Рішення № 13380245, 30.12.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2010 р. Справа № 16/240/09

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроюгМиколаїв»(57121, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новогригорівка, вул. Тюленіна,50)

до відповідачів: 1).Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(01017, м. Київ, вул. Дружби народів, 38)

2). Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама Т»(57121, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новогригорівка, вул. Гагаріна, 17-А)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача: фізична особа ОСОБА_1 (54001, АДРЕСА_1)

про: визнання недійсними додаткових угод №№ 2-6 до кредитного договору за № 02/225/07 КЛТ від 27.12.2007 р.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Одноор В.М., дов. № 04/08 від 04.08.2010 р.

Від 1 відповідача:

Від 2 відповідача:

Від 3 особи:

В судовому засіданні приймає участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроюг Миколаїв»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама Т»про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-6 до кредитного договору за №02/225/07 КЛТ від 27.12.2007р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.11.2009 р. провадження по справі за №16/240/09 зупинено, через неможливість розгляду цієї справи до вирішення по суті повязаної з нею іншої справи за №9/218/09 за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама Т»ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама Т»про визнання недійсним рішень (наказів №№120,124,130) виконавчого органу (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама Т»про укладання додаткових угод №№4-6 до кредитного договору за №02/225/07 КЛТ від 27.12.2007р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.07.2010 р. провадження по справі поновлено, оскільки обставини, які зумовили його зупинення відпали, а саме Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 04.03.2010 р. по справі №9/218/09 залишено без змін. Призначений розгляд справи.

Від фізичної особи ОСОБА_1 (54001, АДРЕСА_1) надійшла заява про вступ у справу, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача, оскільки в межах даної справи буде розглядатися наявність її правомочності на підпис спірних додаткових угод.

Також, у судовому засіданні зясувалось, що розглядається справа № 16/120/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама Т»до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» також про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-6 до кредитного договору за №02/225/07 КЛТ від 27.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2010 р. залучено до справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача Фізичну особу - ОСОБА_1 (54001, АДРЕСА_1). Провадження у справі за № 16/240/09 зупинено до набрання законної сили рішення від 09.08.2010 р. по справі 16/120/10.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.11.2010 р. провадження по справі поновлено, оскільки обставини, які зумовили його зупинення відпали, а саме Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. рішення господарського суду Миколаївської області по справі 16/120/10 було залишено у силі. Призначений розгляд справи.

Представник першого відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх незаконними та необґрунтованими.

Представник другого відповідача у судове засідання не зявився, але надав суду заяву за вих. № 05/08 від 05.08.2010 р., у якої позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, від нього надійшло клопотання за № 27/12-01 від 27.12.2010 р. про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю прибути у судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

27.12.2007р. ВАТ «Кредитпромбанк»(далі у тексті - «Відповідач-1») уклав з ТОВ «Лама-Т»(далі у тексті «Відповідач-2») кредитний договір №02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 р. (далі у тексті «Договір»).

Відповідно до ст. 1.1., ст.3.4.5 Договору Відповідач-1 зобов'язався надати, а Відповідач 2 отримати кредит, на умовах: сума кредиту 7000000 грн., базова ставка відсотків 16,5% строк повернення кредиту до 24.12.2010р.

Згідно ст.2.5. Договору Відповідач-2 зобов'язаний сплатити комісію Відповідачу-1 за відкриття кредитної лінії в сумі 0,75% від загальної суми кредиту, що становить 52000 грн.

Сторонами Договору умови передбачені в ст.ст. 1.1., 3.4.5, 2.5, Договору були виконані повністю.

Відповідно до вимог ст.4.2. Договору основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісії та пені є застава майна, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 7706,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Василевського маршала, 42, та належать майновому поручителю - ТОВ «Агроюг-Миколаїв»(33080234) (далі у тексті «Позивач»), заставною вартістю 15000000 грн.

23.01.2008р. Позивач уклав з Відповідачем-1 іпотечний договір, згідно ст.1.3. якого істотними умовами цього договору є:

-істотні умови Договору розмір основного зобов'язання 7000000 грн.;

-процентна ставка за користування кредитними коштами 16,5%;

-термін повернення кредитних коштів - до 24.12.2010р.

Крім того, позивач вказує на те, що з листа Відповідача-2 від 22.09.09 р., стало відомо, що Відповідач-1 в односторонньому порядку, без погодження з Позивачем, змінив істотні умови кредитного договору №02/225/07-КЛТ від 27.12.2007р.

Зокрема шляхом укладення Відповідачем-1 з Відповідачем-2 додаткових угод №2-№6 були змінені істотні умови кредитного договору №02/225/07-КЛТ від 27.12.2007р.: процентна ставка за користування кредитними коштами 30%, термін повернення кредитних коштів 08.06.2009р.

Відповідач 1 без згоди поручителя - іпотекодавця Позивача суттєво збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами та суттєво зменшив термін повернення кредитних коштів, що може призвести до невиконання умов кредитного договору боржником - Відповідачем 2, внаслідок чого в односторонньому порядку було збільшено обсяг відповідальності Позивача.

Дослідивши всі матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі виходячи з наступного:

Пункт 1.2 Кредитного договору зазначає зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також: інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення Сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору (надалі - Додаткова угода), в сумах значених в таких Додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої в п.1.1 цього Договору та термін його вінцевого повернення, визначається такими Додатковими угодами, але не пізніше :троку, встановленого пунктом 3.4.5 цього Договору.

Тому твердження Позивача, що шляхом укладення Відповідачем-1 та Відповідачем-2 додаткових угод №№ 2-6 до кредитного договору за 02/225/07 КЛТ від 27.12.2007р.ним були зміненні істотні умови даного кредитного договору є необґрунтованими.

Пункт 1.3 Іпотечного договору від 23.01.2008 року встановлено порядок виконання основного зобов'язання - багаторазово погашати заборгованість за кредитами отримувати кредити в період дії Договору на підставі Додаткових угод, при цьому окремі транші повинні бути повернуті в строк до 12 місяців з моменту отримання, а загальний розмір заборгованості за кредитами не може перевищувати розмір основного зобов'язання.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Одностороннього підвищення процентної ставки також не відбулось, оскільки укладені Додаткові угоди до Кредитного договору аж ніяк не можливо назвати -односторонніми.

Обов'язок повідомлення Відповідачем-1 Позивача про зміну умов основного зобов'язання не передбачений законодавством та нормативно-правовими актами.

Згідно п.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст.627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитним договором № 02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 року встановлено процедуру та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику у межах загальної суми 7000000,00 грн., процедура та умови повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування і сплати процентів за отриманими кредитами. Виходячи з базової ставки 16,5% річних.

У позовній заяві Позивач посилаючись на ст. 19 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 203, 215 ЦК України, просить суд визнати Додаткові угоди №№ 2-6 до Кредитного договору № 02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 року недійсними.

З даними висновками погодитись не можливо, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У додаткових угодах №№ 2-6 до Кредитного договору № 02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 року дотримані всі вимоги, необхідні для договорів даного типу.

На теперішній час Відповідач - 2 виконав у повному обсязі перед Відповідачем-1 свої зобов'язання за Додатковими угодами - №№ 2-3 до Кредитного договору № 02/225/07-КЛТ від 27/12.2010 р. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.2 укладеного між Відповідачем -1 та Відповідачем - 2 Кредитного договору № 02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 року, визначено, що забезпечення кредиту є застава майна, яке належить Позивачу.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею ст. З Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Позивач також посилається на ч.2 ст.19 Закону України "Про іпотеку", тобто будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Але сам Закон України "Про іпотеку" регулює відносини у сфері іпотеки і не може застосовуватися при визнання інших видів цивільно-правових угод, крім договорів іпотеки.

Позивач неправильно застосував положення ст.19 Закону України "Про іпотеку", зазначивши, що вони стосуються основного зобов'язання та процентів по ньому саме по Кредитному договору.

При цьому, ст. 19 Закону України "Про іпотеку" має назву: "Внесення змін і доповнень до іпотечного договору" і тому регулює саме порядок внесення змін і доповнень саме до іпотечного договору. Тому саме цією статтею визначено, що збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, яке визначене саме іпотечним договором, можливе тільки після їх державної реєстрації та встановлюється пріоритет щодо них.

Таким чином дана норма не дає підстав визнати Додаткові угоди №№2-6 до Кредитного договору № 02/225/07-КЛТ від 27.12.2007 року недійсними.

Також, Позивач давав згоду, укладаючи Іпотечний договір від 23.01.2008 року на процентну ставу у розмірі - 16,5 %, а тому йому нічого не перешкоджає відповідати за порушення Відповідачем-2 основного зобов'язання виключно у розмірі процентної ставки передбаченої Іпотечним договором.

Крім цього, рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.03.2010 р. по справі № 9/218/09 у позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама-Т», третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»відмовлено у повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 04.03.2010 р. у справі № 9/218/09 залишено без змін.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя В.Д.Фролов