Рішення № 133792105, 03.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16373/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі ДУ УкрДержНДІМСПІ МОЗ України, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.01.2025 № ЦО 3577 прийняте щодо скасування III групи інвалідності встановленої ОСОБА_2 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення в супереч вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування стану особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024, зокрема, п. п. 12, 29. Оскільки позивача не було повідомлено про дату, час та місце проведення оцінювання повсякденного функціонування, чим позбавлено позивача права бути присутнім під час проведення оцінювання, можливості залучити представника, здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи. Також оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленого порядку та не відповідає вимогам вищевказаного Порядку № 1338. Таким чином, рішення експертної команди № ЦО 3577 від 16.01.2025 про визнання встановленої ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 групи інвалідності є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.08.2025 було залишено позовну заяву без руху.

20.08.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 25.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

05.11.2025 від позивача за вх. №88192 надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача пояснив, що у вересні-жовтні 2025 року ОСОБА_1 , враховуючи скарги на стан здоров`я, звернулась до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (далі КНП ЛОР «ЛОКЛ») для обстеження. В результаті огляду ОСОБА_1 була госпіталізована у період з 07.10.2025 по 14.10.2025 з діагнозом: вторинна вертеброгенна лівобічна вертеброгенна шийна, попереково-крижова радикульоневропатія на ґрунті розповсюдженого остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, екструзії м/х диску, протрузій м/х дисків з абсолютним стенозом хребтового каналу та інше. За результатами лікування, 14.10.2025 КНП ЛОР «ЛОКЛ» видано виписку епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 31332. Згідно з виписки-епікриза у ОСОБА_1 виявлено захворювання - вторинна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія на ґрунті остеохондрозу, спондилоартрозу попереково-крижового відділу хребта, протрузій/кил між хребцевих дисків L3-L4, L4-L5, L5-S, стадії загострення з вираженим стійким больовим синдромом, чутливими порушеннями та парезом лівої стопи, порушення локомоторної функції ходи та хребта. Аналогічне захворювання було встановлено згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого у 2022 та 2023 роках. На підставі встановленого діагнозу 13.06.2023 позивачці видано довідку № 372408 серії 12 ААГ до акту МСЕК про встановлення групи інвалідності до 01.07.2025. Враховуючи те, що повторно встановлений у 2025 році діагноз у позивачки повністю підтверджує наявне у неї захворювання, яке давало підстави для встановлення останній у 2022-2023 роках групи інвалідності. Просила суд позов задовольнити.

29.12.2025 від позивача за вх. №103035 надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначив, що відповідач прийняв оскаржуване рішення в порушення постанови Кабінетом Міністрів України № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 в частині відсутності підстав для початку перевірки рішення МСЕК, яким ОСОБА_5 встановлено групу інвалідності (ухвали суду або постанови слідчого); безпідставне скасування рішенням МСЕК на підставі постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009, яка на день прийняття рішення втратила чинність, прийняття оскаржуваного рішення без виклику позивачки для проведення обстеження та інше. Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 затверджено Порядок встановлення Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, в порушення яких відповідач приймаючи оскаржуване рішення не викликав позивачку для прийняття участі у засіданні комісії з вивчення рішення МСЕК, який ОСОБА_1 встановлено групу інвалідності і в подальшому було скасовано. Таким чином, порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 11.08.2025 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 27.08.2025 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 25.08.2025.

Відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується. Однак, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

На підставі рішення Обласної МСЕК № 1 ОСОБА_2 видано виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 728464 серія 12 ААВ про встановлення III групи інвалідності від 20.12.2022 до 01.01.2024. Діагноз - вторинна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія на ґрунті остеохондрозу, спондилоартрозу попереково-крижового відділу хребта, протрузій/кил між хребцевих дисків ЕЗ-Е4, Е4-Е5, Е5-8, стадії загострення з вираженим стійким больовим синдромом, чутливими порушеннями та парезом лівої стопи, порушення локомоторної функції ходи та хребта, що був встановлений згідно з виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 27013 комунального некомерційного підприємства ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня».

13.06.2023 видано довідку № 372408 серії 12 ААГ до акту МСЕК про встановлення II групи інвалідності до 01.07.2025.

05.05.2025 листом Львівської обласної прокуратури за № 1793-25 позивачку як прокурора Перемишлянського відділу Пустомитівської прокуратури Львівської області повідомлено про необхідність надання письмових пояснень щодо скасування у січні 2025 року групи інвалідності.

06.05.2025 позивачка звернулась до ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ» про надання рішення експертної команди про скасування висновку МСЕК щодо встановлення ОСОБА_5 групи інвалідності. Оскільки позивачу не було відомо про перевірку рішення МСЕК, яким їй призначено групу інвалідності та прийняте за результатами такої перевірки оскаржуване рішення.

27.05.2025 за вих. №966/01/19 на адресу позивачки надійшов лист ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України», в якому повідомлено про те, що: «після ретельного ознайомлення з медико-соціальною справою на ім`я ОСОБА_3 не було підстав для проведення обстеження у клініці інституту. Повідомлення ОСОБА_3 щодо проведення перевірки МСЕК у її відношенні не входило до компетенції ЕК Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України».

Витяг рішення ЕК Центру оцінювання функціонального стану особи ДЗ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» був скерований на поштову адресу, яка вказана у справі ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 . Інформації про іншу адресу Центр оцінювання не мав. Поштове відправлення було повернуто на адресу Центру оцінювання функціонального стану особи з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно надіслано оригінал витягу з рішення експертної команди з конвертом, яким була відправлена кореспонденція, та відмітка пошти щодо причин повернення та повідомлено, що медико-соціальну справу після розгляду було вилучено 20.02.2025 Державним бюро розслідувань України, про що є протокол обшуку та вилучення.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте в супереч вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування стану особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024, зокрема, п. п. 12, 29. Оскільки позивача не було повідомлено про дату, час та місце проведення оцінювання повсякденного функціонування, чим було її позбавлено права бути присутнім під час проведення оцінювання, можливості залучити представника, здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи. Також, оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленого порядку та не відповідає вимогам вищевказаного Порядку № 1338.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі ст. 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 875-ХІІ передбачено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

За визначенням, наведеним в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022.

У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 та 08.11.2024 № 1276, якими було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абз. 1 п. 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно до абз. абз. 1-6 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX установлено, що:

особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);…

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до абз. абз. 7, 8, 10 п. 3 Постанови №1338 визначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Отже, з наведеного правового врегулювання вбачається, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій, а особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду. Наявності вказаних вище підстав суд не встановив.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі - Порядок №1338).

Пунктом 10 Порядку №1338 визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Пунктом 51 Порядку № 1338 передбачено, що центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу: здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону; формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню № ЦО-3577 від 16.01.2025 про скасування ІІІ групи інвалідності, встановленої ОСОБА_2 , Держаною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», суд зазначає, що огляд позивача відповідачем відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень.

Натомість, відповідачем не подано жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також не подано докази неприбуття позивача до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України.

Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з`явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров`я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.

Крім цього, відповідач надіслав витяг ЕК Центру оцінювання функціонального стану особи за адресою: вул. Пушкін, 88/151, м. Полтава. Проте, позивач ніколи за вказаною адресою зареєстрована не була та фактично не проживала. Позивачка з 2000 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, долученим до матеріалів справи.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Суд наголошує, у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Суд зазначає, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути «почутим» органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб`єкта. При розв`язанні названої суперечності вирішальне значення має характер та зміст процедурної поведінки як органу публічної адміністрації, так і особи, котрій висунуто звинувачення у вчиненні правопорушення за критерієм доброчесності та фактор нездоланної дії чинників вимушеності органу публічної адміністрації на вчинення управлінського волевиявлення в умовах необізнаності приватної особи.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідачем не доведено дотримання законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.

Розглядаючи дану справу суд враховує, що на спірні правовідносини, у тому числі, поширюється дія Закону України «Про адміністративну процедуру». Так, серед принципів адміністративної процедури відповідно до ст. 4 даного Закону є відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частинами 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Статтею 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Згідно ст. 63 Закону України «Про адміністративну процедуру» учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом. Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви. Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.

Заслуховування не проводиться, якщо: 1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди; 2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення; 3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі; 4) прохання заявника є очевидно безпідставним.

Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ч. 2 ст. 10) та сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності (ч. 2 ст. 15).

У позові вказано, що від дати встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи до дати прийняття оскаржуваного рішення стан здоров`я позивача не покращився, а навпаки, вона неодноразово звертався до медичних установ з підстав погіршення стану здоров`я. Так, у вересні-жовтні 2025 року ОСОБА_1 , враховуючи скарги на стан здоров`я, звернулась до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» для обстеження. В результаті огляду ОСОБА_1 була госпіталізована у період з 07.10.2025 по 14.10.2025 з діагнозом: вторинна вертеброгенна лівобічна вертеброгенна шийна, попереково-крижова радикульоневропатія на ґрунті розповсюдженого остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, екструзії м/х диску, протрузій м/х дисків з абсолютним стенозом хребтового каналу та інше. За результатами лікування, 14.10.2025 КНП ЛОР «ЛОКЛ» видано виписку епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 31332. Згідно з виписки - епікриза у ОСОБА_1 виявлено захворювання - вторинна вертеброгенна попереково - крижова радикулопатія на ґрунті остеохондрозу, спондилоартрозу попереково - крижового відділу хребта, протрузій/кил між хребцевих дисків L3-L4, L4-L5, L5-S, стадії загострення з вираженим стійким больовим синдромом, чутливими порушеннями та парезом лівої стопи, порушення локомоторної функції ходи та хребта.

Аналогічне захворювання було встановлено згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого у 2022 та 2023 роках. На підставі встановленого діагнозу 13.06.2023 позивачці видано довідку № 372408 серії 12 ААГ до акту МСЕК про встановлення групи інвалідності до 01.07.2025.

Жодних міркувань та/або спростувань щодо вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач не був заслуханий з цього приводу, відповідно оскаржуване рішення прийнято відповідачем без забезпечення права позивача на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України «Про адміністративну процедуру».

Отже, суд вважає, що відповідач діяв протиправно, провівши оцінювання без участі позивача (заочно), не запросивши його для проходження повторного повного медичного обстеження, не отримавши відмови позивача від такого обстеження.

Суд також зазначає про відсутність доказів щодо процедури прийняття рішення про проведення заочного розгляду.

Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості та скасування зазначеного рішення МСЕК з порушенням порядку, здійснено всупереч принципам «юридичної визначеності й леґітимних очікувань» та «належного урядування», що порушує вимогу «якості закону», про що неодноразово було зазначено в рішеннях ЄСПЛ та в постанові Верховного Суду від 21.07.2016 в справі № 909/1172/15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 в справі № 912/2797/21

Оскільки відповідач не спростував доводи позивача належними доказами і не довів правомірність дій та прийнятого рішення, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення, яке підлягає скасуванню.

При прийнятті рішення у цій справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю шляхом визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.01.2025 № ЦО 3577 прийняте щодо скасування III групи інвалідності встановленої ОСОБА_2 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до вимог ст. 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.01.2025 № ЦО 3577 про скасування III групи інвалідності, встановленої ОСОБА_2 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673, адреса місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пров. Макаревського, 1-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.02.2026.

Суддя Потабенко В.А.