Постанова № 13381241, 12.11.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

12 листопада 2010 року Справа № 2а-3055/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду у м. Кіровограді до Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5»про стягнення суми боргу по страхових внесках, фінансових санкціях та пені,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5»(далі-відповідач) про стягнення суми боргу по страхових внесках, фінансових санкціях та пені в сумі 34007 грн. 79 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в управлінні як платник страхових внесків та подавав звіти до управління відповідно до яких самостійно задекларував суми страхових внесків за період з 01.03.2010 р. по 30.06.2010 р. в сумі 25910 грн. 54 коп. Всупереч норм ст. 20 Закону України № 1058 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»відповідач своєчасно не сплачував страхові внески. За порушення норм ст. 20 Закону № 21058 начальником управління ПФУ у м. Кіровограді рішенням № 983 від 17 травня 2010 року до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 436,45 грн. та нараховано пеню 1296,82 грн. за період з 22.05.2009 р. по 12.04.2010 р., рішенням № 555 від 31 березня 2010 року до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1764,18 грн. та нараховано пеню 4599,80 грн. за період з 24.11.2009 р. по 11.03.2010 р. Загальна сума боргу відповідача по страхових внесках, штрафних санкціях та пені становить 34007,79 грн.

Ухвалою від 27.08.10 р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

Відповідач направив до суду клопотання (а.с. 25) про зупинення провадження в адміністративній справі оскільки господарським судом Кіровоградської області 30.04.2010 р. порушено провадження у справі № 11/25 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідач вважає, що повне та обєктивне вирішення адміністративної справи не можливе без врахування прийнятого у справі № 11/25 рішення.

У звязку з надходженням до суду клопотання відповідача ухвалою від 21.09.10 р. адміністративну справу призначено до розгляду у в судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 27).

Позивачем подано заперечення на клопотання відповідача згідно якого позивач зазначає, що господарським судом Кіровоградської області дійсно порушена справа про банкрутство відповідача але відповідно до практики, яка склалася на даний момент в справах про банкрутство зупиняється розгляд справи про банкрутство до вирішення справи про стягнення так як результати розгляду даних справ вплинуть на формування реєстру вимог кредиторів боржника.

Справа розглядається судом за наявними матеріалами в порядку письмового провадження на підставі відповідної ухвали (а.с. 46).

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України, від 14.05.1992, № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наведене визначення термінів, зокрема, боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до заяви про реєстрацію (а.с. 7) відповідач зареєстрований в управлінні як платник страхових внесків.

Відповідачем відповідно до розрахунків сум страхових внесків, зданих в електронному варіанті (а.с 9-12) за період з березня 2010 року по червень 2010 року самостійно задекларовано страхових внесків в сумі 25910 грн. 54 коп.

У звязку з несвоєчасною сплатою страхових внесків позивачем сформовані вимоги від 03.05.2010, 02.06.2010, 05.07.2010, 02.08.2010 про сплату боргу (а.с. 17, 18, 19, 21) на загальну суму боргу 34007 грн. 79 коп. в тому числі штрафні санкції та пеня на суму 8097,25 грн. Зазначені вимоги направлені на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.

31 березня 2010 року позивачем в особі керівника прийняте рішення № 555 (а.с. 15) про застосування фінансових санкцій в сумі 1764,18 грн. та нарахування пені 4599,80 грн. за період з 24.11.09 р. по 11.03.10 р.

17 травня 2010 року позивачем в особі керівника прийняте рішення № 983 (а.с. 13) про застосування фінансових санкцій в сумі 336,45 грн. та нарахування пені 1296,82 грн.. за період з 22.05.09 р. по 12.04.10 р.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, тобто і положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пп. 1, 2, 4 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Порядок стягнення заборгованості зі страхових внесків визначений виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Застосування фінансових санкцій за порушення страхувальниками норм цього Закону передбачено ст. 106 цього Закону. Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 05.03.2009 р. N 1074-VI виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Однак, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а отже дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Цей висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також, відповідно до наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі у звязку з порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів не підлягає задоволенню.

Висновок суду про поширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. N 2343-ХІІ лише щодо конкурсних кредиторів і не поширення на задоволення вимог поточних кредиторів, узгоджується з викладеним в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2007 р. та постанові Верховного Суду, Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, від 06.01.2007, № 07/01.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та пені в сумі 6363,98 грн. зобовязання по сплаті яких виникли станом на 01.03.2010 р. (а.с. 15, 19) до порушення справи про банкрутство відповідача тобто до 30.04.2010 р.(а.с. 26) задоволенню не підлягають.

Відповідно до наведеного, враховуючи ненадання відповідачем доказів сплати страхових внесків суд приходить до висновку про часткове задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги адміністративного позову задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5», ідентифікаційний код 13753190, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 20 кв. 55, суму боргу по страхових внесках, фінансовій санкції та пені у розмірі 27643 грн. 81 коп. (двадцять сім тисяч шістсот сорок три грн. 81 коп.) на користь управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу по штрафних санкціях та пені у розмірі 6363 грн. 98 коп. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько