грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в сумі 35,85грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.