Рішення № 13380213, 28.12.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2010 р. Справа № 15/169/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок», 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 05503272;

До відповідача: Акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління № 139», 54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанцев, 74-А, код ЄДРПОУ 05477497;

про: стягнення 55 236,55 грн.

Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Алексахін О. І. довіреність № 286 від 07.12.09р.

05.11.2010 р. канцелярією суду отримано відзив на позовну заяву Відповідача, яким він не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 07.12.2010 р. виконав: надав суду розрахунок суми боргу та докази часткової сплати заборгованості відповідачем. Крім того, ним заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи, 12 травня 2010 року між ВАТ «Завод сантехнічних заготовок»(далі - Позивач) та Акціонерним товариством закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління № 139»(далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 12/П (далі - Договір).

Згідно умов даного Договору, Позивач зобов'язався поставити Відповідачу продукцію сантехнічного та теплоенергетичного призначення.

Позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку Продукції на суму 659 746,19 грн., що підтверджується Видатковими накладними: СТ-000429 від 26.05.10 р.; СТ-000430 від 26.05.10 р.; СТ-000432 від 26.05.10 р; СТ-000452 від 28.05.10 р.; СТ-000453 від 28.05.10 р.; СТ-000454 від 28.05.10 р.; СТ-000462 від 02.06.10 р.; СТ-000463 від 02.06.10 р.; СТ-000464 від 02.06.10 р.; СТ-000489 від 07.06.1С р.; СТ-000490 від 07.06.10 р.; СТ-000491 від 07.06.10 р.; СТ-000488 від 07.06.10 р.; СТ-000511 від 09.06.10 р.; СТ-000510 від 09.06.10 р.; СТ-000559 від 22.06.10 р.; СТ-000569 від 23.06.10 р.; СТ-000558 від 23.06.10 р.; СТ-000648 від 02.07.10 р.; Актами здачі-приймання робіт № СТ- 0000069 від 14.06.10 р.; СТ-0000074 від 18.06.10 р.; СТ-0000074 від 18.06.10р.; СТ-0000085 від 05.07.10 р.; СТ-0000086 від 05.07.10 р. та Довіреностями на отримання продукції.

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її загальну вартість на умовах даного Договору.

У пункті 5.2. Договору зазначено, що розрахунки між сторонами здійснюються Покупцем на умовах: 70% - аванс до 13.05.2010 року та 30% до 26.05.2010 року.

Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором не в повному обсязі, а саме здійснив оплату за поставлену продукцію частково, на суму 608 507,00 грн.

Таким чином, на момент подання позову до суду, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 51 239,19 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, яке виникло внаслідок дії договору оренди між Позивачем та Відповідачем полягає в тому, що відповідач, як зобов'язана сторона за договором, зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру, а саме - сплатити грошові кошти, на користь Позивача, який відповідно має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до розрахунку, доданого до позову, сума інфляційних витрат складає 0 грн., а сума 3% річних –585,39 грн.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції Покупець повинен сплатити Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день її нарахування, від суми заборгованості, за кожен день затримки. На підставі даних умов договору Позивачем нараховано відповідачу неустойку у вигляді пені в розмірі 3 411,97 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

23.12.2010 р. канцелярією суду отримано розрахунок суми боргу відповідача перед позивачем, однак наведені в розрахунку суми до сплати перевищують суми штрафних санкцій заявлених в позовній заяві. Позивачем не було заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог, тому суд не вбачає підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог та розглядає справу за розрахунками, доданими до позовної заяви.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень. Відповідач позов заперечив, але наявності нормативних підстав стягнення заборгованості не спростував.

Обставини порушення позивачем строків поставки продукції та інші обставини, на які відповідач посилається в своїх запереченнях не є підставами звільнення останнього від виконання зобов’язань за договором, оскільки не відповідають обставинам, які визначено в п.п. 8.5.-8.8. договору. Крім того, зазначені твердження відповідача не відповідають положенням ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління № 139», (54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанцев, 74-А, код ЄДРПОУ 05477497) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок», (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 05503272) 51 239,19 грн. основного боргу, 3 411,97 грн. –пені, 585,39 грн. –3% річних, 552,37 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено «30»грудня 2010 р.

Суддя В.О.Ржепецький