Ухвала суду № 133792028, 04.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11211/25

У Х В А Л А

04 лютого 2026 року

м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу посадового окладу, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (2022 рік - 2481 грн, 2023 рік - 2684 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (2022 рік - 2481 грн, 2023 рік - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі надбавки за вислугу років, розрахованої виходячи з правильно визначених посадового окладу та окладу за військовим званням, за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі надбавки за особливості проходження служби, розрахованої виходячи з правильно визначеного посадового окладу, за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі інших щомісячних надбавок та доплат (зазначити конкретні види, якщо відомі з довідки, наприклад, за кваліфікацію, за таємність тощо), розмір яких залежить від посадового окладу, розрахованих виходячи з правильно визначеного посадового окладу, за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі щомісячної премії, розрахованої виходячи з правильно визначеного посадового окладу (та/або інших складових, якщо це передбачено відповідними наказами), за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та за відповідний період служби у 2023 році (до 21.04.2023 включно), розрахованої виходячи з правильно визначеного місячного грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та за відповідний період служби у 2023 році (до 21.04.2023 включно), якщо така допомога нараховувалася і її розмір залежав від правильно визначеного місячного грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі оплати за час щорічних основних та додаткових відпусток (відпускних), використаних (або компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні, якщо таке мало місце) у період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно, розрахованих виходячи з правильно визначеного середньомісячного грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно, якщо така індексація мала нараховуватися і її розмір залежав від правильно визначеного грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні (якщо така допомога передбачена та її розмір залежав від правильно визначеного грошового забезпечення);

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача недоплачене грошове забезпечення за період з 08.03.2022 до 21.04.2023 включно, що включає:

різницю між належним та фактично виплаченим посадовим окладом, розрахованим шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (2022 рік - 2481 грн, 2023 рік - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт;

різницю між належним та фактично виплаченим окладом за військовим званням, розрахованим шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (2022 рік - 2481 грн, 2023 рік - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт;

різницю між належною та фактично виплаченою надбавкою за вислугу років;

різницю між належною та фактично виплаченою надбавкою за особливості проходження служби;

різницю між належними та фактично виплаченими іншими щомісячними надбавками та доплатами (із зазначенням їх виду, якщо відомо);

різницю між належною та фактично виплаченою щомісячною премією;

різницю між належною та фактично виплаченою грошовою допомогою на оздоровлення за 2022 рік та за відповідний період 2023 року;

різницю між належною та фактично виплаченою матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та за відповідний період 2023 року (за умови її нарахування);

різницю між належною та фактично виплаченою сумою оплати за час відпусток (або компенсації за невикористану відпустку);

різницю між належною та фактично виплаченою сумою індексації грошового забезпечення;

різницю між належною та фактично виплаченою сумою одноразової грошової допомоги при звільненні (за умови її нарахування). Все вищезазначене - з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/11211/25 адміністративний позов задоволений повністю. Рішення від 29.09.2025 у справі № 380/11211/25 набрало законної сили 19.11.2025.

08.12.2025 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 380/11211/25;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 29.09.2025 у справі №380/11211/25;

- встановити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення суду - один місяць з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю.

Заява обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду та не виконує його ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2025 заява передана судді Кисильовій О.Й.

Згідно із ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами).

Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.

Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Під час розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України суд не надає правову оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання рішення суду, а встановлює лише факт невиконання такого рішення.

Судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 380/11211/25 набрало законної сили 19.11.2025.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях виклав правову позицію, що право на справедливий суд є примарним, якщо судове рішення є невиконаним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Отже використання, передбачених статтею 382 КАС України, інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у відповідній справі.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У свою чергу суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до органів Державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/11211/25.

Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення не завершений, оскільки відсутні примусові дії Державної виконавчої служби стосовно відповідача, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Відтак, станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, судом не встановлено підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 287, 370, 372, 373, 382, КАС України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Лунь З.І.