Постанова № 133807475, 27.01.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/110/26

3/703/188/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , якого неодноразово протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП із накладенням стягнень у виді штрафу, 23.11.2025 близько 12-01 год за адресою свого проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї матері, ОСОБА_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме використовуючи телефон для здійснення дзвінка останній, вчинив сварку, виражаючись у її бік нецензурною лайкою та образами, висловлював погрози знищення майна, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби.

Таким чином, приймаючи до уваги строк розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, про дату, час та місце розгляду протоколу або забезпечення явки цієї особи покладається на орган, який склав відповідний протокол, однак остання до суду разом з матеріалами справи не доставлена.

Зазначені обставини позбавили суддю об`єктивної можливості провести розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначені чинним КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки у вигляді текстового повідомлення на номер телефону, зазначений у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, доставка якого підтверджується записом реєстру відправки. Особа, постраждала від домашнього насильства, в судове засідання не прибула із невідомих причин, із заявами чи клопотаннями не зверталася.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов`язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Справа не належить до тих, що розглядаються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, зважаючи, що останній про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених судом безпосередньо, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №475500 від 18.12.2025; даними рапорту працівника поліції відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, який зареєстрований в Журналі єдиного обліку під №29997 від 23.11.2025; письмовими поясненнями особи, потерпілої від домашнього насильства, ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 від 18.12.2025; даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.07.2025, а також постановою Смілянського міськрайсуду від 18.09.2025 в справі №703/4617/25, якою ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП вчетверте протягом календарного року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.

Як визначено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

За ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідності ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме що його протиправний вплив спрямований на потерпілу особу навіть в той час, коли вона знаходиться в іншому місці (на роботі), наявні дані про особу порушника, його молодий вік, приймаючи до уваги ступінь його вини, а саме наявність умислу, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність, ту обставину, що ОСОБА_1 , незважаючи на попередні факти притягнення його до адміністративної відповідальності за тотожні правопорушення, вчинені щодо тієї ж особи, накладення численних стягнень у виді штрафу, власну поведінку не скорегував, продовжує вчинення правопорушень, пов`язаних із насильством в сім`ї, суд приходить до висновку, що наступне накладення стягнення у виді штрафу не матиме на ОСОБА_1 належного виховного та превентивного впливу, тому вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту. Даний вид впливу суддя вважає єдиним доцільним для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень, а з матеріалів справи не вбачається існування обставин, що виключають застосування до ОСОБА_1 названого адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Дослідивши обставини вчинення адміністративного правопорушення, зважаючи на суворість накладеного стягнення, суд не вважає за доцільне призначати щодо ОСОБА_1 заходи, передбачені ч. 1 ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють порушника від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 173-2, ст. 283, 284 КУпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п`ять) діб.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Виконання постанови в частині накладеного адміністративного стягнення доручити ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.В.Овсієнко