Ухвала суду № 133802456, 03.02.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1047/26

провадження № 2-з/361/6/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

03 лютого 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В.,, розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Провадження у вказаній справі не відкрито.

Разом із позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, якій заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 348,3 кв.м., навіс В, Д, Е, сарай (тимчасовий) Г, огорожа N, тарний склад Б загальною площею 212,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454235332106, яке належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову представник заявника посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» звернулося до суду із позовом про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння. Відповідач за позовом ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про виселення ТОВ «Меркурій-Торг ЛТД» з нерухомого майна, яке ним набуто у власність по застереженню у договорі іпотеки, справа № 361/13922/25. Позивач вважає, що виконання умов позики, на підставі якого було укладено договір іпотеки, не відбулося, між сторонами виник спір щодо визнання неукладеним договір позики та визнання недійсним договору іпотеки, з витребуванням майна від відповідача на користь позивача.

Заявник вважає, що існує ризик відчуження належного позивачу нерухомого майна на користь третіх осіб, а тому є необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке майно, оскільки у випадку його відчуження це може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення про витребування майна із незаконного володіння ОСОБА_2 у разі задоволення судом позовних вимог. Такий захід забезпечення позову вважає співмірним із заявленими позивачем вимогами, адже майнових втрат відповідач ОСОБА_2 не несе та не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Дослідивши заяву та додані до неї письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд з`ясовує наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оскільки предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог буде безпосередньо залежати від тієї обставини, чи не буде відчужене спірне майно, тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Враховуючи наявність спору між сторонами, що підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема договором позики, іпотечним договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. З огляду на характер спірних правовідносин та з метою забезпечення реального виконання можливого рішення суду, суд вважає за можливе застосувати такий захід забезпечення позову, як накладення арешту нанерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 348,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання суду, зазначений захід забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам та відповідає їх характеру.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відповідно до статті154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт нанерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 348,3 кв.м., навіс В, Д, Е, сарай (тимчасовий) Г, огорожа N, тарний склад Б загальною площею 212,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454235332106, яке належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ведмідь Н.В.