Постанова № 13378893, 30.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 року Справа № 2а-930/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І., при секретарі Муляренко О.В.,

за участю:

відповідача представники Бейгул А.Г., Кійко С.С.

слухача Кіселенко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олерон»до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олерон»звернулося до суду з позовом до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09.03.2010 р. № 0000162300/0, яким визначено суму податкового зобовязання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість (код податку 3014010100) в розмірі 157054 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням рішенням оскільки висновки акту про перевірку, на підставі якого прийняте рішення є помилковими та необґрунтованими з наступних причин. Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за період з 01.04.08 р. по 31.12.09 р. встановлено їх заниження в сумі 314107,63 грн. в т. ч.: квітень 2008 р. в сумі 89340,95 грн.; серпень 2008 р. в сумі 63 533,95 грн.; вересень 2008 р. в сумі 62333,34 грн.; жовтень 2008 р. в сумі 20166,67 грн.; січень 2009 р. в сумі 15566,67 грн.; березень 2009 р. в сумі 44 000 грн. та завищення суми податкових зобовязань в сумі 314107,63 грн. в т. ч.: травень 2008 р. в сумі 84826,37 грн.; червень 2008 р. в сумі 4514,58 грн.; травень 2009 р. в сумі 19 816,62 грн.; червень 2009 р. в сумі 496,00 грн.; липень 2009 р. в сумі 141482,18 грн.; серпень 2009 р. в сумі 55584,45 грн.; вересень 2009 р. в сумі 7387,43 грн.

За матеріалами перевірки ТОВ «Олерон»отримало від ПП ОСОБА_4 грошові кошти з призначенням платежу «оплата за ПММ»та «оплата за кукурудзу»в т.ч.: квітень 2008 р. на загальну суму 1785700 грн., в т.ч. ПДВ 297616,67 грн.; травень 2008 р. на загальну суму 1247000 грн., в т.ч. ПДВ 207833,34 грн.; червень 2008 р. на загальну суму 668500 грн., в т. ч. ПДВ 111416,67 грн.; серпень 2008 р. на загальну суму 381200 грн. в т. ч. ПДВ 63533,33 грн., вересень 2008 р. на загальну суму 374000 грн., в т.ч. ПДВ 62333,33 грн., жовтень 2008 р. на загальну суму 121000 грн., в т.ч. ПДВ 20166,67 грн.; січень 2009 р. на загальну суму 573000 грн., в т.ч. ПДВ 95500 грн.; лютий 2009 р. на загальну суму 115000 грн., в т.ч. ПДВ 19166,67 грн.; березень 2009 р. на загальну суму 264000 грн. в т.ч. ПДВ 44 000 грн.

Перевіркою первинних бухгалтерських документів встановлено, що на протязі квітня-грудня 2008 р. ТОВ «Олерон»не було відвантажено продукцію в рахунок отриманої від ПП ОСОБА_4 «оплати за ПММ». Також перевіркою встановлено, що згідно даних податкового обліку ТОВ «Олерон»включало вартість ПДВ до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість при відвантаженні паливно-мастильних матеріалів а не по даті зарахування коштів від покупця (подія, що сталася раніше), чим порушено вимоги пп.. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість».

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки є однобокими та не відповідають фактичним обставинам оскільки отримані від ПП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 5529400 грн., в т.ч.: квітень 2008 р. на загальну суму 1785700 грн.; травень 2008 р на загальну суму 1247000 грн.; червень 2008 р. на загальну суму 668500 грн.; серпень 2008 р. на загальну суму 381200 грн.; вересень 2008 р. на загальну суму 374000 грн.; жовтень 2008 року на загальну суму 121000 грн.; січень 2009 р. на загальну суму 573000 грн.; лютий 2009 р. на загальну суму 115000 грн.; березень 2009 р. на загальну суму 264000 грн., є власністю ТОВ «Олерон»і поверталися СПД ФО ОСОБА_4 як помилково сплачені. Дана обставина підтверджується довідкою Світловодського відділення «Райффайзен Банк Аваль»від 10.03.10 р. № 6-29.

Враховуючи положення пп.. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»отримані ТОВ «Олерон»від СПД ФО ОСОБА_4 грошові кошти не впливають на обсяг податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість так як кошти зараховувалися Товариством не як кошти від покупця (замовника), а як власні кошти, що були повернуті контрагентом.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги виклавши прохальну частину другу

заяви в такій редакції: «2. Визнати протиправним та скасувати винесене Світловодською обєднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 р. № 0000162300/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Олерон»визначено суму податкового зобовязання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість ( код податку 3014010100) в розмірі 157054 грн.»

В уточненнях до позовної заяви позивач доповнив обгрунтування позовних вимог нормами пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо обовязку платника податків сплатити штраф від суми недоплати у разі самостійного донарахування податковим органом суми податкового зобовязання, пп. «б»пп.. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 цього Закону в частини обовязку контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобовязання у разі якщо дані документальних перевірок платника податку свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань і так як нарахування штрафних санкцій знаходиться в прямій залежності від донарахування сум податкового зобовязання, а сума податкового зобовязання позивачу оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням відповідачем не донарахована позивач вважає неправомірними дії відповідача по прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтувавши заперечення наступним. Відповідно до пп.. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, обєктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно даних податкового обліку ТОВ «Олерон»включало вартість ПДВ до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість, відображеного у деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах виданих податкових накладних при відвантаженні паливно-мастильних матеріалів, а не по даті зарахування коштів від покупця (подія, що сталася раніше). Таким чином, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.04.2008-31.12.2009 р. на загальну суму 314108 грн. та завищення податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.04.2008-31.12.2009 р. на загальну суму 314108 грн.

В доповненнях до заперечень відповідач пояснив факт не нарахування позивачу основного платежу по податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням вимогами пп.. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до яких сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні різниці така суму підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законодавством. При відємному значенні суми різниця враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Відповідно до пп.. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами викладеними у підпункту «б»підпункту 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження) податкового зобовязання за кожний з податкових періодів на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідач, узагальнюючи заперечення, зазначає, що з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що нарахування штрафних санкцій не ставиться законодавством в залежність від суми нарахування податку, тому штраф може застосовуватися самостійно навіть при відсутності останнього.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, позивач в судове засідання не зявився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних матеріалів (а.с. 44)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.10.2010 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд прийшов до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

24 лютого 2010 року посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олерон», код ЄДРПОУ 31972697, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 по 31.12.09 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08 по 31.12.09. За наслідками перевірки складений акт від 24.02.2010 р. № 31/2300/31972697 (а.с. 7-60 т. 1)

Як вбачається з копії вищезазначеного акту перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість ( рядки 18.1 -18.2) за період з 01.04.2008 31.12.2009 позивачем в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 314108 грн., а саме:

-квітень 2008 р. на суму 89341 грн.;

-серпень 2008 р. на суму 63533 грн.;

-вересень 2008 р. на суму 62333 грн.;

-жовтень 2008 р. на суму 20167 грн.;

-січень 2009 р. на суму 15567 грн.;

-лютий 2009 р. на суму 19167 грн.;

-березень 2009 р. на суму 44000 грн.,

та завищено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 314108 грн., а саме:

-травень 2008 р. на суму 84826 грн.;

-червень 2008 р. на суму 4515 грн.;

-травень 2009 р. на суму 19817 грн.;

-червень 2009 р. на суму 496 грн.;

-липень 2009 р. на суму 141482 грн.;

-серпень 2009 р. на суму 55585 грн.;

-вересень 2009 р. на суму 7387 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, у звязку з виявленими у ході перевірки порушеннями, відповідачем 09.03.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162300/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 157 054 грн. (а.с. 6 том 1).

Відповідно до даних журналу-ордеру № 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»встановлено, що станом на 01.04.2008 р. відсутнє сальдо по розрахунках з ПП ОСОБА_4

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачу за період з квітня 2008 року по березень 2009 року ПП ОСОБА_4 платіжними дорученнями перераховано кошти:

№ 86 від 02.04.2008 р. 505000 грн. в т.ч. ПДВ 84166,67 грн.,

№ 87 від 03.04.2008 р. - 722500 грн. в т. ч. ПДВ 120416,67 грн.,

№ 93 від 10.04.2008 р. 558200 грн. в т.ч. ПДВ 93033,33 грн.,

№ 1 від 05.05.2008 р. 175000 грн. в т.ч. ПДВ 29166,67 грн.,

№ 125 від 08.05.2008 р. 67000 грн. в т. ч. ПДВ 11166,67 грн.,

№ 141 від 20.05.2008 р. 380000 грн. в т.ч. ПДВ 63333,33 грн.,

№ 151 від 22.05.2008 р. 365000 грн. в т.ч. ПДВ 60833,33 грн.,

№ 171 від 04.06.2008 р. 160500 грн. в т.ч. ПДВ 26750 грн.,

№ 207 від 26.06.2008 р. 8000 грн. в т.ч. ПДВ 1333,33 грн.,

№ 266 від 07.08.2008 р. 300000 грн. в т.ч. ПДВ 50000 грн.,

№ 272 від 13.08.2008 р. 81200 грн. в т.ч. ПДВ 13533,33 грн.,

№ 300 від 02.09.2008 р. 335000 грн. в т.ч. ПДВ 55833,33 грн.,

№ 344 від 24.09.2008 р. 28000 грн. в т.ч. ПДВ 4666,67 грн.,

№ 29 від 16.10.2008 р. 80000 грн. в т.ч. ПДВ 13333,33 грн.,

№ 30 від 20.10.2008 р. 41000 грн. в т.ч. ПДВ 6833,33 грн.,

№ 53 від 03.03.2009 р. 88000 грн. в т.ч. ПДВ 14666,67 грн.,

№ 56 від 04.03.2009 р. 31000 грн. в т. ч. ПДВ 5166,67 грн.

Згідно листа Світловодського відділення «Райффайзен БАНК АВАЛЬ»призначення платежу перерахованих вищезазначеними платіжними дорученнями - повернення помилково перерахованих коштів (а.с. 41).

Згідно виписок банку наданих позивачем до перевірки відповідачу призначення платежу за платіжними дорученнями:

№ 86 від 02.04.2008 р. 505000 грн. в т.ч. ПДВ 84166,67 грн., - за бензин А-76 згідно рахунку № 45 від 27.03.08;

№ 87 від 03.04.2008 р. - 722500 грн. в т. ч. ПДВ 120416,67 грн., - за дизельне пальне згідно рахунку № 98 від 01.04.08;

№ 93 від 10.04.2008 р. 558200 грн. в т.ч. ПДВ 93033,33 грн., - за бензин А-76 згідно рахунку № 98 від 01.04.08;

№ 1 від 05.05.2008 р. 175000 грн. в т.ч. ПДВ 29166,67 грн. за ПММ згідно рахунку № 132 від 29.04.08;

№ 125 від 08.05.2008 р. 67000 грн. в т. ч. ПДВ 11166,67 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 98 від 01.04.08;

№ 141 від 20.05.2008 р. 380000 грн. в т.ч. ПДВ 63333,33 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 98 від 01.04.08;

№ 151 від 22.05.2008 р. 365000 грн. в т.ч. ПДВ 60833,33 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 105 від 12.05.08;

№ 171 від 04.06.2008 р. 160500 грн. в т.ч. ПДВ 26750 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 175 від 04.06.08;

№ 207 від 26.06.2008 р. 8000 грн. в т.ч. ПДВ 1333,33 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 189 від 23.06.08;

№ 266 від 07.08.2008 р. 300000 грн. в т.ч. ПДВ 50000 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 260 від 04.08.08;

№ 272 від 13.08.2008 р. 81200 грн. в т.ч. ПДВ 13533,33 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 270 від 09.08.08;

№ 300 від 02.09.2008 р. 335000 грн. в т.ч. ПДВ 55833,33 грн. за бензин А-76 згідно рахунку № 270 09.08.08;

№ 344 від 24.09.2008 р. 28000 грн. в т.ч. ПДВ 4666,67 грн. - за ПММ згідно рахунку № 340 від 25.09.08;

№ 29 від 16.10.2008 р. 80000 грн. в т.ч. ПДВ 13333,33 грн. за ПММ згідно рахунку № 367 від 10.10.08;

№ 30 від 20.10.2008 р. 41000 грн. в т.ч. ПДВ 6833,33 грн. за ПММ згідно рахунку № 367 від 10.10.08;

№ 53 від 03.03.2009 р. 88000 грн. в т.ч. ПДВ 14666,67 грн. за бензин згідно рахунку 49 від 27.02.09;

№ 56 від 04.03.2009 р. 31000 грн. в т. ч. ПДВ 5166,67 грн. за ПММ згідно рахунку 60 від 27.02.09.

Підпунктом 7.3.1. п. 7.3. ст.. 7 цього ж закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Крім цього пп.. 7.7.1 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Аналізуючи вищенаведені норми податкового законодавства, а саме норми Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які регулюють питання виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит та питання формування податкового кредиту платника податку на додану вартість, у їх сукупності, суд вважає, що законодавцем не ставиться право нарахування штрафних (фінансових) санкцій у пряму залежність від суми нарахованого податку і штрафні (фінансові) санкції до порушника можуть бути застосовані самостійно без визначення податкового зобовязання платника податку з податку на додану вартість.

Підпунктом 4.2.2.п. 4.2. ст. 4 цього ж закону передбачено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях ( пп. «б»цього підпункту) .

Приймаючи до уваги, що позивачем при заниженні податкових зобовязань (після отримання грошових коштів від контрагентів) та завищенні податкових зобовязань в порушення вимог п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно штрафні санкції не були нараховані та не були сплачені суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій позивачу правомірні і відповідач обґрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства, податковим повідомленням-рішенням № 0000162300/0 від 09.03.2010 р. застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 157054 грн.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем по даній адміністративній справі позовні вимоги, суд вважає, що оскільки дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій позивачу правомірні і відповідач обґрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства, за виявлені під час перевірки порушення податковим повідомленням - рішенням № 0000162300/0 від 09.03.2010 р. застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 157054 грн., то заявлені позивачем позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомленням - рішенням № 0000162300/0 від 09.03.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість є безпідставними та необґрунтованими і позивачу у задоволені позовних вимог у даній адміністративній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 160 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько