Рішення № 13379941, 09.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.10 р.                     Справа № 25/232                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” м. Родинське Донецької області

про стягнення 151335грн.05коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Гайдук Ю.І. – представник (довіреність № 15/07 від 20.10.2010);

від відповідача: не з’явився

          Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” м. Бердянськ Запорізької області звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” м. Родинське Донецької області про стягнення 151335грн.05коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором № 11/02-3т від 11.02.2010 товар у сумі 138369грн.37коп., пеня в сумі 6207грн.84коп., 3% річних в сумі 2267грн.84коп., індекс інфляції в розмірі 4490грн.00коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на договір про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, укладений з учасником-переможцем процедури відкритих торгів, проведеної 22.12.2009 на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання № 11/02-3т від 11.02.2010, специфікацію № 1 від 11.02.2010 до договору про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, укладений з учасником-переможцем процедури відкритих торгів, проведеної 22.12.2009 на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання № 11/02-3т від 11.02.2010, видаткові накладні № АТ-4300000012 від 04.03.2010, № АТ-2930000018 від 29.03.2010, акт звірки станом на 15.04.2010, підписаний обома сторонами, лист (вих. № 01/11-736 від 30.03.2010), товарно-транспортні накладні від 29.03.2010, від 04.03.2010.

          07.12.2010 позивач через канцелярію господарського суду за супровідним листом (вих. № 1704/07 від 29.11.2010) подав довіреність на представника, бухгалтерську довідку про наявність заборгованості (вих. № 1705/07 від 29.11.2010), копію квитанції (фіскального чеку) № 8631 від 25.11.2010 та копію опису вкладення у цінний лист в підтвердження направлення акту звірки на адресу відповідача, копії рахунків-фактур № АТ-4300000012 від 04.03.2010, № АТ-2930000018 від 29.03.2010, копії податкових накладних № 4300000012 від 04.03.2010, № 2930000018 від 29.03.2010, копії сертифікатів/паспортів якості № 663 від 04.03.2010, № 672 від 04.03.2010, № 681 від 04.03.2010, № 662 від 04.03.2010, № 661 від 04.03.2010, № 671 від 04.03.2010, № 680 від 04.03.2010, № 679 від 04.03.2010, № 678 від 04.03.2010, № 660 від 04.03.2010, № 677 від 04.03.2010, № 4 23.01.2010,№ 679 від 04.03.2010, № 1022 від 29.03.2010, № 1190 від 29.03.2010, № 1021 від 29.03.2010, № 1020 від 29.03.2010, № 1035 від 29.03.2010, № 1188 від 29.03.2010, № 1187 від 29.03.2010, № 1019 від 29.03.2010, № 1189 від 29.03.2010, № 1023 від 29.03.2010.

          Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 16.11.2010, не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 23.11.2010).

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

11.02.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” (Постачальник) та державним підприємством „Вугільна компанія „Краснолиманська” (Покупець) був укладений договір про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, укладений з учасником-переможцем процедури відкритих торгів, проведеної 22.12.2009 на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання № 11/02-3т, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити на умовах, викладених у договорі, продукти нафтоперероблення рідкі (товар), асортимент, кількість і ціна якого зазначені в специфікації, що є невід’ємною частиною договору, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався, прийняти товар та оплати його на умовах цього договору.

В Специфікації № 1 від 11.02.2010 до договору про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, укладений з учасником-переможцем процедури відкритих торгів, проведеної 22.12.2009 на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання № 11/02-3т від 11.02.2010 Сторони узгодили найменування товару (паливно-мастильні матеріали), його кількість та ціну.

Згідно п. 3.1. договору постачання узгодженої партії товару здійснюється на умовах DDP в редакції Інкотермс 2000.

Датою постачання товару вважається дата календарного штемпеля станції відвантаження, зазначена в накладній (квитанції), або дата іншого товаросупроводжувального документу (п. 3.4. договору).

Право власності на товар переходить Покупцю з моменту оформлення ним відповідних бухгалтерських документів згідно умовам DDP в редакції Інкотермс 2000 (п. 5.3. договору).

Пункт А.8.Правил Інкотермс в редакції 2000 (DDP Доставлено, мито сплачене (...місце призначення зазначене) встановлює, доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.

          Надати покупцю за рахунок продавця делівері-ордер і(або) звичайний транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський подорожній лист, що не передається; документ для транспортування по внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнична транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або документ для комплексного транспортування), який може бути потрібним покупцю для прийняття товару.

          Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв'язок у відносинах між собою, то документ, зазначений у попередньому абзаці, може бути замінений еквівалентним повідомленням EOI.

          На виконання умов зазначеного договору позивач за видатковими накладними № АТ-4300000012 від 04.03.2010, № АТ-2930000018 від 29.03.2010 поставив відповідачу товар на загальну суму 138369грн.37коп., виставив рахунки-фактури на оплату № АТ-4300000012 від 04.03.2010, № АТ-2930000018 від 29.03.2010 та виписав на зазначені поставки податкові накладні № 4300000012 від 04.03.2010, № 2930000018 від 29.03.2010.

Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується зазначеними накладними та товарно-транспортними накладними від 29.03.2010, від 04.03.2010 з відмітками про отримання.

          Якість поставленого товару підтверджується сертифікатами/паспортами якості № 663 від 04.03.2010, № 672 від 04.03.2010, № 681 від 04.03.2010, № 662 від 04.03.2010, № 661 від 04.03.2010, № 671 від 04.03.2010, № 680 від 04.03.2010, № 679 від 04.03.2010, № 678 від 04.03.2010, № 660 від 04.03.2010, № 677 від 04.03.2010, № 4 23.01.2010,№ 679 від 04.03.2010, № 1022 від 29.03.2010, № 1190 від 29.03.2010, № 1021 від 29.03.2010, № 1020 від 29.03.2010, № 1035 від 29.03.2010, № 1188 від 29.03.2010, № 1187 від 29.03.2010, № 1019 від 29.03.2010, № 1189 від 29.03.2010, № 1023 від 29.03.2010, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 2.2. договору закріплено, Покупець за рахунок державних коштів здійснює оплату згідно акту звіряння, підписаного обома сторонами, протягом 20-ти банківських днів після постачання партії товару на склад Покупця.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою контракт, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач поставлений товар не оплатив.

Загальна сума заборгованості становить 138369грн.37коп.

Листом (вих. № 01/11-736 від 30.03.2010) відповідач просив здійснити відвантаження ПММ за договором № 11/02-3т від 11.02.201 відповідно поданій заявці. Оплату в розмірі 71042,71грн. за попередню поставку 04.03.2010 гарантував здійснити протягом 5-ти банківських днів.

Акт звірки розрахунків станом на 15.04.2010, відповідно до якого сальдо на користь позивача складає 138369,37грн., підписав без застережень.

          На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 138369,37грн. не погасив, документів в підтвердження відсутності заборгованості не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість за поставлений за договором товар в сумі 138369,37грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.2. договору передбачає, за прострочення оплати вартості товару Покупець сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості поставленого товару, за кожен день прострочення.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, по кожній поставці окремо: по поставці за видатковою накладною № АТ-4300000012 від 04.03.2010 пеня нарахована на суму заборгованості 71042,71грн. за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 (за 183 дня); по поставці за видатковою накладною № АТ-2930000018 від 29.03.2010 пеня нарахована на суму заборгованості 67326,66грн. за період з 24.04.2010 по 23.10.2010 (за 183 дня). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 6207грн.84коп.

Нарахування пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розмір пені не перевищує граничного розміру, встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.

Суд перевірив розмір пені на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог у цій частині, оскільки позивач при проведені арифметичних дій невірно підрахував її розмір.

Таким чином, розмір пені, належний до стягнення з відповідача, складає 6207грн.80коп.

В частині стягнення пені в сумі 0,04грн. відмовити у зв’язку з невірним підрахунком.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% по кожній поставці окремо: по поставці за видатковою накладною № АТ-4300000012 від 04.03.2010 3% річних нараховані на суму заборгованості 71042,71грн. за період з 01.04.2010 по 31.10.2010 (за 214 днів); по поставці за видатковою накладною № АТ-2930000018 від 29.03.2010 3% річних нараховані на суму заборгованості 67326,66грн. за період з 01.05.2010 по 31.10.2010 (за 184 дня); та індекс інфляції за період квітень-жовтень 2010р. (по поставці за видатковою накладною № АТ-4300000012 від 04.03.2010), за період травень – жовтень 2010р. (по поставці за видатковою накладною № АТ-2930000018 від 29.03.2010). Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 2267грн.84коп., індекс інфляції – 4490грн.00коп.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, розмір 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку суд перевірив.

Вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в сумі 4490грн.00коп. підлягають задоволенню; вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2267грн.77коп., з огляду на невірний підрахунок.

В частині стягнення 3% річних у сумі 0,07грн. відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у повній мірі, тому як відмова позивачу в сумах 0,07грн. та 0,04грн. незначна, факт порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором судом встановлений, суми, в яких позивачу відмовлено, не впливають на розмір судових витрат при їх пропорційному розподіленню.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” м. Бердянськ Запорізької області до державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” м. Родинське Донецької області про стягнення 151335грн.05коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором № 11/02-3т від 11.02.2010 товар у сумі 138369грн.37коп., пеня в сумі 6207грн.84коп., 3% річних в сумі 2267грн.84коп., індекс інфляції в розмірі 4490грн.00коп.,задовольнити частково в сумі 151334грн.94коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором № 11/02-3т від 11.02.2010 товар у сумі 138369грн.37коп., пеня в сумі 6207грн.80коп., 3% річних в сумі 2267грн.77коп., індекс інфляції в розмірі 4490грн.00коп.

В частині стягнення пені в сумі 0,04грн. та 3% річних у сумі 0,07грн. відмовити у зв’язку з невірним підрахунком.

Стягнути з державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” (м. Красноармійськ, м. Родинське, Донецька область, 85310, код ЄДРПОУ 31599557) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” (Мелітопольське шосе, 84/1, м. Бердянськ Запорізької області, 71100, код ЄДРПОУ 32365436) основний борг в сумі 138369грн.37коп., пеню в сумі 6207грн.80коп., 3% річних в сумі 2267грн.77коп., індекс інфляції в розмірі 4490грн.00коп., держмито в сумі 1513грн.35коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 09.12.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.:305-68-27