YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Закарпатська область

/

Тячівський районний суд Закарпатської області

Ухвала суду № 133787615, 04.02.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Дата ухвалення

04.02.2026

Номер справи

307/5045/25

Номер документу

133787615

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ"

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 307/5045/25

Провадження № 2/307/1928/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

У Х В А Л А

04 лютого 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В.,

з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Кредіплюс", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №75781, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 18 750 грн. 00 коп., зі сплатою 350 % річних за користування кредитом, строком на 126 днів. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав і його заборгованість перед позивачем становить 33 634 грн. 68 коп., з яких: 17 557 грн. 33 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12 176 грн. 35 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредиту, 701 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії та 3 200 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями.

Просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №175781, укладеним 20 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Кредіплюс " та ОСОБА_1 в сумі 33 634 грн. 68 коп. (з яких: 17 557 грн. 33 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12 176 грн. 35 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредиту, 701 грн. 00 коп. -заборгованість по комісії та 3 200 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями) та судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила та заявила клопотання, а саме:

-витребувати у позивача та/або первісного кредитора, а за необхідності - у відповідної третьої особи (бюро кредитних історій) такі докази: текст та реквізити її згоди (якщо позивач/первісний кредитор стверджують її наявність), а також докази способу і моменту її надання (логи/ журнали подій, підтвердження через електронний кабінет/сайт/додаток, КЕП тощо); докази направлення їй повідомлення про передачу персональних даних третім особам (у тому числі в межах факторингового ланцюга), відповідно ст. 21 Закону України "Про захист персональних даних"; документи/відомості, які підтверджують, які саме дані, коли і ким передавалися/використовувалися та з якою метою;

-витребувати у позивача (ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") та первісного кредитора (ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС"), а також у банківської установи (АТ КБ "ПриватБанк") оригінали та електронні оригінали (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) документів, на які посилається позивач у своїй позовній заяві та додатках до неї, а саме: договір факторингу між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ"; акт приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу (у частині кредитного договору №175781); платіжні документи, які підтверджують оплату вартості права вимоги (договір факторингу); повний реєстр прав вимог за договором факторингу, з чіткою ідентифікацією кредитного договору №175781; первинні банківські документи (платіжні інструкції, доручення, виписки), що підтверджують реальне зарахування грошових коштів у сумі 15 000 грн за договором №175781; документи, що підтверджують належне письмове повідомлення мене як боржника про заміну кредитора;

-встановити процесуальний режим захисту персональних та банківських даних (маскування/обмеження доступу до надмірних реквізитів; за необхідності - дослідження повних даних у передбаченому процесуальному порядку); зобов`язати позивача та інших учасників процесу в подальшому подавати документи з належним маскуванням персональних даних відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних";

-перейти від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження у цивільній справі №307/5045/25 (провадження №2/307/1928/25) - відповідно до ч. 4 ст. 193 та ч. 4 ст. 277 ЦПК України;

Крім цього, 26 січня 2026 року відповідач подала заперечення, в якому проти позову заперечила та заявила клопотання, а саме:

- витребувати у позивача (або зобов`язати позивача надати) первинні документи щодо переказу/зарахування 15 000,00 грн, із зазначенням платника, дати/часу, повних реквізитів, статусу виконання та ідентифікатора(ів) транзакції, а також первинні документи/ облікові проводки щодо "погашення/сплати" комісії 3 750,00 грн у день укладення договору (якщо позивач стверджує, що вона сплачувалася "за рахунок кредиту"), із зазначенням способу, реквізитів і підстав такої операції та її відображення у кредитній справі;

- витребувати у позивача (або зобов`язати позивача надати) первинні технічні електронні докази укладення електронного договору одноразовим ідентифікатором, включно з логами/ журналами подій акцепту (дата/час, параметри сесії, IP-адреса, user-agent, ідентифікатори пристрою/сесії за наявності), первинними даними сервісу доставки одноразового ідентифікатора зі статусами відправлення/доставлення (delivery report/status) та унікальними ідентифікаторами відправлень, а також доказами цілісності/незмінності електронного примірника договору (контрольні суми/хеш, позначка часу чи інші технічні механізми фіксації цілісності - за наявності) і даними про те, яка саме версія/файл договору відображалися в момент акцепту; окремо витребувати повний графік платежів за договором № 175781 та внутрішній "особовий рахунок/виписку" позичальника в системі кредитодавця з усіма проводками (нарахування процентів і комісій, зарахування платежів, зміна залишку тіла);

- витребувати у позивача (або зобов`язати позивача надати) повний пакет документів, що підтверджує перехід права вимоги (факторинг), а саме: договір факторингу № 16042025 від 16.04.2025 з додатками; повний реєстр боржників/реєстр прав вимоги з ідентифікацією договору № 175781; акт(и) приймання-передачі; докази оплати/фінансування за договором факторингу; документи, що підтверджують повноваження підписантів сторін на момент укладення договору факторингу та підписання актів;

- витребувати у позивача (або зобов`язати позивача надати) докази повідомлення мене як споживача про відступлення права вимоги відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування", а також докази відправлення і вручення/доставлення такого повідомлення (лист/SMS/e-mail або інший передбачений договором спосіб), із підтвердженням змісту повідомлення, дати направлення та фактичної доставки;

- зобов`язати позивача надати повний деталізований та перевірюваний розрахунок заборгованості із розкриттям періодів, ставок, бази нарахування, дат нарахувань і платежів, правил і фактичної черговості зарахування платежів; надати первинні документи/підтвердження платежів та їх зарахування; надати розшифрування комісій 3 750,00 / 701,00 / 100,00, пояснення походження "тіла" 17 557,33 грн при фактичній видачі 15 000,00 грн та документальне підтвердження відповідних операцій; окремо надати суду пояснення, яка саме ставка/формула застосовувалася фактично (зокрема 350,00% річних за п. 2.3 договору чи "0,7813%/день" за п. 2.7.1 договору), і як це відображено у первинних документах кредитної справи;

- зобов`язати позивача надати пояснення та докази, чи застосовувалися фактично умови договору щодо штрафу та пені за прострочення (у тому числі штраф 400,00 грн та пеня 40,00 грн/день, як це передбачено умовами договору), за який період, а також чи є нарахування "стандартної комісії 100,00 грн" наслідком прострочення або іншим платежем; у разі незастосування - надати підтвердження відсутності таких нарахувань у первинному обліку кредитної справи;

- витребувати/зобов`язати позивача надати докази фактичної передачі моїх персональних даних та кредитної інформації: перелік одержувачів (бюро кредитних історій та інші особи), дати, обсяг, мету, правові підстави кожної передачі, а також підтвердження таких передач і, у разі залучення колекторської компанії, докази повідомлення споживача та вручення/ доставлення такого повідомлення;

- витребувати у позивача та/або у первісного кредитодавця ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС"" матеріали оцінки кредитоспроможності відповідно до ст. 10 Закону України "Про споживче кредитування" (скоринговий звіт/ рішення, ключові фактори оцінки, внутрішня методика, матеріали кредитної справи, підтвердження використання даних бюро кредитних історій/скорингу), а також належну документальну прив`язку цих матеріалів до заяви/укладення спірного договору;

- повторно витребувати у АТ КБ "ПриватБанк" первинні документи саме щодо операції зарахування 15 000,00 грн у період 20.03.2025-25.03.2025, які дозволяють однозначно встановити платника/ініціатора та реквізити операції (платіжна інструкція/платіжний документ, ідентифікатор транзакції, Документ сформований в системі "Електронний суд" 26.01.2026 24 призначення платежу, статус виконання), та надати їх у вигляді витягу/копій без включення нерелевантних операцій;

- зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" надати письмові пояснення щодо причин надання суду матеріалів, які містять відомості про інші операції, що не охоплюються змістом ухвали та не стосуються предмета доказування у справі, а також щодо заходів банку з дотримання режиму банківської таємниці при виконанні судових ухвал.

Крім цього, 30 січня 2026 року ОСОБА_1 , незважаючи на те, що нею у відзиві вже заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заявила клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Крім цього, 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просить:

-встановити процесуальний порядок дослідження електронних доказів з урахуванням її заперечень щодо їх належності/допустимості та необхідності подання первинних даних (оригіналів) у розумінні ст. 100 ЦПК України;

-встановити їй додатковий процесуальний строк (розумний та достатній на розсуд суду) для подання додаткових пояснень/клопотань/заяв, необхідних для реалізації права на захист; а у разі якщо суд вважатиме, що відповідний строк уже пропущено, - поновити такий строк відповідно до ст. 127 ЦПК України, визнавши причини поважними.

Також, 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить:

-визнати, що банківські матеріали АТ КБ "ПриватБанк", подані на виконання ухвали суду від 30 грудня 2025 року у справі № 307/5045/25, підлягають дослідженню та оцінці лише в релевантній частині, яка прямо стосується предмета доказування та меж витребування, визначених ухвалою суду, а саме щодо: маски картки НОМЕР_2, факту/параметрів зарахування 15 000,00 грн у період 20.03.2025-25.03.2025, первинних документів саме щодо цієї операції та анкетних відомостей щодо фінансового номера НОМЕР_1 у межах ухвали;

-встановити, що інші фрагменти банківських матеріалів, які не стосуються предмета доказування та меж витребування (інші операції, залишки, контрагенти, поточні рухи коштів, надмірні реквізити та інші відомості, які не потрібні для ідентифікації спірної операції), не враховувати як докази у нерелевантній частині та не досліджувати у відкритому режимі, оскільки вони не є належними доказами і створюють непропорційний ризик розголошення конфіденційної інформації;

-встановити процесуальний режим дослідження банківських матеріалів із мінімізацією розголошення, визначивши, що у відкритій частині судового засідання досліджуються лише реквізити, необхідні для ідентифікації спірної операції та перевірки виконання ухвали суду, а всі інші нерелевантні реквізити/операції/персональні дані підлягають маскуванню; у разі необхідності дослідження повного обсягу - здійснювати таке дослідження у процесуальному порядку, який забезпечує захист конфіденційності, у тому числі шляхом дослідження у закритій частині судового засідання відповідно до чч. 7, 9 ст. 7 ЦПК України;

-зобов`язати учасників справи утриматися від копіювання, поширення, публічного використання та долучення до інших матеріалів нерелевантних фрагментів банківських матеріалів і іншої конфіденційної інформації, яка не стосується предмета доказування у справі № 307/5045/25;

-зобов`язати учасників справи у подальшому подавати до суду документи з належним маскуванням персональних даних та конфіденційних реквізитів у частині, що не стосується предмета доказування; у разі подання надмірних відкритих даних - до усунення порушення не надавати таким матеріалам доказового значення в нерелевантній частині.

Крім цього, 04 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів. в якому просить:

-зобов`язати позивача у строк, визначений судом, подати до матеріалів справи оригінали електронних доказів (первинні цифрові об`єкти/файли) або належним чином засвідчені електронні копії у встановленому законом порядку щодо всіх електронних доказів, на які позивач посилається у позові, додатках до позову, відповіді на відзив, поясненнях, розрахунках та інших поданнях у справі, включно з документами, поданими як PDF-відтворення/скан/роздруківка/витяг/таблиця/реєстр;

-зобов`язати позивача щодо кожного електронного доказу, поданого у вигляді копії/відтворення, виконати вимоги ст. 100 ЦПК України та письмово зазначити: (а) чи існує оригінал відповідного електронного доказу; (б) у кого саме він перебуває (позивач, первісний кредитодавець, технічний провайдер/агрегатор, сервіс електронного документообігу, інша особа); (в) технічні ідентифікатори, що дозволяють однозначно співвіднести копію з первинним цифровим об`єктом: ідентифікатор документа/версії, дата і час формування, назва/формат, розмір, контрольні суми (хеш), позначка часу та інші атрибути цілісності - якщо застосовувалися;

-зобов`язати позивача подати первинні технічні дані (у частині, що прямо стосується цієї справи та без надмірної нерелевантної інформації), необхідні для перевірки подій/операцій, на які позивач посилається як на підтвердження укладення договору та виникнення зобов`язань, а саме: журнали подій (логи), ідентифікатори подій/транзакцій/сесій, дані щодо генерування та відправлення одноразових ідентифікаторів, статуси доставлення повідомлень (delivery report/status), унікальні ідентифікатори відправлень, часові мітки та часовий пояс, а також інші первинні технічні атрибути, які забезпечують перевірюваність без припущень.

Відповідно до ч.ч.1, 6, 7 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Вказані докази є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а тому, клопотання (зазначене у відзиві) про витребування доказів слід задовільнити та витребувати докази про які просить відповідач.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2025 року цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно ч.5 ст.274 ЦПК України, суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.7 ст.277 ЦПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Відповідач у відзиві зазначає, що дана цивільна справа не може бути розглянута у спрощеному чи заочному порядку, оскільки містить складні правові та фактичні обставини, які потребують детального дослідження та всебічної перевірки належними процесуальними засобами. По-перше, між сторонами існує істотний правовий спір, який охоплює питання законності переходу права вимоги, належності та допустимості доказів, порушення прав споживача, відсутності перевірки кредитоспроможності та порушення режиму обробки персональних даних. Усі ці питання потребують детального дослідження та залучення спеціальних знань, зокрема шляхом призначення судової технічної та комп`ютерно-технічної експертизи, що неможливо у спрощеному провадженні. По-друге, важливим чинником, який робить неможливим спрощений або заочний розгляд цієї справи, є той факт, що нею буде подано зустрічний позов у даній справі. Зустрічний позов подається одночасно з цим відзивом і охоплює питання визнання відсутності права вимоги позивача, недійсності договору факторингу в частині відступлення права вимоги та незаконної передачі її персональних даних третім особам, зокрема до Українського бюро кредитних історій (УБКІ) Подання зустрічного позову свідчить про наявність глибокого та принципового правового конфлікту між сторонами, який охоплює не лише грошові вимоги, а й істотні питання законності правочинів, які потребують ретельного дослідження та відповідних експертних висновків. Це є самостійною процесуальною підставою, до ч. 4 ст. 193 та ч. 4 ст. 277 ЦПК України, для переходу від спрощеного до загального позовного провадження. Отже, враховуючи наявність істотного правового спору, необхідність призначення експертизи, відсутність належних первинних доказів та подання зустрічного позову, дана справа не відповідає критеріям простої та не може бути розглянута у спрощеному або заочному порядку. Для належного, всебічного, повного й справедливого розгляду спору необхідним є перехід до загального позовного провадження відповідно до статей 274, 276 та 277 ЦПК України.

Клопотання від 30 січня 2026 року відповідач мотивує тим, що справа є складною, містить значний обсяг доказів, потребує витребування первинних документів у позивача та третіх осіб, а також потребує встановлення процесуального режиму дослідження банківської таємниці/персональних даних. У цій справі наявні такі обставини, що унеможливлюють "простий" спрощений розгляд: 1. Спір стосується не лише суми боргу, а належності кредитора (факторинг), моменту та обсягу переходу права вимоги; 2. Ключові докази перебувають у володінні позивача/первісного кредитодавця/ банку й потребують витребування; 3. Потрібна оцінка електронних доказів (акцепт/одноразовий ідентифікатор, логи, статуси доставки); 4. Є необхідність залучення третьої особи - первісного кредитора ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" (ст. 53 ЦПК України), оскільки рішення може вплинути на його права/обов`язки щодо повідомлення боржника та передачі персональних даних; 5. Банк надав матеріали з надмірним обсягом інформації; потрібне встановлення режиму дослідження банківської таємниці/персональних даних (ст. 7 ЦПК України); 6. Спір виник ще до звернення до суду: я здійснювала офіційні звернення/заяви (у т.ч. з КЕП) до первісного кредитора. Це підтверджує наявність реального конфлікту та необхідність повного судового дослідження.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що відповідачем, в межах строку, зазначеного в ухвалі Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2025 року, не пред`явлено зустрічний позов, дана справа, виходячи з ціни позову, є малозначною, і підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, а тому клопотання відповідача про перехід від спрощеного провадження до загального провадження та розгляд даної цивільної справи у загальному порядку, слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно ч. 1-3 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до ч. 1-3 ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Згідно ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Відповідно до ст.229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Відтворення аудіо- і відеозапису проводиться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально обладнаному для цього. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Згідно ст.235 ЦПК України, письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні або пред`являються йому, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам для ознайомлення. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Учасниками справи з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам.

Відповідно до ст.237 ЦПК України, речові та електронні докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред`являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред`явлено для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання. Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні. Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Учасники справи можуть ставити питання з приводу речових та електронних доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали. Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно ч.4 ст.10 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець, новий кредитор, кредитний посередник та колекторська компанія несуть відповідальність за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно ч.3 ст.62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або для надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону. Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу, нотаріусу, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником у яких він є, в Україні або за кордоном.

Відповідно до п.33, 61 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів. Таємниця фінансової послуги - будь-яка визначена законом інформація (крім інформації, що становить банківську таємницю і професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках) щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома надавачу фінансових або супровідних послуг у процесі його обслуговування (у тому числі при наданні фінансової або супровідної послуги), та/або інформація щодо взаємовідносин надавача фінансових або супровідних послуг з клієнтом чи третіми особами при наданні фінансових або супровідних послуг, а також інформація про діяльність надавача фінансових або супровідних послуг та/або про клієнта надавача фінансових або супровідних послуг, отримана Регулятором під час здійснення нагляду.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" інформація про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відома надавачу фінансових послуг та/або посереднику у процесі обслуговування клієнта та/або взаємовідносин з ним або стала відома третім особам під час надання послуг надавача фінансових послуг та/або посередника або під час виконання функцій, визначених законом, а також визначена цією статтею інформація про надавача фінансових послуг та/або посередника є таємницею фінансової послуги.

Відповідно до ч.1, 8 ст.11 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" таємниця фінансової послуги має бути захищеною від передавання третім особам та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених законом та/або за згодою відповідної фізичної чи юридичної особи, якої стосується така інформація. Надавач фінансових послуг та/або посередник має право надавати інформацію, що становить таємницю фінансової послуги, нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, державній виконавчій службі, приватним виконавцям, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником яких він є, в Україні і за кордоном.

Частиною 3 ст. 178 ЦПК України встановлено, що відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.7 ст.178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

На думку суду, з часу отримання позовної заяви та до судового засідання, яке призначено на 11 год. 00 хв. 04 лютого 2026 року, у відповідача було достатньо часу для подання пояснень, клопотань, заяв, необхідних для реалізації права на захист.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що позивачем подаються докази, в яких зазначені персональні та інші дані відповідача, з метою захисту своїх прав, які в подальшому будуть досліджені судом, суд вважає, що в задоволенні клопотань відповідача (зазначене у відзиві на позовну заяву) про встановлення процесуального режиму захисту персональних та банківських даних (маскування/обмеження доступу до надмірних реквізитів; за необхідності - дослідження повних даних у передбаченому процесуальному порядку), зобов`язання позивача та інших учасників процесу в подальшому подавати документи з належним маскуванням персональних даних відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних", та в задоволенні клопотань від 04 лютого 2026 року, слід відмовити.

Щодо клопотань відповідача від 26 січня 2026 року (яке заявлене у запереченні) та від 04 лютого 2026 року про витребування доказів, слід зазначити наступне.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15 січня 2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву та заявлено ряд клопотань, в тому числі і про витребування доказів.

19 січня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив, яку відповідач отримала 20 січня 2026 року.

26 січня 2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому заявлено клопотання про витребування доказів.

Згідно ст.180 ЦПК України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що клопотання відповідача від 26 січня 2026 року та від 04 лютого 2026 року про витребування доказів подано після подання відзиву, тобто з порушенням відповідних процесуальних строків та без належного обґрунтування причин його подання з порушенням таких строків, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача від 26 січня 2026 року та від 04 лютого 2026 року про витребування доказів слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 19, 83, 84, 100, 247, 260, 274, 277 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід від спрощеного провадження до загального провадження та розгляд даної цивільної справи у загальному порядку (зазначене у відзиві та від 30 січня 2026 року) - залишити без задоволення.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" наступні докази:

- текст та реквізити згоди ОСОБА_1 на доступ кредитодавця до відомостей, що становлять кредитну історію, та на збір/зберігання/поширення інформації через бюро кредитних історії, а також докази способу і моменту її надання (логи/ журнали подій, підтвердження через електронний кабінет/сайт/додаток, КЕП тощо);

- докази направлення ОСОБА_1 повідомлення про передачу персональних даних третім особам (у тому числі в межах факторингового ланцюга), відповідно ст. 21 Закону України "Про захист персональних даних";

- документи/відомості, які підтверджують, які саме дані, коли і ким передавалися/використовувалися та з якою метою;

- оригінал та/або електронний оригінал (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) договору факторингу № 16042025 від 16 квітня 2025 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал";

- оригінал та/або електронний оригінал (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) акту приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу (у частині кредитного договору №175781 від 20 березня 2025 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 );

- оригінал та/або електронний оригінал (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) платіжних документів, які підтверджують оплату вартості права вимоги (договір факторингу);

- оригінал та/або електронний оригінал (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) реєстру прав вимог за договором факторингу, з чіткою ідентифікацією кредитного договору №175781 від 20 березня 2025 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 ;

- оригінал та/або електронний оригінал (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) первинних банківських документів (платіжні інструкції, доручення, виписки), що підтверджують реальне зарахування грошових коштів у сумі 15 000 грн за договором №175781 від 20 березня 2025 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 ;

- оригінал та/або електронний оригінал (з належним електронним цифровим підписом і відповідними метаданими) документів, що підтверджують належне письмове повідомлення ОСОБА_1 , як боржника, про заміну кредитора.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" наступні докази: