Ухвала суду № 133802824, 29.01.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2893/21

Провадження 6-5/26

ухвала

Іменем України

29 січня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

за участю секретаря Мищихіної Т.Л.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

приватного виконавця Валявського О.А.,

стягувача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича про встановлення порядку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року до суду надійшла заява приватного виконавця Валявського О.А. в якій останній просив суд встановити порядок виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 25.05.2023 року, з урахуванням мотивувальної частини постанови Верховного суду України від 28.05.2025 у справі № 372/2893/21, про витребування на користь ОСОБА_3 право оренди землі до якої перейшло від ТОВ "Цемлайн", згідно з договором оренди від 17.11.2004 року, укладеним з Українською міською радою Обухівського району Київської області, у її тимчасове (строкове) володіння з власності ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Б та на якій знаходиться частина нерухомого майна ОСОБА_3 у вигляді підземної галереї. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник посилався на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження ВП№78755565 від 03.07.2025 з примусового виконання виконавчого листа № 372/2893/21 від 03.07.2025 виданого Обухівським районним судом Київської області про витребування на користь ОСОБА_3 право оренди землі до якої перейшло від ТОВ "Цемлайн", згідно з договором оренди від 17.11.2004 року, укладеним з Українською міською радою Обухівського району Київської області, у її тимчасове (строкове) володіння з власності ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на якій знаходиться частина нерухомого майна ОСОБА_3 у вигляді підземної галереї. 01.08.2025 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання. Боржнику постанова про відкриття направлено на дві адреси.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області №372/2893/21 від 28.05.2023 року, постанови Київського апеляційного суду 372/2893/21 від 16.01.2024 року, постанови Верховного суду №372/2893/21, скасовано право власності ОСОБА_4 , а також скасовано право власності ТОВ «Цемлайн плюс» на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . (Рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області №№80304641, 80303942 від 11.08.2025).

Однак, 25.09.2025 року наказом Міністерства юстиції України №2608/5, було анульовано рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Садикової І.І. від 11.08.2025 № 80304641, 80303942, від 11.08.2025 року.

Скасування державної реєстрації суттєво ускладнює виконання рішення суду. Зокрема, відповідно до позиції Верховного суду ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_3 є саме витребування на її користь земельної ділянки, площею 0.3216 га, кадастровий номер 3223151000:01:034:0067, право оренди землі до якої перейшло від ТОВ «Цемлайн» згідно з договором оренди від 17.11.2004 року, укладеним з Українською міською радою Обухівського району Київської області, у її тимчасове (строкове) володіння з власності ОСОБА_4 . У такому випадку не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 20.03.2015 року та від 08.11.2018 року, оскільки позивачка обрала неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призведе до поновлення її порушених прав. Таке стосується й вимоги позивачки про скасування держаної реєстрації права власності на майно ОСОБА_4 , оскільки задоволення вимоги про витребування земельної ділянки є підстравою для внесення змін до Державного реєстру речових прав прав на нерухоме майно.

Згідно відповіді Виконавчого комітету Української міської ради орендарем вказаної земельної ділянки є ТОВ «ЦЕМЛАЙН». Зміни до договору оренди в частині вилучення (викупу) земельної ділянки відсутні.

Відповідно до заяви стягувача ОСОБА_3 від 18.08.2025 рішення в добровільному порядку не виконано та не передано право оренди землі до якої перейшло від ТОВ "Цемлайн", згідно з договором оренди від 17.11.2004 року, укладеним з Українською міською радою Обухівського району Київської області, у її тимчасове (строкове) володіння з власності ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на якій знаходиться частина нерухомого майна ОСОБА_3 у вигляді підземної галереї.

Відповідно до заяви стягувача від 27.08.2025 року ОСОБА_3 повідомила, що станом на 26.08.2025 позбавлена права користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому просить вжити всіх заходів, щодо виконання виконавчого документи.

З метою перевірки виконання рішення приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 знаходиться підприємство, зі слів охорони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власник якого їм невідомий. Земельна ділянка фактично не передана стягувачу у користування, рішення не виконано, про що складено відповідний акт приватного виконавця.

03.10.2025 на підставі акту приватного виконавця від 02.10.2025 винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника ОСОБА_4 штрафу на користь держави у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з і ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення с обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому останній вважав за необхідне звернутися до суду з даною заявою.

В судовому засіданні приватний виконавець вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив її задовольнитиз підстав зазначених у заяві.

Представники стягувача та боржника, а також сам стягувач, заперечили щодо задоволення заяви, та просили суд відмовити в її задоволенні.

Представник стягувача, зазначив що рішенням суду встановлено чіткий порядок його виконання, а саме витребування нерухомого майна від боржника на користь стягувача, крім того в постанові ВС від 23.07.2021 року роз`яснено порядок примусового виконання рішення суду, щодо вимог майнового та немайнового характеру, а тому відсутні обставини що істотно ускладнюють виконання рішення суду, або роблять його неможливим.

Представник божника також зазначила, що заява приватного виконавця не може бути задоволена, так вона є необґрунтованою та безпідставною і предметом витребування є право оренди землі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 травня

2023 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та який укладений 20 березня

2015 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ТОВ «Цемлайн Плюс». Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067 площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та який укладений 08 листопада 2018 року між ТОВ «Цемлайн Плюс» та ОСОБА_4 . Витребувано у ОСОБА_4 та передано ОСОБА_3 належну їй на праві власності частину нерухомого майна у вигляді підземної галереї в належному технічно-справному стані. В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року та ухвалу цього ж суду від 03 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки та про витребування підземної галереї відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки задоволено. Витребувано на користь ОСОБА_3 , право оренди землі до якої перейшло від ТОВ «Цемлайн», згідно з договором оренди від 17 листопада

2004 року, укладеним з Українською міською радою Обухівського району Київської області, у її тимчасове (строкове) володіння з власності ОСОБА_4 , земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067, площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на якій знаходиться частина нерухомого майна ОСОБА_3 у вигляді підземної галереї.

Постановою Верховного суду від 28 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року та ухвали цього ж суду від 12, 26 та 28 березня 2024 року залишено без змін.

01.08.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. відкрито виконавче провадження ВП№78755565 щодо примусового виконання виконавчого листа №372/2893/21 виданого 03.07.2025 року Обухівським районним судом Київської області, яка була направлена сторонам виконавчого провадження.

11.08.2025 року держаним реєстратором Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Садиковою І.І. на підставі рішення суду скасовано записи про право власності ОСОБА_5 та ТОВ «Цемлайн Плюс» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:034:0067, площею 0,3216 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за №80304641, №80303942.

27.08.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А., складено акт про невиконання рішення суду.

На підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 17.09.2025 року, наказом №2608/5 від 25.09.2025 року Міністерства юстиції України скаргу ОСОБА_4 задоволено. Визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Садикової І.І., індексний номер рішення №80304641, №80303942 від 11.08.2025 року. Тимчасово блоковано державному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Садикової І.І., доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

16.09.2025 року за вих. №42698 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським А.О. винесено вимогу боржнику ОСОБА_4 про виконання рішення суду.

02.10.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським А.О. складено акт за результатами проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:01:034:0067, площею 0,3216 га., щодо невиконання рішення суду боржником ОСОБА_4

03.10.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським А.О. винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_4 ..

Статтею 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України визначено принцип обов`язковості судових рішень. За змістом цього принципу судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, а оцінка законності судових рішень може бути здійснена лише в установленому процесуальним законом порядку шляхом перегляду вищими судовими інстанціями.

Статтею 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках визначених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно із ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або заміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Так, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

У постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі №490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.

Суд звертає увагу на те, що на стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту позивача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Суд дослідивши матеріали справи, та вислухавши позицію сторін, дійшов висновку, що заява приватного виконавця Валявського О.А. не містить жодних фактів та доказів на обґрунтування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, також дані факти не підтверджені і наданими заявником доказами, а тому відповідно до положень ст.435 ЦПК України заява приватного виконавця не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 18, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича про встановлення порядку виконання рішення суду, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Л.В. Потабенко