Рішення № 13381422, 16.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.10 р. Справа № 43/153

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМСПЕЦБУД”, м. Старий Самбір, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „АЗОВІНТЕКС”, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 227011,73грн., пені у сумі 143380грн., 3% річних у сумі 25411,16грн., інфляційних втрат у сумі 80219,83грн.

В судовому засіданні приймав участь:

від позивача: Коваль А.І. за довіреністю №65/1 від 01.06.2010р.

від відповідача: представник не з’явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 16.12.2010р. з 10:10 год. до 10:25 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕМСПЕЦБУД”, м. Старий Самбір, Львівська область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „АЗОВІНТЕКС”, м. Маріуполь, про стягнення заборгованості у розмірі 1426715,64грн., пені у розмірі 120997,21грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 17706,91грн., суми індексу інфляції у розмірі 66996,09грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір субпідряду №522/2009-304 від 22.10.2009р., акти приймання виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) №1 за грудень 2009р. у сумі 1495407,60грн., за квітень 2010р. у сумі 20439,60грн., акт приймання виконаних будівельних робіт у сумі -51028,80грн., претензію №65/1 від 01.06.2010р., акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) №ОУ-0001810 від 31.12.2009р. у сумі 74770,38грн., рахунки коригувальні №СК-0000005 від 22.02.2010р. у сумі -35799,60грн., №СК-0000006 від 30.04.2010р. у сумі -1318,80грн., розрахунки №1/193, №2/193 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.12.2009р. №193, та на невиконання відповідачем договірних зобов’язань в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 05.07.2010р. було прийнято до розгляду вказаний позов та порушено провадження у справі №43/153.

Позивач 20.07.2010р. надав суду доповнення до позовної заяви №75, в яких пояснив, що довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-3) за грудень 2009р. у сумі 1495407,60грн. разом з актом була передана відповідачу, однак ним було повернуто лише акт, підписаний обома сторонами. Також позивач, у зв’язку з нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат по червень 2010р., збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1426715,64грн., пеню у сумі 120997,21грн., 3% річних у сумі 17706,91грн., інфляційні втрати у сумі 66996,09грн.

Ухвалою суду від 20.07.2010р. провадження у справі було зупинено до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ “Проектно-будівельне підприємство “АЗОВІНТЕКС” на ухвалу господарського суду від 05.07.2010р. та повернення справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.2010р. відмовлено ТОВ “Проектно-будівельне підприємство “АЗОВІНТЕКС” у прийнятті апеляційної скарги та повернуто її заявнику.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.09.2010р. зупинено провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ “Проектно-будівельне підприємство “АЗОВІНТЕКС” на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.2010р. та повернення справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2010р. відмовлено ТОВ “Проектно-будівельне підприємство “АЗОВІНТЕКС” у прийнятті касаційної скарги та повернуто її скаржнику.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2010р. поновлено провадження у справі.

Через канцелярію суду 23.11.2010р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог №177, в якій пояснив, що згідно акту приймання виконаних підрядних робіт від 30.07.2010р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 30.07.2010р., сторонами скориговано акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2009р. та зменшено вартість виконаних робіт на суму 73777,20грн., в т.ч. 5% послуги генпідряду – 3042,96грн., тому станом на 01.08.2010р. заборгованість відповідача становила 1355981,40грн. Внаслідок укладання між ТОВ „РЕМСПЕЦБУД”, ТОВ „ПБП „АЗОВІНТЕКС” та ТОВ „Торговий дім „Альтком” договору про часткове переведення боргу від 11.08.2010р., частково переведено борг відповідача за договором субпідряду №522/2009-304 від 22.10.2009р. у сумі 897203,44грн. на ТОВ „ТД „Альтком”, яке зобов’язалось його оплатити, тому станом на 02.09.2010р. заборгованість відповідача становила 458777,96грн. У зв’язку з укладанням між ТОВ „РЕМСПЕЦБУД”, ТОВ „ПБП „АЗОВІНТЕКС” та ТОВ „Альткомкиївбуд” договору про часткове переведення боргу №522/2010-314 від 14.09.2010р., частково переведено борг відповідача за договором субпідряду №522/2009-304 від 22.10.2009р. у сумі 231766,23грн. на ТОВ „Альткомкиївбуд”, тому станом на 10.11.2010р. заборгованість відповідача становить 227011,73грн.

У зв’язку з викладеним та враховуючи розрахунок позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат по жовтень 2010р., позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості та збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 227011,73грн., пеню у сумі 157134,91грн., 3% річних у сумі 25411,16грн., інфляційні втрати у сумі 80219,83грн.

Відповідач 14.12.2010р. надав суду відзив №522/1388-06 на позовну заяву, в якому пояснив, що внаслідок переведення частини боргу до нового боржника, заборгованість відповідача наразі є меншою ніж заявляє позивач. Окрім того, за розрахунком відповідача позивачем невірно розраховано пред’явлену до стягнення пеню. Також посилаючись на приписи ст.83 Господарського процесуального кодексу України відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити частково, зменшити суму штрафних санкцій до 30000грн. та розстрочити сплату суми боргу на 10 місяців, починаючи з січня 2011р.

Позивач 16.12.2010р. надав суду доповнення до заяви про уточнення позовних вимог №201, в яких позивач погодився з розрахунком пені здійсненим відповідачем, у зв’язку з чим зменшив розмір позовних вимог в цій частині та просив суду стягнути з відповідача заборгованість у сумі 227011,73грн., пеню у сумі 143380грн., 3% річних у сумі 25411,16грн., інфляційні втрати у сумі 80219,83грн.

Відповідно до ч.2 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, доповнення позивача приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшеного розміру позовних вимог.

Поряд з цим, в позовній заяві, в доповненнях до позовної заяви №109 від 20.07.2010р., клопотанні №180 від 10.11.2010р., заяві про уточнення позовних вимог №177 від 23.11.2010р., доповненнях до заяви про уточнення позовних вимог №201 від 16.12.2010р. позивач просив суд у відповідності до ст.67 ГПК України, з метою забезпечення виконання рішення суду, накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача та його майно, враховуючи, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуваннях остаточного зменшення їх розміру, повідомив суд, що не заперечує про зменшення стягуваної суми штрафних санкцій на 10%. Відповідач в судове засідання не з’явився.

Під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ „ПБП „АЗОВІНТЕКС” (генпідрядник) та ТОВ „РЕМСПЕЦБУД” (підрядник) був укладений договір субпідряду №522/2009-204 від 27.10.2009р.

За умовами договору субпідрядник зобов`язався на свій ризик, власними і залученими силами, засобами та матеріалами, а також силами, засобами та матеріалами генпідрядника, виконати роботи водопостачання бетонних заводів, які будуть встановлені для виконанння будівельно-монтажних робіт по аеродрому ДП „Міжнародний аеропорт „Львів” в умовах діючого підприємства на території обєкту: аеродром ДП „МА „Львів”, а генпідрядник зобовязався прийняти виконані роботи та оплатити їх (пункт 1.1. договору).

Договірна ціна робіт визначається згідно локального кошторису (додаток №1) та розрахунку договірної ціни (додаток №2) та орієнтовно становить 1495408грн., у тому числі ПДВ 249234,80грн. та враховує вартість матеріалів, машин та механізмів, що надаються генпідрядником або використовуютьчя субпідрядником. Ціни на роботи та матеріали встановлюються в національній валюті України (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору, договірна ціна є динамічною і може переглядатися сторонами.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у відповідності з щорічним порядком використання коштів державного бюджету України (пункт 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що генпідрядник здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3).

Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) готує субпідрядник і підписує у замовника та передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника в термін до 22 числа (включно) поточного місяця (пукнт 4.3. договору).

Згідно пункту 4.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) у разі отримання коштів від замовника.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 5 робочих днів після підписання акту приймання-передачі всіх робіт по договору (пункт 4.5. договору).

Відповідно до пункту 7.14. договору, підрядник зобовязаний щомісячно сплачувати генпідряднику (оплата послуг генпідрядника) 5% з ПДВ від вартості виконаних підрядних робіт за довідкою форми КБ-3 за поточний місяць без урахавання вартості матеріально-технічних ресурсів. Оплата послуг здійснюється шляхом відрахування відповідної суми з тих сум, що підлягають сплаті субпідряднику при здійсненні розрахунків за виконані роботи.

У пункті 16.7. договору передбачено, що в разі порушення з вини генпідрядника зобов`язання відносно терміну оплати робіт, субпідрядник має право застосувати неустойку у вигляді пені, що складає 0,1% від несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення оплати, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно пункту 18.7. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним (пункт 18.7. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду (субпідряду), який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України та статей 317-323 Господарського кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 202, 509 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обов’язковими для виконання сторонами.

Статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Позивачем виконані роботи, обумовлені умовами договором №522/2009-204 від 27.10.2009р., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) №1 за грудень 2009р. у сумі 1495407,60грн., актом приймання виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-2в) за квітень 2010р. у сумі 20439,60грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010р., з урахуванням акту приймання виконаних будівельних робіт (типової форми КБ-2в) за квітень 2010р. у сумі (-) 51028,80грн., акту прийомки виконаних підрядних робіт №1 за липень 2010р. у сумі (-) 73777,20грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010р. у сумі (-) 73777,20грн.

Акти форми КБ-2в за грудень 2009р. та квітень 2010р. підписані представниками сторін з прикладанням печаток юридичних осіб, що є доказом належного виконання позивачем підрядних робіт та прийняття робіт відповідачем загальною вартістю 1391041,20грн.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов’язок замовника здійснити розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та здачі роботи.

Строки виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт сторони погодили у пункті 4.4. договору.

У пункті 7.14. договору сторони погодили оплату послуг генпідрядника у розмірі 5% з ПДВ від вартості виконаних підрядних робіт за довідкою форми КБ-3 за поточний місяць без урахавання вартості матеріально-технічних ресурсів.

Як визначено позивачем, вартість послуг генпідрядника складає 38970,78грн. за грудень 2009р. та 868,02грн. за квітень 2010р. Враховуючи коригування вартості виконаних позивачем робіт із вартості послуг генпідрядника слід відняти 4361,76грн., відповідно до рахунків коригувальних №СК-0000006 від 30.04.2010р., №СК-0000008 від 30.07.2010р. Таким чином вартість послуг генпідрядника складає 35477,04грн.

У звязку в викладеним, відповідач був зобов`язаний оплатити виконані роботи у сумі 1355564,16грн., зокрема, роботи прийняті у грудні 2009р. – до 15.01.2010р., роботи прийняті у квітні 2010р. – до 10.05.2010р.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав.

Згідно договору про переведення боргу від 11.08.2010р. та договору №522/2010-314 від 14.09.2010р. наразі за відповідачем за договором субпідряду №522/2009-204 від 27.10.2009р. рахується заборгованість у сумі 227011,73грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати боргу у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав.

Враховуючи обґрунтованість та доведеність належним чином заборгованості в сумі 227011,73грн. та підтвердження її відповідачем, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків оплати виконаних робіт, позивачем згідно пункту 16.7. договору нараховано та пред’явлено до стягнення пеню, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення у сумі 143380грн., за 16.01.2010р. по 31.03.2010р. (борг 1456436,82грн.), за 01.04.2010р. по 30.06.2010р. (борг 1426715,64грн.), з 01.07.2010р. по 16.07.2010р. (борг 1355981,40грн.).

В зв`язку з порушення строків оплати позивачем також нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у сумі 25411,16грн., за 16.01.2010р. по 31.03.2010р. (борг 1456436,82грн.), за 01.04.2010р. по 30.06.2010р. (борг 1426715,64грн.), з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. (борг 1355981,40грн.), з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. (борг 458777,96грн.), з 01.09.2010р. по 31.10.2010р. (борг 227011,73грн.) та інфляційні втрати у сумі 80219,83грн., за січень 2010р. по березень 2010р. (борг 1456436,82грн.), за серпень 2010р. (борг 458777,96грн.), за вересень 2010р. по жовтень 2010р. (борг 227011,73грн.).

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Судом перевірено вимоги позивача стосовно стягнення пені, 3% річних, інфляційний втрат та встановлено, що зазначений порядок нарахування заявлених сум не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку.

За розрахунком суду, розмір пені, який є арифметично вірним, складає 137955,45грн., де періоди нарахування з 16.01.2010р. по 30.06.2010р. (борг 1370601,60грн.), з 01.07.2010р. по 16.01.2010р. (борг 1355981,40грн., розмір визначено позивачем), з 11.05.2010р. по 16.07.2010р. (борг 20439,60грн.); розмір 3% річних – складає 30210,70грн. з 16.01.2010р. по 30.06.2010р. (борг 1370601,60грн.), з 01.07.2010р. по 10.08.2010р. (борг 1355981,40грн.), з 11.08.2010р. по 13.09.2010р. (борг 438338,36грн.), з 14.09.2010р. по 31.10.2010р. (борг 206572,13грн.), з 11.05.2010р. по 31.10.2010р. (борг 20439,60грн.), однак, враховуючи обмеженість предмету спору, стягненню з відповідача підлягають 3% річних в заявленій позивачем сумі - 25411,16грн.; розмір інфляційних втрат, який є арифметично вірним, складає 51876,24грн., де періоди нарахування з лютого 2010р. по березень 2010р. (борг 1370601,60грн., слід враховувати, що борг виник з 16.01.2010р. саме тому в період не включено січень 2010р.), серпень 2010р. (борг 438338,36грн.), з вересня 2010р. по жовтень 2010р. (борг 206572,13грн.), з серпня 2010р. по жовтень 2010р. (борг 20439,60грн.).

За приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п.2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом, вартість виконаних позивачем робіт неодноразово коригувалась сторонами з подальшим її зменшенням, а отже зменшенням розміру заборгованості, заявленої до стягнення позивачем. Поряд з цим, у зв’язку з укладанням договорів про переведення боргу, заборгованість відповідача перед позивачем за договором субпідряду №522/2009-204 від 27.10.2009р. також значно зменшилась. Водночас, слід врахувати, що у даних правовідносинах відповідач виступає генпідрядником робіт та належність виконанання ним прийнятих зобов`язань залежить від належного фінансування робіт замовником.

Втім, слід зазначити, що зростання як кредиторської, так і дебіторської заборгованості у відповідача, є характерним для всіх суб’єктів господарського сектору. Натомість, укладаючи договір з позивачем відповідач брав на себе обов’язок з належного виконання зобов’язання, при цьому саме право позивача нараховувати в подальшому штрафні санкції (при умові прострочки) було гарантією саме належного виконання зобов’язання з боку відповідача. Також, слід зазначити, що з урахуванням вимог ст.625 ЦК та ст.ст.230, 236, 239 ГК України, 3% річних та інфляційні втрати, за своєю суттю, не є санкціями за неналежне виконання зобов’язань боржником, а отже у будь-якому випадку не підлягають зменшенню за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання про зменшення штрафних санкцій до 30000грн. та, користуючись правом, наданим ГПК України, зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 10%, тобто на 13795,55грн. Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 124159,90грн.

Водночас, відповідач у відзиві просив суд надати йому розстрочку виконання рішення на 10 місяців, починаючи з січня 2011р.

За приписами ст.121 ГПК України підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Як вбачається із клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідачем не наведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, не надані відповідні докази у підтвердження заявлених вимог.

Вирішуючи питання щодо розстрочки виконання рішення, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вже зазначалося судом тяжке матеріальне положення, недостатність обігових коштів на банківських рахунках, обтяження перед Бюджетом, утруднення виплати заробітної плати працівникам, зростання як кредиторської, так і дебіторської заборгованості, відсутність замовлень, наразі, внаслідок впливу світової фінансової кризи, є характерними для всіх суб’єктів господарського сектору.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, підлягає залишенню без задоволення.

Разом з тим, слід зауважити, що строк пред`явлення наказу до виконання становить термін в 3 роки, що дає можливість сторонам самостійно, без втручання Державної виконавчої служби та суду, узгодити строки та порядок виконання рішення суду.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 534, 549, 611, 612, 625, 837, 853, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМСПЕЦБУД”, м. Старий Самбір, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „АЗОВІНТЕКС”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 227011,73грн., пені у сумі 143380грн., 3% річних у сумі 25411,16грн., інфляційних втрат у сумі 80219,83грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „АЗОВІНТЕКС” (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна, 68-а; ідентифікаційний код 24155428; п/р 2600800017143 у філії АТ „Укрексімбанк” м. Маріуполь, МФО 335957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМСПЕЦБУД” (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, 47; ідентифікаційний код 32839190; п/р 2600601045794 в ВАТ „КредоБанк” м. Львів, МФО 325365) заборгованість у сумі 227011,73грн., пеню у сумі 124159,90грн., 3% річних у сумі 25411,16грн., інфляційні втрати у сумі 51876,24грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 4244,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 61,36грн.

В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 5424,55грн., інфляційних втрат у сумі 28343,59грн. – відмовити за недоведеністю.

В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 13795,55грн. відмовити через зменшення судом суми.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМСПЕЦБУД” (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, 47; ідентифікаційний код 32839190; п/р 2600601045794 в ВАТ „КредоБанк” м. Львів, МФО 325365) на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) державне мито у розмірі 570,66грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „РЕМСПЕЦБУД” (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, 47; ідентифікаційний код 32839190) надмірно сплачені у справі №43/153 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., перерахованих платіжними дорученнями №277 від 12.07.2010р.

Видати накази та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 21.12.2010р.