Постанова № 13379013, 21.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2010 року Справа № 2а-9694/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіАгевича К.В.,

при секретаріВорошило О.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 18.03.2010 № ВП 14966872,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2010 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (далі - позивач) до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганської області (далі - відповідач) про скасування постанов про накладення штрафів від 18.03.2010 за виконавчими провадженнями №№ ВП 15576013, ВП 14475025, ВП 14471039, ВП 15398199, ВП 14474978, ВП 14474998, ВП 14966982, ВП 14966760, ВП 14240213, ВП 13932691, ВП 13466868, ВП 13664489, ВП 17542579, ВП 15575308, ВП 14471129, ВП 13183719, ВП 13466801, ВП 14475038, ВП 14966889, ВП 13466748, ВП 13466503, ВП 13508914, ВП 13465755, ВП 12351037, ВП 15575133, ВП 15575802, ВП 14240792, ВП 13464967, ВП 13465870, ВП 13466584, ВП 14471181, ВП 14966957, ВП 14966872, ВП 13465385, ВП 12481575, ВП 12481449, ВП 12350931, ВП 13465552, ВП 13664411, ВП 13508852, ВП 13508814, ВП 13508898, ВП 13932656, ВП 14994249, ВП 14240339, ВП 14240397 про накладання штрафу на Позивача в розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду.

Ухвалою суду від 09.12.2010 вищезазначені позовні вимоги Позивача були розєднані у самостійні провадження.

13.12.2010 після розподілу справ між суддіми Луганського окружного адміністративного суду справу про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 18.03.2010 № ВП 14966872 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області прийнято до провадження.

В обґрунтування свого позову Позивач зазначив, що 01.11.2010 на його адресу надійшла постанова Відповідача від 18.03.2010 № ВП 14966872 про накладення штрафу за невиконання рішень Луганського окружного адміністративного суду, з якою він не погоджується з наступних підстав.

Позивач є бюджетною організацією і виконати рішення не зміг з незалежних від нього обставин. Кошти на виплату допомоги до 9 травня надходять у вигляді субвенції з державного бюджету на розрахунковий рахунок № 35214005000157 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни», який є бюджетним цільовим рахунком, з якого і повинні стягуватися кошти на вищезазначені виплати. Кошти на виплату допомоги постраждалим у наслідок аварії на ЧАЕС та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку також нараховуються на бюджетні цільові рахунки (р/р 35218033001834 та р/р 35418027000157 відповідно) і повинні використовуватися виключно на виплату зазначеної допомоги.

Рішення суду не могли бути виконані через брак коштів та неможливості списання їх з рахунків позивача, оскільки на кожному з рахунків знаходяться кошти, які повинні використовуватися виключно на визначені виплати. Тому позивач просить скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Луганській області про накладення штрафу від 18.03.2010 № ВП 14966872.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду заяву (а.с. 10), в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обовязки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 цього Закону встановлено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні в Підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 2а-8815, виданий 24.07.2009 Луганським окружним адміністративним судом, яким зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суму щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи за 2007-2008 роки у розмірі 6368,48 грн.(а.с. 7).

18.03.2010 державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 винесено постанову ВП № 14966872 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 340,00 грн. (а.с. 7)

Суд вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 340,00 грн. не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника юридичну особу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Тобто Законом чітко визначено, що штраф застосовується за невиконання рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, без поважних причин.

Згідно зі ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України.

Діяльність позивача у частині виконання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за соціальними програмами регулюється Бюджетним кодексом України.

Згідно зі ст. 21 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Iнші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України визнаються:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобовязань;

4) отримання товарів, робіт та послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до ч.2 ст.51 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Згідно з ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, відповідно до ч.6 ст.51 Бюджетного кодексу України не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобовязань не можуть здійснюватися.

При вирішенні даного спору по суті потрібно застосовувати положення ст. 11 КАС України, а саме:

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (ч. 2).

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3).

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4).

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (ч. 5).

Так ухвалою суду від 13.12.2010 (а.с. 1), яка була отримана позивачем 15.12.2010 позивачем (а.с. 17), позивачу було запропановано надати суду копію виплатної відомості про донарахування ОСОБА_1, не донарахованої суми щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи за 2007-2008 роки у розмірі 6368,48 грн. та докази надання ії копії до відповідача, а також докази звернення до вищестоящих органів та розпорядників бюджетних коштів з листами про надання додаткового фінансування з метою виконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-8815 виданим 24.07.2009 Луганським окружним адміністративним судом, докази звернення до відповідача із заявою про зупинення виконавчого провадження до надходження коштів з державного бюджету, або з відповідними обгрунтованими заявами до суду про надання відстрочки чи розтрочки виконання рішення суду. Але витребуваних документів, а токож будь яких інших документів на дату розгляду справи 21.12.2010 на адресу суду від позивача не надходило.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребує необхідні докази.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Для правильного вирішення даної справи необхідно встановити чи були наявні причини невиконання судового рішення без поважних причин.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, якиб свідчили про поважність причин невиконання судового рішення. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації сплатило судовий збір у розмірі 3,40 грн. при поданні позову щодо оскарження постанов від 18.03.2010 за виконавчими провадженнями №№ ВП 15576013, ВП 14475025, ВП 14471039, ВП 15398199, ВП 14474978, ВП 14474998, ВП 14966982, ВП 14966760, ВП 14240213, ВП 13932691, ВП 13466868, ВП 13664489, ВП 17542579, ВП 15575308, ВП 14471129, ВП 13183719, ВП 13466801, ВП 14475038, ВП 14966889, ВП 13466748, ВП 13466503, ВП 13508914, ВП 13465755, ВП 12351037, ВП 15575133, ВП 15575802, ВП 14240792, ВП 13464967, ВП 13465870, ВП 13466584, ВП 14471181, ВП 14966957, ВП 14966872, ВП 13465385, ВП 12481575, ВП 12481449, ВП 12350931, ВП 13465552, ВП 13664411, ВП 13508852, ВП 13508814, ВП 13508898, ВП 13932656, ВП 14994249, ВП 14240339, ВП 14240397.

Питання про розподіл судових витрат, сплачених під час подання даного позову, повинно бути вирішено за результатами розгляду адміністративної справи № 2а-8661/10/1270, в матеріалах якої знаходиться оригінал квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про визнання дій державного виконавця протиправними відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич