Рішення № 13380102, 20.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2010 Справа № 2/108

За первісним позовом прокурора міста Мукачево в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево та Управління міського господарства міськради, м. Мукачево

ДО фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Н.Коропець Мукачівського району

ПРО стягнення суми 16138,85грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №7/2008 від 22.12.2008р.

та за зустрічним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Н.Коропець Мукачівського району

ДО Управління міського господарства міськради, м. Мукачево

ПРО визнання договору оренди комунального майна №7/2008 від 22.12.2008р. недійсним

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивачів Ільтьо І.І. представник за довіреністю №1354/01-14 від 30.11.2009р.,

Нестеренко Т.Г. представник за дов. №57 від 29.03.2010р.

від відповідача ОСОБА_2. представник за довіреністю від 10.11.2010р.

від прокуратури Андрейчик А.М. прокурор відділу ЦСВ облпрокуратури

СУТЬ СПОРУ:

Представники позивачів та прокурор просять заявлені позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю з підстав, наведених у поданих суду додаткових обгрунтуваннях, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. В підтвердження своєї позиції вказують на те, що умовами договору оренди, укладання якого та його підписання відповідачем не заперечується, сторонами узгоджено розмір орендної плати та строки її оплати. Однак, відповідачем всупереч умов договору орендну плату не сплачено в повному обсязі, а у задоволенні його клопотання про надання розстрочки по її оплаті, виконавчим комітетом Мукачівської міської ради відмовлено. Відтак, просять суд стягнути заборгованість відповідача в примусовому порядку за весь період дії договору, а саме з 22.12.2008р. по 01.08.2009р., оскільки з цього часу правовідносини сторін за договором оренди припинено за згодою сторін у звязку з його достроковим розірванням.

Заперечують обґрунтованість позиції відповідача про неможливість передачі в оренду приміщення, яке є предметом договору оренди №7/2008 від 22.12.2008р., а

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

відтак, недійсність такої угоди з підстав, наведених у поданих суду письмових поясненнях. Зокрема, просять суд взяти до уваги те, що орендоване

відповідачем приміщення не відноситься до обєктів споруд цивільного захисту (бомбосховище), у підтвердження чого подали суду довідку Відділу з питань оборонно-мобілізаційної роботи, надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 23.11.2010р. №01-02/11, якою посвідчено, що приміщення, яке за договором оренди було передано фізичній особі підприємцю ОСОБА_1., в переліку захисних споруд м. Мукачево не зареєстровано.

Окрім того, вказують на те, що навіть у випадку погодження судом позиції відповідача з цього приводу та визнання договору недійсним, відповідачем повинен сплатити суму орендної плати за період користування таким приміщенням, а відповідно до вимог ст. 236 Цивільного кодексу України такі правочини може бути визнано судом недійсними тільки на майбутнє, оскільки отримане сторонами за такою угодою, що полягає у отриманні орендарем користуванні відповідним приміщенням, неможливо повернути.

Представник відповідача заперечує з приводу обґрунтованості заявленого первісного позову з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що фактичної передачі мені цих приміщень не було і орендар ними не користувався. Договір та акт мали формальний характер, які ним підписано на прохання інших осіб, які мали на меті, з їх слів, в майбутньому викупити ці приміщення. Плату за так звану оренду не вносилась безпосередньо орендарем і ніяких претензій за цей період з боку орендодавця щодо оплати за оренду до відповідача не пред'являлось. Зазначає, що не було до відповідача ніяких претензій щодо оплати за оренду і тоді, коли було запропоновано розірвати договір в серпні 2009 р.

Наполягає, що фактично відповідач був підставною особою в цьому договорі. З реальним станом справ та і зі змістом договору та розрахунком познайомився тільки тоді, коли йому надійшла ця позовна заява.

Підтвердженням того, що фактичної передачі приміщень в оренду не відбулось вважає те, що в акті прийому-передачі відсутні підпис та печатка балансоутримувача - ЖРЕП-3. Тим більше, підвальні приміщення знаходяться в житловому будинку, та розміщені по контуру фундаменту, а надання в оренду було здійснено без письмової згоди мешканців будинку - власників квартир.

Просить також задоволити зустрічний позов, а договір оренди визнати недійсним з моменту його укладання з огляду на те, що зміст цього договору суперечить чинному законодавству. Зазначає, що обєктом оспорюваного договору оренди комунального майна № 7/2008 від 22.12.2008 р. є бомбосховище в м.Мукачево, оскільки в пункті 1.1. договору зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування підвальні приміщення, спроектовані та побудовані для функціонального призначення бомбосховище, загальною площею 263,20 кв.м. Майно передається в оренду з правом викупу.

Об'єктами оренди може бути лише майно, зазначене у частині 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону не можуть бути об'єктами оренди: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження захисних споруд цивільної оборони»3 лютого 2004 року N 1413-ІУ

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

у Законі України "Про приватизацію державною майна" абзац п'ятий пункту "в" у частині другій статті 5, (де мова йде про обєкти, які не підлягають

приватизації), викладено у такій редакції: "захисні споруди цивільної оборони". Цим же законом пункт 7 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається (додаток N 2), затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року N 26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" викладено у такій редакції: "7. Захисні споруди цивільної оборони".

Таким чином, бомбосховище, як захисна споруда цивільної оборони не може бути обєктом договору оренди комунальної власності, тим більше з правом викупу.

У підтвердження своєї позиції відповідач надав суду довідку Комунального підприємства „Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Мукачево від 10.12.2010р. №1901, з якої вбачається, що згідно даних інвентарної справи по вул. Миру, 3-1 приміщення бомбосховища з 1949р. на підставі первинної інвентаризації.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, прокурора та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Мукачівської міської ради, на підставі рішень 33 сесії Мукачівської міської ради 5-го скликання від 03.07.2008р. № 695 «Про перелік майна комунальної власності територіальної громади м. Мукачева для надання в оренду шляхом конкурсу», 35-ої сесії 5-го скликання від 14.08.2008р. № 714 «Про затвердження умов надання в оренду приміщення комунальної власності на конкурсній основі», Мукачівського міськвиконкому від 25.09.2008р. № 246 «Про оренду приміщень комунальної власності», 40-ої сесії Мукачівської міської ради 5-го скликання від 18.12.2008р. № 834 «Про затвердження рішення міськвиконкому № 246 «Про оренду приміщень комунальної власності», за Договором оренди комунального майна № 7/2008 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: підвальні приміщення загальною площею 263,20 кв.м., які розташовані за адресою: м.Мукачево, пл. Миру, 3-1 для здійснення підприємницької діяльності.

Пунктом 1.1 даного договору сторонами визначено, що предметом даної угоди виступають підвальні приміщення, спроектовані та побудовані для функціонального призначення бомбосховище, загальною площею 263,20 кв.м.

Згідно акту приймання передачі від 22.12.2008р. дане приміщення було передане орендодавцем орендарю у користування.

Пунктом 3.1 та 3.2 договору оренди сторонами також узгоджено розмір орендної плати та строки її внесення та передбачено, що орендна плата становить без ПДВ, на період реконструкції, за перший базовий місяць оренди , листопад, 2008 р. - 3664 грн. і перераховується орендарем - орендодавцю не пізніше 25 числа кожного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

Відповідно до п. 5.2. Розділу 5 орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 9.1 Розділу 9 Договору, термін дії Договору оренди складає 2 роки 11 місяців, з правом пролонгації.

Рішенням Мукачівської міської ради від 20.08.2009р. №1021 «Про оренду комунального майна»надано дозвіл Управлінню комунальної власності розірвати договір № 7/2008 від 22.12.2008р. оренди підвальних приміщень на пл. Миру, 3-1, літ. «А», у м. Мукачево, загальною площею 263,20 кв.м., з приватним підприємцем ОСОБА_1., за згодою сторін, з 01.08.2009р.

Позивачі вказують на те, що за період дії договору обов'язки, які були покладені на відповідача Договором оренди № 7/2008 від 22.12.2008р., не виконані в частині розрахунків за орендну плату, яка відповідно до Розрахунку заборгованості з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати становить 16138,85 грн. У підтвердження ухилення відповідача від належного та своєчасного виконання своїх обовязків позивачами надано суду відомості про те, що Управління комунальної власності виконавчого комітету Мукачівської міської ради неодноразово надсилало на адресу ПП ОСОБА_1 попередження з вимогою погашення заборгованості по оренді нежитлового приміщення, це зокрема: попередження від 24.09.2009р. № 1111/01-18; попередження від 29.10.2009р. № 1248/01-18 та попередження від 30.03.2010р. № 253/01-18. Однак, залишок заборгованості орендарем не сплачено.

Відтак, просять стягнути залишок суми боргу з відповідача в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

звичайно ставляться.

Відповідно до статей 18, 19, 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" №768 від 23.12.1997 року орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. В свою чергу, за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність встановлену законодавчими актами України.

Згідно надано позивачами розрахунку заборгованості по орендній платі заборгованість відповідача по внесенню орендної плати за період з моменту укладення договору оренди, тобто з 22.12.2008р. до 01.08.2009р., тобто до припинення договірних правовідносин сторін у звязку з добровільним розірванням договору, за винятком суми 12841,08грн. здійсненої оплати, складає суму 16138,85грн., а відтак, підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача з приводу того, що фактичної передачі мені цих приміщень не було і орендар ними не користувався. а договір та акт мали формальний характер, які ним підписано на прохання інших осіб, які мали на меті, з їх слів, в майбутньому викупити ці приміщення, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до статей 32, 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, відповідачем не доведено суду існування таких обставин, на які він посилається, оскільки сторонами за договором оренди підписано відповідний акт приймання-передачі орендованого майна, відтак, відбулась його передача від орендодавця до орендаря, і посилання на те, що він в цьому приміщенні не перебував, господарської або іншої діяльності не здійснював, не впливають на сам факт отримання у користування відповідного майна. а відтак, виникнення обовязку по оплаті за його використання. Решта доводів відповідачем взагалі не підкріплені будь-якими доказами.

Не можуть бути взяті судом до уваги посилання відповідача також на те, що ним не здійснювалась часткова оплата за договором оренди з огляду на таке.

Позивачем у підтвердження здійсненої часткової оплати за договором оренди надано суду копії квитанцій Мукачівського відділення № 7287 ВАТ «Державний ощадний банк України»за № 90 від 29.01.2009р. (сума платежу - 1122,31 грн.) та квитанції TOB КБ «КООПІНВЕСТБАНК»за № 45 від 05.05.2009р. (сума платежу - 11718,77 грн.), якими визначено: платник - ПП ОСОБА_1.; отримувач - УКВ Міськвиконкому; призначення платежу - орендна плата, якими підтверджується факт внесення платником (яким зазначено орендаря) коштів за договором оренди на рахунок орендодавця. Тобто вищезазначені заперечення відповідача не знаходять свого документального підтвердження, а отже не можуть вважатись належними та допустимими доказами по даній справі.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

За зустрічним позовом:

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено перелік майна, яке може бути предметом договору оренди. Не можуть бути об'єктами оренди відповідно до частини другої статті 4 цього Закону: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження захисних споруд цивільної оборони»3 лютого 2004 року N 1413-ІУ у Законі України "Про приватизацію державною майна" абзац п'ятий пункту "в" у частині другій статті 5, (де мова йде про обєкти, які не підлягають приватизації), викладено у такій редакції: "захисні споруди цивільної оборони".

Цим же законом пункт 7 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається (додаток N 2), затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року N 26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" викладено у такій редакції: "7. Захисні споруди цивільної оборони".

При цьому необхідно наголошує, що в попередній редакції, змінених цим законом законодавчих актів, було вжито термін «протирадіаційні споруди». Таким чином, законодавець Законом від 3 лютого 2004 року N 1413-ІУ розширив коло обєктів, які не підлягають приватизації і здачі в оренду, використати термін «захисні споруди цивільної оборони».

Те, що положення зазначеного закону розповсюджуються і на обєкти комунальної власності, підтверджує частина 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державною майна", де сказано, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом Договору оренди є майно, що знаходиться в комунальній власності. Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, нежитлові приміщення і т.д. належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. У статті 1 цього ж Закону дано визначення терміну «право комунальної власності»- право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Стаття 140 Конституції України констатує, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів

України. Місцеве самоврядування (в тому числі управління майном) здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому Законом, як безпосередньо, так

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. У силу ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Позивачем у справі у підтвердження своїх доводів про відповідність укладеного сторонами договору оренди вимогам чинного законодавства та у спростування доводів відповідача (позивача за зустрічним позовом) надано суду листа Відділу з питань оборонно-мобілізаційної роботи, надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 23.11.2010р. № 01-02/11, з якого вбачається, що приміщення, яке за договором оренди № 7/2008 від 22.12.2008р. використовувалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. в переліку захисних споруд м. Мукачево не зареєстровано. Тобто, можна констатувати, що вищеперераховані позивачем за зустрічним позовом законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти не регулюють правовідносини, які випливають з положень Договору оренди комунального майна, а отже не спростовують наведене в позовній заяві.

Посилання позивача за зустрічним позовом про те, що згідно довідки Комунального підприємства „Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Мукачево від 10.12.2010р. №1901 вбачається, що згідно даних інвентарної справи по вул. Миру, 3-1 орендований обєкт являється приміщенням бомбосховища з 1949р. на підставі первинної інвентаризації не спростовує заперечень відповідача за зустрічним позовом. Даним документом підтверджується те, що даний обєкт з моменту його первинної інвентаризації є бомбосховищем, однак, такий не включений у визначному законодавством порядку до переліку відповідних споруд цивільного захисту, що позбавляло б можливості орендаря передавати таке приміщення на умовах договору оренди. Відомостей про те, що орендоване відповідачем приміщення в переліку захисних споруд м. Мукачево не зареєстровано, позивачем за зустрічним позовом не спростовано.

Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити, що на день розгляду даного спору договір оренди між сторонами припинив свою дію у звязку з його двостороннім розірванням, згода на яку отримана була орендодавцем від Мукачівської міської ради за відповідним рішенням.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 18, 19, 26, 29 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 22, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент номер НОМЕР_1):

- на користь Управління міського господарства міськради, м. Мукачево, вул. Пушкіна, 2 (код ЄДРПОУ 26464056) суму 16138,85грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №7/2008 від 22.12.2008р.;

- в Доход Державного бюджету України суму 161,38грн. державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095 та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2010 року по справі № 2/108

Видати накази.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта