Постанова № 13381227, 27.12.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 року Справа № 2а-3357/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагун А.В. розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Світловодської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю „Сі-Інвест” про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Світловодська обєднана державна податкова інспекція (далі по тексту - Світловодська ОДПІ) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Сі-Інвест” (ТОВ „Сі-Інвест”) про стягнення податкового боргу в сумі 24999 998 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано, що за ТОВ „Сі-Інвест” по податках, рахується заборгованість.

На підставі акту перевірки №51/2300/35347755 від 23.03.2010 року податковим повідомленням-рішенням №1/2300 від 01.04.2010 року визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 24999998 грн., у тому числі 12499999 за основним платежем та 12499999 грн. за штрафними санкціями. Відповідач примірник податкового повідомлення-рішення отримав, не оскаржив, суму зобовязання не сплатив.

Відповідач у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, зокрема, ТОВ „КУА „ІТТ-Менеджемент” не є повязаною особою. Податковий орган не мав права застосовувати непрямі методи визначення звичайної ціни, оскільки відсутня у встановленому порядку затверджена методика такого визначення.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” на платників податків і зборів (обовязкових платежів) покладено обовязок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.п. „а” п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), Ї протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Абзацом 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту - адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону на платника податків, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, покладено обовязок сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника.

За результатами планової виїзної перевірки складено акт планової виїзної перевірки ТОВ „Сі-Інвест" від 23.03.10 №51/2300/35347755 та винесено рішення від 01.04.10 №1/2300, яким за порушення пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відповідачу визначено податкове зобов'язання із податку на прибуток підприємств, шляхом застосування звичайних цін на суму 24 999 998,00грн., у тому числі: 12 499 999,00грн. за основним платежем та 12 499 999,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 11, 23-52). Відповідач рішення отримав, не оскаржив, у встановлений строк суму зобовязання не сплатив. Таким чином, зазначене зобовязання стало податковим боргом.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 27 листопада 2008 року відповідачем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б27/11/08/216-АК між продавцем - ТОВ „ФК „Донбас", що діє на підставі договору комісії на продаж цінних паперів від 27.11.08 №Б27/11/08/215-АК в інтересах Комітента продавця - ТОВ „Сілікон", та покупцем - ТОВ „Сі-Інвест". Згідно даного договору продавець зобов'язується передати Покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери: акції прості іменні форма існування, без документарна, емітент ВАТ „ХК „Укрвагонбуд", кількість 30 000 000 шт., загальна номінальна вартість 7 500 000,00 грн., на загальну суму 130 035 000,00 грн.

Згідно акта прийому-передачі цінних паперів від 27.11.08 року за договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.11.08 №Б27/11/08/216-АК, ТОВ „Сілікон" передало, а ТОВ „Сі-Інвест" отримало вищезазначені цінні папери. Згідно виписки про операції з цінними паперами на рахунку в цінних їх №300100 ТОВ „Сі-Інвест" у зберігача - ВАТ „КБ „Актив-Банк" за період з 01.11.08 по 28.11.08, 27.11.08 зараховано на рахунок акції ВАТ „ХК „Укрвагонбуд" в кількості 30 000 000 шт. Вартість придбаних акцій в сумі 130 035 000,00грн. відображена підприємством у складі витрат у декларації з податку на прибуток за 2008 рік.

28 листопада 2008 року відповідачем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б28/11/08/218-АК між покупцем - ТОВ „ФК „Донбас", що діє на підставі договору комісії на купівлю цінних паперів від 28.11.08 №Б28/11/08/217-АК в інтересах ТОВ „КУА „ІТТ-Менеджмент", та продавцем - ТОВ „Сі-Інвест", згідно якого Продавець зобов'язується передати покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані вище цінні папери на загальну суму 30 000 000,00 грн. (а.с 17-19).

Згідно акта прийому-передачі цінних паперів від 28.11.08 за договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.11.08 № Б28/11/08/218-АК ТОВ „Сі-Інвест" передало, а ТОВ „КУА „ІТТ-Менеджмент" отримало вищевказані цінні папери. (а.с. 16)

Вартість проданих акцій в сумі 30 000 000,00 грн. відображена підприємством у складі доходів звітного періоду у декларації з податку на прибуток за 2008 рік.

Відповідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно п.1.26. ст.1 вказаного Закону пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

-юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; -фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); -посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Підпунктом 1.20.2. п.1.20 ст.1 того ж Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом 1.20.10. п.1.20 ст.1 Закону визначено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Таким чином, суд погоджується з позицією податкового органу, що звичайною ціною 30 000 000 шт. акцій ВАТ „ХК „Укрвагонбуд" є вартість їх придбання у ТОВ „Сілікон", а саме 130 035 000,00 грн..

Підпунктом 1.20.10. п.1.20 ст.1 Закону №334 визначено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Платежів в рахунок погашення вказаного податкового боргу відповідачем не здійснювались, податкові вимоги на виконання до органів державної виконавчої служби не направлялись.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7. статті 1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 24999998 грн., у тому числі 12499999 за основним платежем та 12499999 грн. за штрафними санкціями, який підлягає стягненню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Сі-Інвест”, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 3, на користь держави в особі Світловодської обєднаної державної податкової інспекції податковий борг із податку на прибуток підприємств в сумі 24999 998 грн. (двадцять чотири мільйони девятсот девяносто девять тисяч девятсот девяносто вісім гривень).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В.Сагун