Рішення № 133801354, 28.01.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/6194/25

провадження у справі № 2/0285/718/26

28 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 25350,70 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 04.04.2025 між позивачем та відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений електронний договір №04.04.2025-100002613. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 гривень, строком на 183 дні, з фіксованою процентною ставкою 1% за 1 день користування кредитом; комісія за надання кредиту складає 20 % від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 2000 грн. За порушення строків повернення кредиту договором передбачена неустойка в розмірі 100 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Визнання боргу відповідачем підтверджується частковою сплатою:

- 10.04.2025 на суму 4362,00 грн;

- 07.05.2025 на суму 4362,00 грн;

- 15.07.2025 на суму 50,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість у розмірі 25350,70 грн., що складається з наступного:

- 9157,52 грн - тіло кредиту;

- 11193,18 грн - проценти;

- 5000 грн - неустойка.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладеного договору, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 25350,70грн.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів у мережі Інтернет, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та їх змісту (прав та обов`язків).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом установлено, що 04.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений електронний договір №04.04.2025-100002613.

Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 гривень, строком на 183 дні, з фіксованою процентною ставкою 1% за 1 день користування кредитом; комісія за надання кредиту складає 20 % від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 2000 грн. За порушення строків повернення кредиту договором передбачена неустойка в розмірі 100 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Переказ коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ Універсальні платіжні рішення від 03.11.2025.

Дослідивши правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, суд визнає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 25350,70 грн.

Застосовуючи визначену договором процентну ставку 1% на день до суми кредиту 10000 грн на строк 183 дні, суд дійшов висновку, що сума процентів, яка підлягає сплаті відповідачем складає 18300 грн.

Загальна сума тіла кредиту та процентів 28300 грн.

У позовній заяві представник позивача стверджує про здійснення відповідачем трьох платежів на загальну суму 8774 грн.

Шляхом зменшення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами на суму сплачених коштів (28300 8774 = 19526) суд визначає розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки в сумі 5000 грн суд відмовляє, з огляду на зміст п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, дію якого продовжено і він триває до теперішнього часу.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 5000 грн не підлягає задоволенню.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1865,82 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №04.04.2025-100002613 від 04.04.2025 у сумі 19526 гривень 00 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833) відшкодування судових витрат у сумі 1865 гривень 82 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв