Постанова № 13379570, 22.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 грудня 2010 р. № 2-а- 11847/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Підгорному М.І.,

за участі: представника позивача - Лукашиної І.А.,

представників відповідача - Буряківського О.В., Щербакової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова, в якому просить суд, з урахуванням уточнення до позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010 року № 0000190700/0 згідно із якими позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування у розмірі 990 928, 0 грн. по декларації за червень 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. В обґрунтування позову вказує на те, що відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року позивача, за результатами якої був складений акт перевірки від 18.08.2010 року №2073/07-12/33479216.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р., згідно із яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у сумі 990928, 0 грн. Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р. є неправомірним та підлягає скасуванню у повному обсязі. Таке твердження позивач мотивує тим, що обставини, які викладені у акті перевірки, неправомірно кваліфіковані відповідачем як порушення, що передбачені п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181-ІІІ), абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями (далі - Закон №168), висновок акту перевірки від 18.08.2010 року №2073/07-12/33479216, в якому містяться вищевказані порушення прийнято відповідачем при довільному трактуванні норм права та при відсутності підтверджуючих документів.

Позивач не погоджується з висновком відповідача, викладеним в акті перевірки 18.08.2010року №2073/07-12/33479216 (абз.3 стор. 3 акту перевірки) де зазначено, що позивач не має право на отримання суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року., оскільки мав обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, чим порушено абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таке твердження позивач обґрунтовує тим, що відповідач під час проведення перевірки не встановив причину виникнення суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року (а саме, сума бюджетного відшкодування червня 2010 року сформувалося за рахунок нарахування податкового кредиту березня 2006 року у звязку з придбанням основного фонду), а у звязку з чим неправомірно відмовив позивачу у наданні суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року.

Також, позивач вказує на те, що висновок відповідача стосовно того, що ТОВ "ППН-Трейд" не скористалось своїм правом на отримання суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, у звязку з чим позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року документально не підтверджений. Вважає, що відповідач, не дослідивши первинні документи, помилково прийшов до висновку, що у позивача минув строк у 1095 днів (починаючи з квітня 2006 року) для отримання суми бюджетного відшкодування, оскільки права на отримання суми бюджетного відшкодування відповідно п.п. «а» п.п. 7.7.2. п.п.7.7 ст.7 Закону №168 у позивача не виникало.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відмовляючи у наданні суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року у розмірі 990928,00 грн. відповідач проігнорував вимоги п.п. «б» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 у редакції Закону України від 20.05.2010р. N2275-VI, яким визначено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Так, по декларації за травень 2010 року позивачем було задекларовано у рядку 26 залишок від'ємного значення у розмірі 999256,00 грн. (яке переходило, починаючи з квітня 2006 року)., і враховуючи зміни до п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 (які набули чинності з 01.07.2010року), позивач переніс значення рядку 26 до значення рядку 23.2 декларації за червень 2010 року в розмірі 990928,00 грн. та у сумі фактично сплаченої позивачем постачальникам товарів (послуг) включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування (р.25.2 декларації за червень 2010 року).

Позивач вважає, що посилання відповідачем у висновках акту перевірки на порушення позивачем п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181, абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11, п.7.7 ст.7 Закону №168, не відповідає фактичним обставинам та носить характер субєктивних припущень, у зв'язку з чим просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Харкова, проти адміністративного позову заперечує у повному обсязі, та посилаючись на акт перевірки від 18.08.2010року №2073/07-12/33479216 зазначає, що в порушення п.п.15.3.1 п.154.3 ст.15 Закону №2181-ІІІ позивач не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, у звязку з чим позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, вважає також, що позивач не має права на отримання суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010р., оскільки в порушення абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168, мав обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідачем проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року позивача та встановлено порушення позивачем абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168, а саме зайво задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 18.08.2010 року №2073/07-12/33479216.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р. згідно із якими позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00 грн. по декларації за червень 2010 року.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ППН-Трейд» проведено 03.05.2005 року (Серія А00, №498374, номер запису 1480102 0000 009414).

Позивач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №29463398 від 14.06.2005 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковій номер 3347921200356), та відповідно до довідки про взяття на облік платника податку від 28.05.2009 року № 178 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Харкова.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано декларацію з ПДВ за червень 2010 року (вх.№9002811787 від 20.07.2010року), в якій у рядку 25.2 задекларовано суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 990928,00 грн.

Досліджуючи декларацію з ПДВ за червень 2010 року, а саме додаток 2 до податкової декларації за червень 2010 року суд встановив, що сума бюджетного відшкодування за червень 2010 року сформувалась у звязку з виникненням у позивача суми відємного значення у березні 2006 року.

Оскільки спір по справі виник з приводу правомірності декларування суми бюджетного відшкодування, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями п.1.8 ст.1, п.7.7. ст.7 Закону №168, з урахуванням змін внесених Законом України від 20.05.2010р. N2275-VI .

Підпунктом.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. «а» п.п.7.7.2. п.п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Виходячи з наведених норм, платник податку набуває право на декларування суми бюджетного відшкодування за умови, якщо у першому та другому податкових періодах у платника податку виникає відємне значення з ПДВ, при цьому бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення з ПДВ першого податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закон №2181-ІІІ визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, платник податку має право на отримання суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, наступних за днем виникнення у платника податку права на таке відшкодування.

Враховуючи наведені норм Законів, суд не погоджується з позицією відповідача щодо того, що у позивача минув строк у 1095 на отримання суми бюджетного відшкодування, у звязку з чим останній позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Згідно декларації за березень 2006 року позивач у рядку 18.2 задекларував відємне значення з ПДВ у сумі 1436427, 0 грн., і керуючись вимогами з п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 переніс значення рядку 18.2 декларації за березень 2006 до рядка 23.1 наступного податкового періоду (декларація з ПДВ квітня 2006року).

У наступному податковому періоду, згідно декларації за квітень 2006 року, у позивача не виникло відємного значення з ПДВ, а навпаки виникло позитивне значення з ПДВ у суму 9747,00 грн., у звязку з чим висновок відповідача щодо виникнення у позивача права на декларування суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2006 не відповідає первинним документам та п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону №168.

Судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що протягом 1095 днів, наступних за податковим періодом (починаючи з квітня 2006 року ), позивач не декларував у наступних податкових періодах відємного значення з ПДВ, а у звязку з чим у останнього не виникало права на отримання суми бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах протягом 1095 днів.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідач, не дослідивши під час проведення перевірки дані податкових декларацій з ПДВ за період з квітня 2006 року по квітень 2009 року, помилково прийшов до висновку щодо спливу строку (1095 днів починаючи з квітня 2006 року) для отримання позивачем суми бюджетного відшкодування, оскільки права на отримання суми бюджетного відшкодування відповідно п.п. «а» п.п. 7.7.2. п.п.7.7 ст.7 Закону №168 у позивача не виникало.

Враховуючи, що Законом України від 20.05.2010р. N2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, згідно яких залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду, суд погоджується з позицією позивача, що право на отримання суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року виникло у позивача у звязку із внесенням вищезазначених змін.

Згідно декларації за травень 2010 року у позивача обліковується у рядку 26 залишок від'ємного значення у розмірі 999256,00 грн., тому враховуючи вимоги п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, позивач правомірно переніс значення рядку 26 до значення рядку 23.2 декларації за червень 2010 року в розмірі 990928, 0 грн. та у сумі фактично сплаченої позивачем постачальникам товарів (послуг) включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування (р.25.2 декларації за червень 2010 року).

Факт сплати сум ПДВ у розмірі 990928,00 грн. та правомірність формування залишку відємного значення по декларації за травень 2010року (значення рядку 26) відповідачем не заперечується.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при декларуванні суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року, позивачем дотримано вимоги п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону №168, а висновок відповідача щодо спливу строку на отримання суми бюджетного відшкодування не підтверджується фактичними обставинами справи.

Щодо висновку акта перевірки про порушення позивачем абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168 та неправомірності отримання позивачем бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року, з тих підстав, що обсяги оподаткованих операцій позивача за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Згідно абз. «а» п.п. 7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону №168, на який посилається відповідач у акті перевірки, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що передумовою для декларування позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року є зарахування позивачем до складу податкового кредиту березня 2006 року сум ПДВ внаслідок придбання основного фонду, а саме цілісного майнового комплексу установки первинної переробки нафти за адресою: Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт. Варва, вул. 900-річчя Варви, 85.

З урахуванням вимог пункту 1.15 статті 1 Закону №168 та підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операції з внесення основних фондів в статутний фонд прирівнюються до операцій з продажу для особи, яка здійснила такий внесок, а операції з їх отримання - відповідно до операції з придбання таких основних фондів особою, яка їх отримала.

Згідно протоколу зборів учасників позивача від 16.11.2005 року ТОВ «У.С.К.» внесло в статутний фонд позивача основний фонд у вигляді цілісного майнового комплексу установку первинної переробки нафти вартістю 8622910, 21 грн. (у т. ч. ПДВ - 1437151, 70 грн.).

На підставі акту приймання - передачі від 17.11.2005 року ТОВ «У.С.К» передано в статутний фонд позивача цілісний майновий комплекс установку первинної переробки нафти вартістю 8622910, 21 грн. (у т. ч. ПДВ - 1437151, 70 грн.).

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону №168, поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Таким чином, внесення (передача) юридичною особою основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права є оподаткованою операцією і повністю підпадає під поняття «поставки товарів».

Суд дійшов висновку, що внесення ТОВ «У.С.К.» цілісного майнового комплексу (установка первинної переробки нафти) в статутний фонд позивача відноситься до операцій з придбання основного фонду, оскільки має місце перехід право власності на основний фонд від ТОВ «У.С.К.» до позивача за компенсацію у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку статутного фонду позивача), емітованих позивачем.

Право власності позивача на цілісний майновий комплекс установку первинної переробки нафти за адресою: Чернігівська обл.., Варвинський р-н, смт. Варва, вул.. 900-річчя Варви, 85 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Варвинською районною радою Чернігівської області від 23.11.2005 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Прилуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації від 23.11.2005 року № 9038801.

На підставі наведеного, суд зазначає, що придбання позивачем цілісного майнового комплексу у ТОВ «У.С.К.» спричиняють певні наслідки в податковому обліку позивача, а саме нарахування позивачем податкового кредиту за зазначеною операцією.

Судом встановлено, що на підставі виданої ТОВ «У.С.К.» податкової накладної №69.1 від 17.11.2005 року на загальну суму 8622910, 21 грн. (у т.ч. ПДВ - 1437151, 70 грн.) позивач включив до складу податкового кредиту березня 2006 року суму ПДВ у розмірі 1437151,70 грн. (що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за березень 2006 року), за рахунок якої і сформувалося відємне значення з ПДВ у розмірі 1 436427,00 грн. та у наступному податковому періоді (квітень 2006 року) обліковувалося у залишку відємного значення з ПДВ (р.26 декларації за квітень 2006 року). Правомірність формування позивачем податкового кредиту за березень 2006 року на підставі виданої ТОВ «У.С.К.» податкової накладної №69.1 від 17.11.2005 року на загальну суму 8622910,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 1437151,70 грн.) відповідачем не заперечується.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки відповідач не встановив причину виникнення суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року, яка сформувалась за рахунок нарахування податкового кредиту березня 2006 у звязку з придбанням основного фонду, у звязку з чим висновок акту перевірки про порушення позивачем абз. «а» п.п. 7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону №168 є неправомірним.

Доказів того, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 990 928 грн., яка задекларована позивачем в декларації за червень 2010 року у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів, розрахована з порушенням норм податкового законодавства відповідач не надав, а за таких обставин факти порушень, вказані в акті перевірки від 18.08.2010року №2073/07-12/33479216, суд вважає недоведеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неправомірність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00 грн. по декларації за червень 2010 року.

У відповідності до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач правомірність винесення податкового повідомлення рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р., згідно із яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року у 990928,00 грн. належним чином не довів, за таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000190700/0 від 06.09.2010 року щодо відмови у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 990928,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд" (код ЄДРПОУ 33479216, юридична адреса: м.Харків, просп. Постишева, буд. 93) витрати із сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28.12.2010 року

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.