Ухвала суду № 133801193, 03.02.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2322/21

Провадження № 1-о/279/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м.Коростень

Коростенський міськррайонний суд Житомирської області у складі судді ОСОБА_1 , перевіривши заяву захисника ОСОБА_2 , в інтересах засудженого ОСОБА_3 про перегляд вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2023 року за нововиявленими обставинами на дотримання вимог ст.459,460,461,462 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2023 у справі № 279/2322/21 ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Ухвалою Житомирського алеляційного суду від 11.01.2024 року вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2023 вiдносно ОСОБА_3 залишено без змін. У касаційному порядку вирок не оскаржувався.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області із заявою, в якій просить переглянути вирок Коростенського міськрайонного суду від 01.03.2023 року у справі № 279/2322/21 за нововиявленими обставинами, зупинити його виконання, постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

На підтвердження існування нововиявлених обставин адвокат посилається на проведення ним самостійно огляду місця події 06.10.2025 року та встановлення обставин, які не відображені у матеріалах справи, їм не надана оцінка судом при ухваленні вироку. Адвокат ОСОБА_2 експериментальним шляхом з посиланням на другий закон Ньютона обгрунтовує неможливість спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень за обставин, визначених досудовим розслідуванням та встановленим судом. Вважає, що потерпіла ОСОБА_4 перебувала під днищем автобуса, що свідчить наявність на тілі потерпілій слідів волочіння та здавлювання, а не наїзд на неї заднім колесом автобуса, якби вона сиділа навприсядки, притулившись спиною до кузова автобуса, як встановлено вироком суду. Отже, має місце казус, що виключає кримінальну відповідальність засудженого ОСОБА_3 .

За твердженнями захисника нововиявленими є обставини, що встановлені:

- висновком експерта № 021-10 (Е)/24 від 28.10.2024 року, який виготовлений на замовлення адвоката ОСОБА_5 ;

- технічні габаритні характеристики автобуса АПЗ 32054, зокрема відстань від днища до дорожнього покриття у 400 мм, що унеможливлює потрапляння дорослої людини поза її волею під днище автобуса;

- висновок судово-медичної експертизи № 42 від 23.04.2021 у частині того, що пошкодження, отримані потерпілою ОСОБА_4 в результаті перекочування колеса автобуса через тіло суперечить здобутим досудовим розслідуванням доказам;

- недоліки у висновку судово-медичної експертизи № 42 від 23.04.2021 року ( відсутні характерні ознаки травми від переїзду колесом автотранспортного засобу);

- недостовірність відомостей щодо наявності слідової інформації на грунтовій нерівності дороги, яка зафіксована у протоколі огляду місця ДТП від 05.02.2021 року;

- проведений захисником ОСОБА_2 06.10.2025 огляд прибудинкової території домоволодіння по АДРЕСА_1 , яким встановлений факт суттєвої різниці висот між грунтовою дорогою та тротуаром у місці прилягання як мінімум від 15 до 21 см;

- неповно встановлені обставини судом щодо місця розташування слідів виливу рідини згідно з протоколом огляду місця ДТП від 05.02.2021;

- наявність слідів волочіння та здавлення, яким судами не надана належна оцінка;

- факт неправомірної поведінки потерпілої ОСОБА_4 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до трагедії.

-

-

Захисник стверджує, що вказані вище обставини в матеріалах справи не висвітлені та потребують окремого дослідження, мають суттєвий вплив на ухвалений відносно ОСОБА_3 вирок, а тому має бути розглянуто судом як нововиявлені обставини.

Дослідивши зміст заяви на відповідність вимогам ст.459 КПК України суд зазначає таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) нововиявленими обставинами визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі «Желтяков проти України»).

Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року в справі «Попов проти Молдови» та рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти Росії»).

З огляду на викладене слід дійти висновку, що за своєю правовою природою посилання захисника як на підставу про перегляд вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2023 за нововиявленим обставинами висновок експерта № 021-10 (Е) від 28.10.2024 є новим доказом.

Термін «нові докази» (за умови, якщо такі нові відомості наділені такими властивостями доказу як належність, допустимість та достатність) означає, по-перше, вони не фігурували раніше, містять такі відомості, яких немає у матеріалах кримінального провадження, з ними не ознайомлені учасники судового провадження, відтак, суд першої не використав їх для обґрунтування своїх висновків та ухвалення рішення, а, по-друге, такі докази не завжди повинні бути новими та невідомими суду першої інстанції. Може виявитися, що подані учасниками судового провадження докази, суд першої інстанції безпідставно не дослідив або ж дослідив з порушенням встановленої законом процедури. В такому випадку учасники судового провадження вправі подати до суду апеляційної інстанції нові докази або заявити клопотання про їх витребування. Крім того, у ч.3ст. 404 КПК України йдеться і про можливість суду апеляційної інстанції дослідити і оцінити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції.

Отже, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами виявлення після ухвалення такого рішення доказів, які підтверджують або спростовують факти, досліджені судом. Нові докази можуть слугувати підставою для перевірки судового рішення в апеляційному порядку, але не у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Також не можна вважати нововиявленими обставинами огляд місця події від 06.10.2025 року, проведений захисником ОСОБА_2 , оскільки у силу ч.1,3 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення огляд місцевості проводять слідчий, прокурор. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Разом з тим, діючими нормами КПК не передбачено можливість проведення огляду місця ДТП, фіксації їх результатів та використання вказаних документів як джерел доказів іншими учасниками кримінального провадження, зокрема захисником.

Детально ознайомившись зі змістом заяви суд дійшов висновку, що захисник намагаються здійснити повторний перегляд провадження з наданням переваги одних доказів над іншими, а також визнання недопустими вже досліджених судом доказів.

Разом з тим, провадження за нововиявленими обставинами здійснюється не з метою ревізії судового рішення чи повторного розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення нового рішення, і не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма перевірки вироку суду, що набрав законної сили, не може мати резервного значення для повторного дослідження доказів, зокрема тих, оцінку яким було надано судами всіх інстанцій.

Окрім того, нововиявлені обставини, будучи юридичними фактами, вказують на специфічні правозастосовчі помилки під час кримінального провадження, що пов`язані з особливими способами їх встановлення.

Зокрема, неправильний висновок судового експерта як одна з нововиявлених обставин (п.1 ч.2 ст.459 КПК України) повинний бути установлений шляхом: 1) ухвалення та набрання законної сили вироком суду першої інстанції, в якому констатовано умисне перекручення суті проведених експертом дослідів, якщо висновки, яких він дійшов, явно суперечать фактам, встановленим ним же при експертному дослідженні, умисне заперечення встановлених фактів, умисну неправильну оцінку цих фактів, умисне приховування відомостей про факти; 2) постановлення та набрання законної сили ухвалою суду про закриття кримінального провадження і звільнення від кримінальної відповідальності, ухвалою суду про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, за неможливості ухвалення обвинувального вироку; 3) винесення постанови дізнавачем, детективом НАБУ, слідчим, прокурором про закриття кримінального провадження, за неможливості ухвалення обвинувального вироку.

Отже, при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами разом з відповідною заявою суду необхідно надати належне підтвердження того, що висновки експертиз, які покладені в основу вироку є завідомо неправдивими або неправильними внаслідок допущеної помилки, тобто надати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би були встановлені такі факти.

Врахувавши такі положення процесуального закону суд дійшов висновку, що вказані у заяві захисника засудженого обставини в розумінні ст. 459 КПК України не є нововиявленими.

Слід зазначити також, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження і усунення суперечностей між дослідженими судом доказами на підставі встановлених даних шляхом визнання їх недопустимими.

Обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку суду, що належить переглянути, не встановлено. Власні судження адвоката щодо допустимості чи достовірності доказів, які були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, а також аналіз у сукупності всіх джерел доказів, їх співставлення між собою з виявленням певних невідповідностей мали б бути реалізованими на стадії первинного розгляду кримінального провадження, однак не можуть бути підставою для перегляду вироку, що набрав законної сили за нововиявленими обставинами.

Також суд звертає увагу, що в силу ч.1 ст.461 КПК Украни заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами подана ОСОБА_2 30.01.2026 року, разом з тим, усі обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_2 здобуті значно раніше встановленого ч.1 ст.461 КПК України строку, зокрема висновок експерта № 021-10 (Е) /24 датований 28.10.2024 року, огляд домоволодіння, проведений адвокатом 06.10.2025 року, а інші обставини, вказані у заяві, вже відомі суду, усім учасникам та були досліджені в межах кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, серед іншого: 5-2) клопотання про поновлення строку подання заяви; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються. Однак з клопотанням про поновлення строку подання заяви адвокат не звертався; документів та інших матеріалів на підтвердження вказаних у заяві обставин не надав.

Окрім того, відповідно до положень ч.1 ст.460 КПК Укарїни учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили. Однак, адвокат ОСОБА_2 не був учасником кримінального провадження у справі № 279/2322/21, та до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами на час зверення до суду не надав документів на підтвердження своїх повноважень як захисника засудженого ОСОБА_3 .

Частиною 2 ст.464 КПК України встановлено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17, положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами» слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які покликаються у заяві адвокат ОСОБА_2 , не є підставами для відкриття кримінального провадження про перегляд вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за нововиявленими обставинами, заява подана особою без надання своїх повноважень як захисника та з пропущенням строку її подання, а тому у відкритті кримінального провадження слід відмовити.

Керуючись ст.459, 460,461,462, ч. 2 ст. 464, 467 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті кримінального провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про перегляд вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2023 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Суддя ОСОБА_6